ФІНМОНІТОРИНГ: ЯК УБЕРЕГТИСЯ ⏩
Проєкт Закону від 25.05.2021 № 5559
На сьогодні фінансовий моніторинг не поширюється на переказ на суму 4999 грн, а переказ на одну гривню більше, тобто на суму 5000 грн уже підлягає заходам фінансового моніторингу, передбаченим статтею 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (далі — Закон № 361).

Це призводить до незручностей:
- для користувачів платіжними терміналами самообслуговування, які не мають точної суми у розмірі 4999 грн та відповідно позбавлені можливості здійснити грошовий переказ;
- для банків та фінансових установ, що змушені передбачати нові сервіси програмного обслуговування для переказу здачі в розмірі 1 грн, щоб були дотримані вимоги фінмоніторингу.
У зв’язку з цим депутати пропонують внести зміни до до пункту 8 частини 18 статті 14 Закону № 361, якими передбачити застосування заходів фінансового моніторингу у випадку переказу коштів готівкою в межах України у сумі, що не перевищує 5000 грн.
Авансовий звіт — це документ, що підтверджує витрати працівника у відрядженні чи при господарських закупках. Покажемо, як правильно його скласти, коли подавати, які реквізити обовʼязкові, а також дамо зразки для безпомилкового заповнення
Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації