Облік валютних операцій на підприємстві 2026
Основні валютні обмеження 2026 — валютний контроль
Валютні обмеження регулюються таким законодавством:
- Закон «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473 (далі — Закон № 2473);
- Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвержене постановою правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі — Положення № 5);
- Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі — Інструкція № 7);
- постанова правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 (далі — Постанова № 18).
Валютні обмеження від НБУ у воєнний час
Існуючі обмеження з урахуванням правил воєнного стану зараз такі:
- впродовж 180 к. днів мають завершуватися розрахунки у валюті за ЗЕД-контрактом (спеціальна, «воєнна» норма п. 141 Постанови № 18). Зауважимо, що для окремих видів аграрної продукції за рішенням НБУ можуть застосовуватися скорочені граничні строки розрахунків. Граничні строки розрахунків за ЗЕД-контрактом — це проміжок часу між датою оформлення митної декларації та датою здійснення платежу, тобто між постачанням та остаточним розрахунком за товари, роботи, послуги. Це також називають валютним контролем, який діє й на попередню оплату, тобто проміжок часу між авансом та отриманням товару, роботи, послуги. Детальніше про правила визначення початку та кінця граничних строків за ЗЕД-розрахунками читайте у матеріалі Валютне регулювання;
- 400 тис. грн (еквівалент за курсом на дату здійснення операції) — це обсяг операції, до якої не застосовуються граничні строки розрахунків за ЗЕД-контрактом, тобто операції не потрапляють під валютний контроль (див. перше обмеження). Так було і в довоєнний час (пп. «1» п. 22, а також пп. «7» п. 2 Положення № 5, а також пп. «1» п. 143 «воєнної» Постанови № 18). Цифра «400 тис. грн» — це також поріг фінансового моніторингу з ч. 1 ст. 20 Закону від 06.12.2019 № 361.
Нагадаємо, що в «невоєнний час» термін розрахунків за ЗЕД-контрактами складав 365 кал. днів (п. 21 Положення № 5, пп. «2» ст. 12 Закону № 2473).
Додамо, що ще одним винятком з валютного контролю є імпорт/експорт без фактичного ввезення/вивезення продукції, коли валютний контроль банком припиняється після продажу такої продукції нерезиденту за кордоном (пп. «5» п. 9 Інструкції № 7).
Обов’язковий продаж іноземної валюти у експортерів і зараз відсутній — його було скасовано з 20 травня 2019 р. постановою правління НБУ від 06.02.2019 р. № 35. Однак виручка може зараховуватися банками спочатку на розподільчий рахунок — це вже вважається датою надходження коштів при валютних операціях.
Валютні обмеження щодо іноземної валюти 2026
Також слід звернути увагу ще на інші нюанси валютних розрахунків та використання іноземної валюти:
- діють обмеження на видачу готівки з рахунків, відкритих в Україні, зокрема заборонена видача готівкових коштів в іноземній валюті з рахунку в іноземній валюті в обсязі, який перевищує еквівалент 100 тис. грн на день, без урахування комісії банку (п. 5 Постанови № 18). При видачі готівкової іноземної валюти за кордоном — бмеження еквівалент 12500 грн за кожні 7 к. днів (з усіх рахунків клієнта) та 100 тис. грн в день — з одного рахунку (п. 52 Постанови № 18). Наприклад, це стосується готівки на відрядження за кордон;
- не можна розраховуватися готівковою іноземною валютою. Валюту суб’єкту підприємству можна придбати тільки через банк, а розрахунки нею здійснювати лише через банківські рахунки (п. 16 Положення № 5);
- на придбання/продаж іноземної валюти під час воєнного стану встановлений «коридор» — курс придбання/продажу може відрізнятися в доларах США від офіційного курсу НБУ лише в межах 1% (п. 142, пп. 1, п. 143 Постанови № 18);
- необхідно підтвердити для банку мету придбання іноземної валюти. Виняток — це суми до 400 тис. грн (див. абз. 3 п. 4, а також пп. «7» п. 2 Положення № 5). Обійти дане обмеження шляхом дроблення суми на декілька операцій може не вийти, оскільки банки мають таку ситуацію теж моніторити;
- куплену іноземну валюту треба використати на заявлені цілі впродовж 2 робочих днів (п. 129 Постанови № 18). Однак у довоєнний час це обмеження було — 10 робочих днів (п. 44 Положення № 5);
- іноземну валюту можна використати лише за розрахунками за ЗЕД-контрактами. Розраховуватися іноземною валютою на території України заборонено;
- для купівлі/продажу валюти банку треба подати заяву у довільній формі (п. 10 Положення № 5). Порядок купівлі-продажу й його документальне оформлення регулюється обслуговуючим банком, тому зверніться за консультацією до банку, який буде проводити валютні операції, так як можуть бути ще й додаткові документи щодо фінансового моніторингу;
- для оформлення розрахунку іноземною валютою використовується платіжна інструкція в іноземній валюті з Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою правління НБУ від 28.07.2008 № 216;
- знімати валюту через банкомат на території України з рахунку іншого банку не можна (п. 17 Положення № 5);
- продаж валюти банк має здійснити за дорученням клієнта впродовж 5 банківських робочих днів (п. 52 Положення № 5) для валют 1 групи класифікатора валют (долар, євро, валюти країн ЄС, фунт стерлінгів, швейцарський франк та деякі ін.).
