Оферта як пропозиція укласти угоду, як використовувати оферту у ЗЕД, якими бувають оферти, структура оферти, контроферта та прийняття угоди – акцепт оферти. Публічна оферта як необхідність у діяльності Інтернет-магазину. Ці та інші питання – у даному огляді
Що таке оферта
Оферта (від лат. offero – пропоную; є також англ. – offer, proposal) – це пропозиція укласти договір іншій стороні. У такій пропозиції мають бути два елементи (див. ч. 1 ст. 641 ЦКУ):
- істотні умови договору (угоди), яка пропонується;
- намір особи, яка зробила пропозицію, бути зобов’язаною, якщо інша сторона приймає таку пропозицію.
Оферта може бути усною та письмовою. Прийняття оферти, після якого угода вважається укладеною, називають акцептом. Угода вважається укладеним тоді, коли акцепт оферти набуває чинності. Як правило, у такий спосіб укладаються договори купівлі-продажу товарів і послуг.
Ще оферту називають:
- пропозицією про угоду (англ. – contract proposal);
- або пропозицією укласти договір (англ. – proposal for concluding a contract).
У відносинах оферти є дві сторони:
- оферент – сторона, яка пропонує укласти угоду, надсилаючи оферту (продавець);
- адресат – сторона, яка отримує оферту, та має право укласти договір шляхом акцепту оферти (потенційний покупець).
Однак у ситуації контроферти сторони міняються місцями і покупець стає оферентом, а продавець – адресатом (див. далі).
Оферта може бути:
- індивідуальна – адресована одному покупцю. Якщо така оферта надсилається кільком покупцям, то її слід розглядати як кілька індивідуальних оферт;
- публічна – адресована всім і кожному.
Використання індивідуальних оферт є поширеною практикою у зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД). Однак індивідуальна пропозиція укласти договір (оферта) може використовуватися й у внутрішній діяльності також (див. ст. 641 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ).
Українські суб’єкти господарювання розширюють ринки збуту й активно продають свої товари на закордонних маркетплейсах. Експерти пояснили як правильно задокументувати, облікувати й оподаткувати продаж товарів
Оферта у ЗЕД
У ЗЕД оферта може використовуватися зокрема у разі експорту послуг (крім транспортних). Таке місце оферті відведено у ч. 2 ст. 6 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959. Різновидом оферти можна вважати й виставлення рахунка (інвойсу), у т.ч. й у електронному вигляді, за надані послуги. Оплата інвойсу у такому разі означає акцепт пропозиції послуги з інвойсу.
Детально укладення договору у ЗЕД шляхом оферти регулюється у частині ІІ «Укладення договору» Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (далі – Конвенція ООН).
Чи існує вільна оферта
Інколи можна зустріти, що існують два типи оферти, що відрізняються такими умовами:
- тверда оферта – це пропозиція укласти договір лише одному можливому покупцю. Якщо він акцептує договір, то договір вважається укладеним;
- вільна оферта – це пропозиція укласти договір, яка надсилається кільком можливим покупцям. Суттєвим є те, що по такій пропозиції у продавця немає обов’язку укласти договір. У такому разі покупець, який погоджується, робить насправді не акцепт, а направляє свою пропозицію (по-суті, «тверду оферту») укласти договір з визначеними ним самим умовами. Продавець потім обирає «свого» покупця серед інших, які теж надіслали свої пропозиції. Акцепт продавцем одної чи кількох таких зустрічних оферт і буде означати укладення угоди.
Увага: тверда оферта – це і є справжня оферта у загальноприйнятому її розумінні, що відповідає Конвенції ООН.
Однак Конвенція ООН такої класифікації оферти не передбачає. Натомість згадується оферта (пропозиція) адресована невизначеному колу осіб, яка розглядається лише як запрошення робити оферти, якщо інше прямо не зазначене особою, яка зробила таку пропозицію (ч. 2 ст. 14 Конвенції ООН). За змістом така пропозиція відповідає вільній оферті, але офертою такі пропозиції невизначеній кількості осіб у Конвенції ООН не називаються. Більше того, чітко визначено, що «пропозиція про укладення договору, адресована одній чи кільком конкретним особам, є офертою, якщо вона … висловлює намір оферента вважати себе зв’язаним у разі акцепту» (ч. 1 ст. 14 Конвенції ООН). Вільна оферта не має умови зв’язаності продавця. Тобто Конвенція ООН називає офертою лише ті пропозиції, які називають твердою офертою. Аналогічна умова щодо існування зобов’язання оферента після акцепту оферти є й у ч. 1 ст. 641 ЦКУ.
