Облік валютних операцій на підприємстві 2023
Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування
Основні валютні обмеження 2023 – валютний контроль
Валютні обмеження регулюються таким законодавством:
- Закон «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473 (далі – Закон № 2473);
- Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, постанова правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5 (далі – Положення № 5);
- Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, постанова правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7 (далі – Інструкція № 7);
- Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, постанова правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18 (далі – Постанова № 18).
Існуючі обмеження з урахуванням правил воєнного стану зараз такі:
- впродовж 180 к. днів мають бути завершуватися розрахунки у валюті за ЗЕД-контрактом (спеціальна, «воєнна» норма п. 142 Постанови № 18). У «невоєнний час» цей термін складає 365 кал. днів (п. 21 Положення № 5, пп. «2» ст. 12 Закону № 2473). Граничні строки розрахунків за ЗЕД-контрактом – це проміжок часу між датою оформлення митної декларації та датою здійснення платежу, тобто між постачанням та остаточним розрахунком за товари, роботи, послуги. Це також називають валютним контролем, який діє й на попередню оплату, тобто проміжок часу між авансом та отриманням товару, роботи, послуги. Детальніше про правила визначення початку та кінця граничних строків по ЗЕД-розрахункам читайте у матеріалі Валютне регулювання;
- 400 тис. грн (еквівалент за курсом на дату здійснення операції) – це обсяг операції, до якої не застосовуються граничні строки розрахунків за ЗЕД-контрактом, тобто операції не потрапляють під валютний контроль (див. перше обмеження). Так було і в довоєнний час (пп. «1» п. 22, а також пп. «7» п. 2 Положення № 5, а також пп. «1» п. 143 «воєнної» Постанови № 18). Цифра «400 тис. грн» – це також поріг фінансового моніторингу з ч. 1 ст. 20 Закону від 06.12.2019 р. № 361.
Додамо що ще одним виключенням з валютного контролю є імпорт-експорті без фактичного ввезення-вивезення продукції, коли валютний контроль банком припиняється після продажу такої продукції нерезиденту закордоном (пп. «5» п. 9 Інструкції № 7).
Обов’язковий продаж іноземної валюти у експортерів і зараз відсутній – його було скасовано з 20 травня 2019 р. постановою НБУ від 06.02.2019 р. № 35. Однак виручка може зараховуватися банками спочатку на розподільчий рахунок – це вже вважається датою надходження коштів при валютних операціях.
Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової
Валютні обмеження щодо іноземної валюти 2023
Також слід звернути увагу ще на інші нюанси валютних розрахунків та використання іноземної валюти:
- за імпортовані товари зараз можна розраховуватися всі, але за послуги – лише за «критичними», які було отримано після 23 лютого 2021 року (пп. «2» п. 14 Постанови № 18). Такі послуги можна знайти у Переліку послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано НБУ забезпечити здійснення переказів, що затверджений постановою Кабміну від 24.02. 2022 р. № 153. Перелік товарів критичного імпорту насьогодні скасований;
- діють обмеження на видачу готівки з рахунків, відкритих в Україні, зокрема заборонена видача готівкових коштів в іноземній валюті з рахунку в іноземній валюті в обсязі, який перевищує еквівалент 100 тис. грн на день, без урахування комісії банку (п. 5 Постанови № 18). При видачі готівкової іноземної валюти за кордоном – обмеження еквівалент 12500 грн за кожні 7 к. днів (з усіх рахунків клієнта) та 100 тис. грн в день – з одного рахунку (п. 52 Постанови № 18). Наприклад, це стосується готівки на відрядження за кордон;
- не можна розраховуватися готівковою іноземною валютою. Валюту суб’єкту підприємству можна придбати тільки через банк, а розрахунки нею здійснювати лише через банківські рахунки (п. 16 Положення № 5);
- на придбання/продаж іноземної валюти під час воєнного стану встановлений «коридор» – курс придбання/продажу може відрізнятися в доларах США від офіційного курсу НБУ лише в межах 1% (п. 142, пп. 1, п. 143 Постанови № 18);
- необхідно підтвердити для банку мету придбання іноземної валюти. Виняток – це суми до 400 тис. грн (див. абз. 3 п. 4, а також пп. «7» п. 2 Положення № 5). Обійти дане обмеження шляхом дроблення суми на декілька операцій може не вийти, так як банки мають таку ситуацію теж моніторити;
- куплену іноземну валюту треба використати на заявлені цілі впродовж 2 робочих днів (п. 129 Постанови № 18). Однак у довоєнний час це обмеження було – 10 робочих днів (п. 44 Положення № 5);
- іноземну валюту можна використати лише по розрахункам за ЗЕД-контрактами. Розраховуватися іноземною валютою на території України заборонено;
- для купівлі/продажу валюти банку треба подати заяву у довільній формі (п. 10 Положення № 5). Порядок купівлі-продажу й його документальне оформлення регулюється обслуговуючим банком, тому зверніться за консультацією до банку, який буде проводити валютні операції, так як можуть бути ще й додаткові документи щодо фінансового моніторингу;
- для оформлення розрахунку іноземною валютою використовується платіжна інструкція в іноземній валюті з Положення НБУ від 28.07.2008 р. № 216;
- знімати валюту через банкомат на території України з рахунку іншого банку не можна (п. 17 Положення № 5);
- продаж валюти банк має здійснити за дорученням клієнта впродовж 5 банківських робочих днів (п. 52 Положення № 5) для валют 1 групи класифікатора валют (долар, євро, валюти країн ЄС, фунт стерлінгів, швейцарський франк та деякі ін.).
