У ході розвитку бізнесу власники нерідко приймають рішення про зміну форми, розміру, а можливо й закриття підприємства. Зробити це інколи складніше, ніж створити підприємство, так як чітко прописаних процедур реорганізації немає – інформація міститься в різних джерелах, зорієнтуватися важко. Ця консультація буде навігатором у цих заплутаних справах.
⚡️ ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ В УМОВАХ ВІДДАЛЕНКИ ТА КАРАНТИНУ ⚡️
Реорганізація підприємства може відбуватися:
- реорганізація підприємства шляхом приєднання (реорганізація підприємства шляхом злиття);
- шляхом подрібнення (реорганізація підприємства виділ);
- реорганізація підприємства шляхом перетворення.
Більшість цих процесів (злиття, приєднання, поділ, перетворення) разом з ліквідацією супроводжується припиненням юрособи (ч. 1 ст. 104 ЦКУ). Не відбувається припинення жодної юрособи тільки при виділенні, так як при ньому початкова юрособа залишається і створюється нова. Для того, щоб краще розібратися у цих процесах, розглянемо таблицю нижче.
Вид реорганізації | Зміст реорганізації | Чи є припинення “основної” юрособи? | Переваги реорганізації (чим вигідно?) | Головний документ |
Реорганізація підприємства шляхом приєднання |
Приєднання | Одне з підприємств залишається як юрособа та стає правонаступником того підприємства, яке було приєднано. До нього переходять майно, права та обов’язки приєднаного підприємства. Приєднане підприємство припиняється як юрособа; | Ні | Вигідно, за таких обставин: - ситуація володіння одним з підприємств ліцензіями, патентами, правами інтелектуальної власності чи іншими нематеріальними активами, які після завершення процедури переходять під управління підприємства, яке приєднало;
- покращення управління, контролю бізнесу (частини активів).
| Передавальний акт (містить передавальний баланс) |
Злиття | Всі підприємства-учасники такої процедури припиняються як юрособи. Натомість з’являється нова особа, яка є правонаступником усіх колишніх підприємств. Новостворене підприємство бере на себе усі їх активи за зобов’язання колишніх юросіб. | Так | Вигідно, за таких обставин: - ситуація знаходження двох підприємств фактично під одним власником і це є лише формальним об’єднанням бізнесу;
- випадок, коли одне з підприємств є постачальником сировини і тоді бізнес отримує завершеність технологічного циклу. Результат – підвищення конкурентоспроможності об’єднання шляхом економії на адміністративних та інших витратах.
|
Реорганізація підприємства шляхом подрібнення |
Поділ | Підприємство ділиться на декілька нових та припиняє своє існування. Його активи та зобов’язання розподіляються між новоствореними підприємствами. | Так | Вигідно за таких обставин: - переведення дрібніших підприємств на спрощену систему оподаткування (ЄП);
- у разі використання загальної системи оподаткування – переведення дрібніших підприємств у межі “доход менше 20 млн грн”, що дозволяє не вести облік податкових різниць та користуватися тільки правилами П(С)БО/МСФЗ при визначенні об’єкта оподаткування;
- виведення цінних активів на нове підприємство, якщо є ризики для основного;
- удосконалення управління бізнесом у разі його територіального розширення.
| Розподільчий баланс |
Виділ | Із підприємства виділяють нове, передаючи йому частину активів та зобов’язань. Старе підприємство при цьому продовжує свою діяльність. | Ні |
Зміна організаційно-правової форми без зміни розмірів |
Перетворення | Підприємство припиняється шляхом заснування нової юрособи, але у новій формі. До неї переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юрособи. Приклад: перетворення ПАТ на ПрАТ, ПрАТ на ТОВ, ТОВ на ПП, що часто відбувається. | Так | Вигідно за таких обставин: - залучення зовнішнього фінансування (наприклад, перетворення ТОВ на ПАТ);
- спрощення управління та зменшення адміністративних витрат (наприклад, ПрАТ не треба звітність за МСФЗ, що вимагається від ПАТ).
| Передавальний акт (містить передавальний баланс) |
На практиці можливі різні схеми проведення реорганізації, у т.ч. пов’язані і з податковою оптимізацією. Наприклад, виділ підприємства, яке займається суто торгівлею та переведення його на загальну систему оподаткування, а основного – на ЄП чи навпаки (основна ідея – передати ту частину бізнесу, яка має значні витрати на загальну систему, а там де витрати незначні – використати ЄП).
Порядок держреєстрації реорганізації та ліквідації юрособи, так саме як і їх створення, встановлено Законом “Про державну реєстрацію…” від 15.05.2003 № 755 (далі – Закон № 755).
Податкові наслідки реорганізації
Основною перевагою схем реорганізації бізнесу в податковій площині є те, що передача активів у рамках реорганізації, у т.ч. приєднання, не призводить до нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток чи ЄП. Податковий кодекс України не передбачає також податкових різниць за операціями приєднання, злиття, поділу та виділу, перетворення. Також передача активів від одного підприємства до іншого не обкладається ПДВ (пп. 98.1.4 ПКУ). Це вигідно відрізняє, наприклад, приєднання від прямої купівлі одного підприємства іншим.
Єдиним ускладненням може бути передача зобов’язань до підприємства-правонаступника у ситуації наявності податкового боргу або суми переплат з податків. В ході реорганізації підприємства у разі наявності податкового боргу мають повідомити ДФС та надати план реорганізації (п. 98.4 ПКУ). ДФС після вивчення плану може внести правки щодо розподілу зобов’язань між підприємством-правонаступником та тим, що ліквідується. Щодо переплат, то їх сума спочатку зараховується по боргах з інших податків, а уже потім, якщо є залишок, то переходить до правонаступника (п. 98.8 ПКУ).
Щодо ПДВ, то можливий також перехід суми від’ємного значення ПДВ до правонаступника (п. 198.7 ПКУ). Для цього дану суму треба підтвердити податковою перевіркою та заповнити таблицю 5 в додатку 4 до декларації з ПДВ за останній звітний період (підприємству, що реорганізується). Очевидно, що на дату підписання передавального акту правонаступник має бути платником ПДВ. При цьому, якщо реорганізація відбувається шляхом поділу, виділення, то від’ємна сума ПДВ підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом;
Також слід, звернути увагу, що розпочата реорганізація (крім перетворення) є підставою для призначення позапланової податкової перевірки (пп. 78.1.7 ПКУ). Однак, це є правом ДФС, а не обов’язком і така перевірка частіше не проводиться.
Документальне оформлення процесу реорганізації
Передача майна від одної особи до іншої при приєднанні або злитті відбувається на основі передавального акту, що має довільну форму (він зокрема містить передавальний баланс).
Передача (розподіл) майна між юрособами в ході поділу або виділу відбувається на основі розподільчого балансу (ст. 109 ЦКУ). Форма також не затверджена і є довільною.
Кожний рядок як передавального, так і розподільчого балансу повинен мати детальне розшифрування у грн з копійками щодо складу активів та зобов’язань, які передаються (розподіляються) між юрособами. На дату прийняття рішення про таку реорганізацію створюється початковий передавальний (розподільчий) баланс, а після задоволення вимог щодо зобов’язань підприємства – кінцевий.
До передавального акту та розподільчого балансу по кожній позиції оформляються накладні, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акти звірки дебіторської та кредиторської заборгованості, інвентаризаційні описи, технічна документація, акти виконаних робіт і наданих послуг тощо.
Первинні документи бухгалтерського обліку СКАЧАТИ
Етапи реорганізації підприємства
Крок 1. Зібрати загальні збори (якщо це господарське товариство, тобто ТОВ, АТ) або інший орган, визначений статутом.
Крок 2. На зборах прийняти рішення про реорганізацію та затвердити комісію з реорганізації. Вирішити загальні питання (форма реорганізації, склад комісії щодо реорганізації, строки реорганізації, що й коли робити з працівниками, режим роботи підприємства на період реорганізації, який документ скласти за підсумками роботи – передавальний акт (баланс), розподільчий акт (баланс). Вказується персональний склад комісії з реорганізації (ПІБ членів, реєстраційні номери її облікових карток платників податку), права та обов’язки комісії. Рішення має бути оформлено протоколом.
Крок 3. Зареєструвати рішення про реорганізацію у держреєстратора (центри надання адміністративних послуг при місцевих радах, нотаріуси, акредитовані суб’єкти). Його треба повідомити протягом 3-х робочих днів з дати прийняття рішення про реорганізацію шляхом подачі оригіналу або нотаріально завіреної копії протоколу рішення зборів учасників про реорганізацію. При злитті або приєднанні повинен бути підпис уповноважених осіб підприємств-правонаступників. Також – див. крок 3 при ліквідації.
Крок 4. Повідомити кредиторів про реорганізацію та дотримати строк заявлення їх вимог. Треба опублікувати рішення про реорганізацію підприємства в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, в якому вказується порядок і строк заявлення кредиторами вимог. Дії аналогічні кроку 4 при ліквідації.
Крок 5. Провести інвентаризацію та оцінку майна. Крок аналогічний кроку 5 при ліквідації.
Крок 6. На зборах затвердити розподіл активів і зобов’язань. Затвердити основний бухгалтерський документ – передавальний акт або розподільчий баланс в залежності від виду реорганізації. Також затверджуються частки корпоративних прав у новостворених та реорганізованих суб’єктах.
Одним із складних питань при реорганізації є розрахунок частки корпоративних прав у реорганізованих юрособах та їх відповідність переданим активам і зобов’язанням. Можливі також операції купівлі-продажу часток між учасниками підприємств та додаткові внески до статутних капіталів
Крок 7. Внести зміни до установчих документів основного підприємства (якщо воно залишається) та затвердити установчі документи новоствореного підприємства (підприємств).
Крок 8. Припинити трудові відносини з найманими працівниками та провести розрахунки з дебіторами і кредиторами, якщо відбувається припинення юрособи. Аналогічно кроку 6 при ліквідації.
Крок 9. Подати звітність в ДФС, ПФУ та держстатистику (за останній звітний період), здати документів в архів, закрити банківські рахунки, списати печатки. Ці кроки такі ж, як і крок 8 при ліквідації підприємства (див. нижче). Закриття банківських рахунків у разі припинення юрособи може бути здійснено також підприємством-правонаступником.
Крок 10. Скласти та затвердити на зборах остаточний передавальний акт або розподільчий баланс. Це здійснюється після розрахунків з усіма кредиторами.
Крок 11. Завершити процедуру у держреєстратора. Для держреєстрації припинення юрособи в результаті її реорганізації після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи (див. ч. 14 ст. 17 Закону № 755):
- заява про державну реєстрацію припинення юрособи в результаті її реорганізації (форма 8);
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юрособи про зміни, що вносяться до ЄДР;
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу;
- довідка архівної установи;
- документ про сплату адмінзбору (0,3 прожиткового мінімуму);
- установчий документ юрособи в новій редакції – у разі внесення змін, що містяться в установчому документі.
У разі припинення юрособи в результаті перетворення подаються документи за переліком ч. 1 ст. 17 Закону № 755 (ті ж самі, що й при реєстрації нової юрособи).
Після цього подаються документи на створення нового підприємства чи підприємств по відповідній процедурі.
Крок 12. Перенести залишки у бухобліку в новостворені в процесі реорганізації підприємства. Перенесення здійснюється на основі передавального акту (балансу) або розподільчого балансу.
Суть процесу «приєднання» полягає в тому, що одне ТОВ фактично переходить зі своїм майном, трудовими ресурсами, правами й обов’язками до складу іншого ТОВ. Схематично це виглядає так...
Реорганізація вважається завершеною з моменту держреєстрації відповідних змін в установчих документа юрособи-правонаступника, держреєстрації створених підприємств та держреєстрації припинення юросіб. Враховуючи строки заявлення вимог кредиторами, реорганізація підприємства не може бути проведена швидше, ніж за 2 місяці.
| реорганізація підприємства шляхом злиття |
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