Отже, поняття «вільна оферта» слід розглядати так:
- це не оферта у розумінні Конвенції ООН і ч. 1 ст. 641 ЦКУ.
- це лише пропозиція покупцям надсилати свої оферти;
- справжньою офертою є зустрічна пропозиція покупця з його власними умовами до продавця укласти ініційовану продавцем угоду.
Увага: вільна оферта – це не оферта у загальноприйнятому розумінні, так як немає акцепту покупця та обов’язку укласти договір у продавця. Це лише пропозиція іншим надсилати свої власні оферти.
Структура оферти у ЗЕД
Оферта не має визначеної структури. Однак оферта повинна мати (див. ч. 1 ст. 14 Конвенції ООН):
- висловлений намір (взяте зобов’язання) оферентом бути зв’язаним у разі акцепту;
- достатньо виразна пропозиція, тобто такою, у якій зазначено безпосередньо товар чи опосередковано його кількість і вартість. Або ж передбачені порядок їхнього визначення.
Також у оферті можуть додатково бути певний строк акцепту чи інше вказання, що вона є невідкличною (пп. «а» ч. 2 ст. 16 Конвенції ООН).
Наприклад, офертою можна вважати:
- супровідний лист і проєкт повноцінного договору окремо, які надсилаються продавцем. У листі є пропозиція укласти надісланий договір та час на відповідь покупця;
- договір-оферта, коли оферта вписана безпосередньо у проєкт договору. У такому разі там є опис всього того, що отримає клієнт підписавши договір, але на відміну від звичайного договору, такий договір-оферта відрізняється наявністю у кінці спеціального розділу «Прийняття умов (акцепт)», у якому може бути, наприклад, такий текст: «Прийняття умов. Підписуючи нижче, Клієнт повністю приймає дану пропозицію укласти договір» (англ. – Acceptance. By signing below, Client accepts this proposed contract in its entirety»);
- інвойс (рахунок-фактура), який виставлений потенційному покупцю. Інвойс має кількість і ціни товарів (послуг), а його оплата вважається акцептом з подальшим обов’язком продавця поставити товар / надати послуги (див. далі про акцепт). Інвойс слід розглядати як різновид оферти, так як він відповідає визначенню оферти у ч. 1 ст. 14 Конвенції ООН.
Офертою може бути також:
- лист з викладеними в ньому істотними умовами угоди. Підходить для простих ситуацій. Інформації в такому листі більше, ніж в інвойсі, але менше, ніж у договорі-оферті;
- буклет-оферта з інформацією про продавця, описом можливих умов контракту, ціни, права та обов’язки сторін, строки виконання. По-суті, це різновид договору-оферти, але з кольоровим оформленням, певними елементами презентації, фотоматеріалами, візуалізацією тощо.
Що таке контроферта
Поняття контроферти у Конвенція ООН не використовується. Однак контрофертою інколи називають відповідь на оферту, яку не можна вважати акцептом, так як вона містить певні доповнення, обмеження чи інші зміни до умов оферти продавця. Як наслідок, така відповідь стає зустрічною офертою – контрофертою. Адресатом оферти тепер стає сам продавець. Акцепт оферти продавцем означатиме укладення угоди. Така ситуація розглядається у ч. 1 ст. 19 Конвенції ООН.
Однак відповідь на оферту з зустрічними умовами вважається акцептом, а не контрофертою, якщо (ч. 2 ст. 19 Конвенції ООН):
- у відповіді є згода укласти угоду;
- у відповіді немає додаткових чи відмінних умов покупця, які істотно змінюють умови оферти;
- оферент (продавець) не заперечив проти цих розходжень (усно чи у повідомленні) без невиправданої затримки.
Увага: контроферта – це зустрічна відповідь на оферту, яка містить істотні зміни до початкової оферти та за своєю суттю вважається новою офертою. Оферент і адресат у такому разі міняються місцями.
Акцепт оферти
Правила здійснення акцепту оферти у ЗЕД визначає ст. 18 Конвенції ООН. За нею:
- акцепт – це заява або інша поведінка адресата, яка висловлює згоду з офертою;
- акцепт набуває чинності у момент одержання відповіді оферентом;
- згода може бути вчинена і шляхом вчинення певної дії, наприклад відправлення товару або оплата товару. Тоді акцепт набуває чинності в момент вчинення такої дії. Так, зокрема, відбувається у ситуації, коли у відповідь на отриманий інвойс (= оферта) покупець оплачує товар (= акцепт).