Щодо інших обмежень, зокрема операцій з рф і білоруссю, — читайте у матеріалі Обмеження валютних операцій в умовах воєнного часу.
Законодавство змінюється, робочих запитань стає більше, а часу — ні. Обирайте онлайн-курси Вищої школи Головбуха та навчайтеся тоді, коли зручно вам.
Бухгалтерський облік валютних операцій 2026
Перед оформленням в бухгалтерському обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти зверніть увагу на наступне:
- «курсова різниця» — це різниця між двома курсами НБУ. Для обліку курсових різниць використовуються субрахунки 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та 945 «Втрати від операційної курсової різниці». Курсові різниці визначаються за правилами п. 8 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» на дату балансу та на дату здійснення операції. Залишок іноземної валюти на дату придбання та дату балансу має бути оцінений саме за курсом НБУ;
- різниця між курсом НБУ та курсом обслуговуючого банку — це не курсова різниця з точки зору НП(С)БО 21. Інколи цю суму називають «сумова різниця», але такого терміну в НП(С)БО немає. Ця різниця призводить до прибутку/збитку від купівлі-продажу валюти та відображається на субрахунках 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» (прибуток) або 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти» (збиток). Наприклад, купівля іноземної валюти зазвичай призводить до збитку, оскільки курс придбання вищий за курс НБУ, а продаж іноземної валюти — до прибутку, через те що курс продажу зазвичай теж вищий за курс НБУ.
Допоможемо визначити курсові різниці за експортно-імпортними операціями, наданими й отриманими позиками, операційною та неопераційною діяльністю, внесками учасників до статутного капіталу
Приклад 1. Купуємо іноземну валюту. Заявка до банку подана 27.09.2026 р. — на купівлю 20 000 $ для розрахунку за ЗЕД-контрактом. Для цього банк списав з рахунку клієнта 950 000 грн. Долари були придбані за курсом 46,93 грн/$ й зараховані на валютний рахунок 28.09.2026 р. за курсом НБУ 46,5686 грн/$ (курси валют — умовні). Комісія склала 800 грн. Зазначена валюта має бути використана протягом 2-х робочих днів (п. 129 Постанови № 18). Бухгалтерські проведення з придбання іноземної валюти наведено у таблиці нижче.
ОБЛІК ПРИДБАННЯ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ | ||||
Дата | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
27.09.2026 | гривня списана з поточного рахунку на спецрахунок для купівлі валюти | 333 | 311 | 950 000,00 |
28.09.2026 | долари придбані за курсом 46,93 грн/$ на МВРУ і зараховані на валютний рахунок за курсом НБУ 46,5686 грн/$ (= 20 000 $ × 46,5686 = 931 372) | 312 | 333 | 20 000 $ / 931 372,00 |
28.09.2026 | відображено витрати від купівлі валюти (різниця між курсом придбання 46,93 грн/$ та курсом НБУ 46,5686 грн/$): (46,93 – 46,5686) × 20 000 $ | 942 | 333 | 7 228,00 |
28.09.2026 | банк утримав комісійну винагороду | 92 | 333 | 800,00 |
28.09.2026 | повернено невикористаний залишок гривневих коштів на поточний рахунок ( = 950 000,00 – (20 000 $ × 46,93) – 800,00 = 950 000,00 – 938 600,00 – 800,00 = 10 600 грн) | 311 | 333 | 10 600,00 |
30.09.2026 | витрати віднесено на фінансовий результат операційної діяльності | 791 | 942 | 7 228,00 |
791 | 92 | 800,00 | ||
Приклад 2. Продаємо іноземну валюту. Заявка подана 28.09.2026 р. на продаж 15 000 €. На наступний день (29.09.2026 р.) валюта була продана банком за курсом 53,95 грн/€, а гривнева виручка зарахована на поточний рахунок за мінусом комісії банку (600 грн). Офіційний курс НБУ на 28.09.2026 р. становив 53,6111 грн/€, а на 29.09.2026 р. зростав до 53,7000 грн/€ (умовно). Бухгалтерські проведення з обліку продажу іноземної валюти наведено у таблиці нижче.
ОБЛІК ПРОДАЖУ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ | ||||
Дата | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
28.09.2026 | євро списані з валютного рахунку для продажу за курсом НБУ на дату списання (= 15 000 € × 53,6111 грн/€ =804 166,50) | 334 | 312 | 15000 € / 804 166,50 |
29.09.2026 | відображено позитивну курсову різницю у зв'язку зі зростанням курсу НБУ на дату продажу до 53,7000 грн/€: (= (53,7 – 53,6111) × 15 000 €) | 334 | 714 | 1 333,50 |
29.09.2026 | зараховано гривневу виручку від продажу валюти на поточний рахунок за мінусом комісії банку (= (15 000 € × 53,95 грн/€) – 600 = 808 650) | 311 | 334 | 808 650,00 |
29.09.2026 | відображено витрати на оплату послуг банку (комісійна винагорода) | 92 | 334 | 600,00 |
29.09.2026 | відображено дохід (прибуток) від продажу валюти за курсом, вищим за курс НБУ ( = (53,95 – 53,70) × 15 000 € = 3 750,00 грн) | 334 | 711 | 3 750,00 |
30.09.2026 | дохід віднесений на фінансовий результат операційної діяльності | 711 | 791 | 3 750,00 |
714 | 791 | 1 333,50 | ||
30.09.2026 | витрати віднесені на фінансовий результат операційної діяльності | 791 | 92 | 600,00 |
