◀ЗВІЛЬНЯЄМО БУХГАЛТЕРІЮ ВІД ЧУЖОЇ РОБОТИ▶
Сьогодні, 2 вересня, Уряд ухвалив рішення, завдяки якому зможемо користуватися електронним підписом просто у своєму смартфоні.
Смарт-Дія — це короткостроковий кваліфікований електронний підпис у Дії, що діятиме до 5 хвилин. Він зберігатиметься у захищеному середовищі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг та гарантуватиме найвищий рівень довіри й безпеки.
Зі Смарт-Дією стане ще простіше:
- підписувати різноманітні документи;
- отримувати адміністративні, комерційні та фінансові послуги.
Користувачі мобільного застосунку Дія зможуть отримувати КЕП Смарт-Дія повністю онлайн.
Як це відбуватиметься?
1. Дія надсилатиме запит до Єдиного державного демографічного реєстру та єдиної інформаційної системи МВС для здійснення віддаленої ідентифікації користувача.
2. Протягом 6 місяців на основі підтверджених даних у Дії за запитом формуватиметься короткостроковий КЕП. Підтвердження запиту — за допомогою технології розпізнавання обличчя.
3. Після завершення терміну — повторна процедура ідентифікації у додатку.
На практиці трапляється, що склали і підписали документ в різний час. З’ясуємо, як це впливає на податковий та бухгалтерський облік.
За інформацією Мінцифри
Платіжну інструкцію запровадили замість платіжного доручення. Тепер цей документ оформлюють лише з використанням номера рахунку у міжнародному форматі IBAN. Розбираємо, як правильно заповнити платіжну інструкцію, які реквізити вказати та на що звернути увагу, щоб уникнути помилок. Також наведемо приклад заповненого документа
Авансовий звіт — це документ, що підтверджує витрати працівника у відрядженні чи при господарських закупках. Покажемо, як правильно його скласти, коли подавати, які реквізити обовʼязкові, а також дамо зразки для безпомилкового заповнення
Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