У оферті може бути встановлений строк на відповідь адресата. Впродовж цього строку оферта є невідкличною (ч. 2 ст. 16 Конвенції ООН). Однак може бути прийнятий і запізнілий акцепт у разі згоди оферента (ч. 1 ст. 21 Конвенції ООН). Час початку та як рахувати перебіг строку акцепту визначає ст. 20 Конвенції ООН.
Зразок оферти для ЗЕД
Для пошуку англомовних зразків оферти для цілей ЗЕД можна скористатися пошуковою мережею та, наприклад, такими ключовими словами: «contract proposal example». В залежності від обраного формату можна знайти різні варіанти оформлення оферти з готовими шаблонами для використання. Однак шаблони, як правило, знаходяться у платному доступі.
Що таке публічна оферта
Як уже зазначалося, оферта може бути не лише індивідуальною, але й публічною. Це оферта, яка звернена до всіх і кожного. Така оферта використовується не лише у ЗЕД, але й при внутрішньому споживанні товарів і послуг, там де є їхня публічна пропозиція.
Поширені сфери для публічної оферти: роздрібний продаж товарів і послуг, ремонтні роботи, транспортні перевезення, інформаційні послуги та Інтернет-торгівля. Кожний хто купує товар у звичайному магазині, по-суті, своєю дією (придбанням, оплатою) приймає публічну оферту.
Звітна кампанії з податку на прибуток вже розпочалась, тож саме час згадати всі нюанси складання декларації з прибутку. Детальний приклад заповнення річної декларації та додатків до неї, знайдете у консультації
Укладення публічної оферти: законодавство
Публічну оферту називають ще інколи публічним договором і регулюється вона ст. 633 ЦКУ і ст. 641 ЦКУ. Для публічних договорів (оферт) діють такі принципи:
- умови договору однакові для всіх (ч. 2 ст. 633 ЦКУ);
- немає переваги якомусь окремому споживачу (ч. 3 ст. 633 ЦКУ). Тобто товар може купити кожний з однаковими правами (наявність знижок і клубних карт порушенням даного принципу не вважається, так як їх може «заробити» кожний споживач);
- немає права відмови будь-якому зі споживачів, якщо є технічна можливість надати товар, роботу, послугу (ч. 4 ст. 633 ЦКУ). Тобто відмова продати товар, який є у доступі, відмовляючи через певні мовні, расові, статеві чи інші причини є порушенням публічної оферти.
Які особливості публічної оферти при наданні послуг
Публічна оферта при наданні послуг вирізняється таким:
- необхідністю визначити момент завершення надання послуг та його документального оформлення. Наприклад, ним може бути акт наданих послуг;
- врегулювання претензій сторін щодо якості наданих послуг та ситуацій, коли такі претензії можуть висуватися;
- визначення етапу, на якому відбувається оплата послуг. Якщо оплата розбита на частини, то як визначається завершеність надання послуги на такому етапі.
Договір публічної оферти про надання інформаційних послуг, наприклад, можна знайти на веб-сайтах інформаційних систем чи Інтернет-магазинів, сайті торгових посередників (маркет-плейсів) тощо.
Договір публічної оферти для Інтернет-магазину
Необхідність договору публічної оферти для Інтернет-магазинів обумовлена тим, що часто такі веб-сайти слід розглядати лише як посередників у торгівлі. Як правило, у договорах публічної оферти Інтернет-магазинів у вигляді майданчиків, де беруть участь різні продавці, є пункт про те, що «адміністрація магазину не несе відповідальності за ризики пов’язані з придбанням товарів і послуг у даному Інтернет-магазині».
Таким чином, договір публічної оферти необхідний, у першу чергу, продавцю, аби захистити себе від ризиків, які пов’язані з діяльністю сайту та за які він не може нести відповідальність, наприклад за проданий неякісний товар. Адже підприємець, що є власником сайту, організовує лише послугу посередництва та не є справжнім продавцем товару. Крім того, приєднання до публічного договору має врегульовувати використання магазином певних персональних даних клієнта (ім’я та прізвище, номер телефону тощо).
Книга обліку розрахункових операцій — регістр, що його використовують разом із РРО або розрахунковими квитанціями. Якщо на аркуші КОРО зробили більше ніж п’ять помилок — цей аркуш слід анулювати
Структура договору публічної оферти та порядок його виконання
Структура договору публічної оферти довільна. Наприклад, вона може бути такою:
- загальні умови, предмет договору;
- порядок прийняття умов публічного договору;
- права та відповідальність сторін, зокрема слід згадати про умови використання персональних даних, якщо існує реєстрація в Інтернет-магазині тощо;
- оплата послуг;
- строк дії договору;
- заключні положення.