Щодо інших обмежень, зокрема операцій з рф і білоруссю – читайте у матеріалі Обмеження валютних операцій в умовах воєнного часу.
- Національна сертифікація бухгалтерів — 2023 ⏩
- Професійна сертифікація за МСФЗ — 2023 ⏩
- Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2023 ⏩
- ПДВ: від азів до майстерності ⏩
- Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
- РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
- ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
- Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩
Бухгалтерський облік валютних операцій 2023
Перед оформленням в бухгалтерському обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти зверніть увагу на наступне:
- «курсова різниця» – це різниця між двома курсами НБУ. Для обліку курсових різниць використовуються рахунки 714 (дохід) та 945 (витрати). Курсові різниці визначаються за правилами п. 8 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» на дату балансу та на дату здійснення операції. Залишок іноземної валюти на дату придбання та дату балансу має бути оцінений саме за курсом НБУ;
- різниця між курсом НБУ та курсом обслуговуючого банку – це не курсова різниця з точки зору НП(С)БО 21. Інколи цю суму називають «сумова різниця», але такого терміну в НП(С)БО немає. Ця різниця призводить до прибутку/збитку від купівлі-продажу валюти та відображається на рахунках 711 (прибуток) або 942 (збиток). Наприклад, купівля іноземної валюти зазвичай призводить до збитку, так як курс придбання вищий за курс НБУ, а продаж іноземної валюти – до прибутку, так як курс продажу зазвичай теж вищий за курс НБУ.
Приклад 1. Купуємо іноземну валюту. Заявка до банку подана 27.03.2023 р. – на купівлю 20000$ для розрахунку за ЗЕД-контрактом. Для цього банк списав з рахунку клієнта 800000 грн. Долари були придбані й зараховані на валютний рахунок 28.03.2023 р. Комісія склала 800 грн. Дана валюта має бути використана протягом 10 робочих днів. Бухгалтерські проведення з придбання іноземної валюти наведено у таблиці нижче.
ОБЛІК ПРИДБАННЯ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ | ||||
Дата | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
27.03.2023 | Гривня списана з поточного рахунку на спецрахунок для купівлі валюти | 333 | 311 | 750000,00 |
28.03.2023 | Долари придбані за курсом 36,93 грн/$ на МВРУ і зараховані на валютний рахунок за курсом НБУ 36,5686 грн/$ | 312 | 333 | 20000$ 738600,00 |
28.03.2023 | В обліку визнано збиток від купівлі доларів (різниця між вартістю валюти за курсами НБУ та курсом придбання): (36,93– 36,5686)×20000$ = 7228 грн | 942 | 333 | 7228,00 |
28.03.2023 | Банк вирахував комісійну винагороду | 92 | 333 | 800,00 |
28.03.2023 | Залишок невикористаних коштів банк повернув на поточний рахунок: 750000 – 738600 – 7228 – 800 = 3372 | 311 | 333 | 3372,00 |
Приклад 2. Продаємо іноземну валюту. Заявка подана 29.03.2023 р. на продаж 15000 євро. На наступний день валюта була продана банком і гривня була зарахована на поточний рахунок. Комісійна винагорода банку – 600 грн. Бухгалтерські проведення з обліку продажу іноземної валюти наведено у таблиці нижче.
Облік продажу іноземної валюти | ||||
Дата | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
29.03.2023 | Євро списані з валютного рахунку на спецрахунок для продажу. Курс НБУ 39,6111грн /€ | 334 | 312 | 15000€ 594166,50 |
31.03.2023 | Курс євро НБУ збільшився до 39,6111 грн/€. Показано прибуток (додатна курсова різниця): (40,00 – 39,6111)×15000€ = 5833,50 грн | 334 | 714 | 5833,50 |
31.03.2023 | Євро продані за курсом 39,95 грн/€. Виручка від продажу зарахована на поточний гривневий рахунок за мінусом комісії: 39,95 ×15000€ – 600 = 598650 грн | 311 | 334 | 598650,00 |
31.03.2023 | Визнано витрати від обслуговування банком (комісійна винагорода) | 92 | 334 | 600,00 |
31.03.2023 | Відображений збиток від продажу валюти внаслідок різниці курсів: (39,95 – 39,6111)×15000€= 5083,50 | 942 | 334 | 5083,50 |