⚡️ ДОГОВІР ПІДРЯДУ, ДО ЯКОГО НЕ ЧІПЛЯТИМУТЬСЯ ПЕРЕВІРЯЛЬНИКИ ⚡️
Якщо причину відсутності працівника на роботі не можна віднести до поважних, роботодавець має право звільнити його за прогул на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП).
Ця новина уже на Facebook, поділіться з колегою ⏩
Для цього роботодавцю необхідно:
- встановити факт відсутності працівника на роботі три і більше години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. При цьому надалі в наказі про звільнення обов’язково слід зазначити день прогулу і його;
- документально підтвердити факт відсутності працівника на робочому місці. Підтверджуючими документами можуть бути доповідна записка безпосереднього начальника працівника на ім’я керівника підприємства та акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше ніж із трьох осіб.
- затребувати у працівника письмове пояснення причини відсутності на роботі. Цю вимогу роботодавець може оформити наказом, у якому слід встановити строк, достатній для підготовки подібних пояснень. Наказ необхідно довести до відома працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється дати пояснення щодо вчиненого проступку, про це складається відповідний акт;
- якщо працівник не з’являється на роботу протягом декількох днів і не повідомляє про причину своєї відсутності, необхідно надіслати за його домашньою адресою лист із повідомленням про вручення, у якому вимагати надання пояснень у письмовій формі. У разі відмови працівника дати пояснення щодо своєї відсутності на роботі, складається відповідний акт;
- додержати строки застосування звільнення за прогул. Зазначене стягнення може бути застосоване не пізніше одного місяця із дня виявлення прогулу, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням у відпустці, і не пізніше шести місяців із дня його вчинення;
- не застосовувати інших заходів дисциплінарного стягнення до працівника за прогул;
- отримати згоду профспілкового органу на звільнення працівника за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП;
- видати наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, з яким ознайомити працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється розписатися про своє ознайомлення з наказом, про це потрібно скласти відповідний акт. Наказ (розпорядження) і пояснювальна записка працівника або відповідний акт про відмову давати пояснення поміщаються в особову справу працівника;
- у день звільнення провести з працівником остаточний розрахунок і видати копію наказу про звільнення та належним чином оформлену трудову книжку.
Факт відсутності працівника на робочому місці має бути відображений у Табелі обліку робочого часу.
У разі відсутності працівника на роботі у день звільнення, копію наказу про звільнення та повідомлення про можливість отримання трудової книжки необхідно надіслати йому поштою. Надсилати саму трудову книжку поштою заборонено без письмової згоди працівника. Трудову книжку зберігають на підприємстві та видають виключно працівнику, який має особисто розписатись в Книзі обліку руху трудових книжок про отримання трудової книжки.
За інформацією Держпраці у Полтавській області
