З позиції Верховного Суду України (далі — ВСУ), здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету в строк, установлений пунктом 57.1 Податкового кодексу України (ПК), має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.
Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 ПК (у розмірі 10-20% погашеної суми податкового боргу).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Крім того, на думку ВСУ, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов’язання необхідно встановити, що у граничний строк його сплати платник податків не чинив дій, спрямованих на перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету.
А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов’язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов’язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а, отже, і для застосування штрафних (фінансових) санкцій.
