Фіксація руйнувань та ліквідація наслідків бойових дій в умовах воєнного стану

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Детальне роз’яснення від фахівців Мінрегіону.

Фіксація руйнувань та ліквідація наслідків бойових дій в умовах воєнного стану

Продовжуємо допомагати бухгалтерам у воєнний час

Організацію та координацію виконання невідкладних робіт здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності – військові адміністрації, далі ― уповноважений орган (постанова КМУ від 19.04.2022 № 473).

Якщо на території проявів збройної агресії рф наявні пошкоджені об’єкти, уповноважений орган здійснює попередні візуальні огляди пошкоджених об’єктів, щоб сформувати переліки таких об’єктів.

Щодо об’єктів, які за результатами попереднього огляду визначені як зруйновані та значно пошкоджені, уповноважений орган приймає рішення щодо проведення їх обстеження відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 257 (далі ― Порядок проведення обстеження). До проведення обстеження залучаються сертифіковані фахівці, що мають відповідну кваліфікацію, або підприємства, установи та організації, у складі яких є такі виконавці.

Згідно з Порядком проведення обстеження в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану та протягом 90 к. дн. після його припинення або скасування виконавцями робіт з обстеження пошкоджених об’єктів можуть бути:

  • експерт з обстеження будівель і споруд;
  • інженер-проєктувальник із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «інженерно-будівельне проєктування у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;
  • експерт будівельний із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «експертиза проєктної документації у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;
  • інженер-консультант (будівництво) із кваліфікаційним рівнем «провідний” або «I категорія».

За результатами обстеження пошкоджених об’єктів виконавцем робіт з обстеження складають звіт відповідно до пункту 8-1 Порядку проведення обстеження.

До зазначеного звіту додають акт обстеження, що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об’єкта.

Об’єкти, які за результатами попереднього візуального огляду визначені як незначно пошкоджені та такі, що можуть бути відновлені шляхом поточного ремонту, за рішенням уповноваженого органу, може обстежити комісія, до складу якої входять представники уповноваженого органу, власника ― балансоутримувача об’єкта (за можливості) та мають включатися фахівці з будівельною освітою. За результатом огляду об’єкту комісією складається акт з обстеження.

Змінами до Порядку, затвердженими Постановою КМУ від 19.04.2022 № 470, затвердили, що проєкти будівництва з капітального ремонту об’єктів (незалежно від класу наслідків (відповідальності), пошкоджених в результаті воєнних дій, допускається здійснювати у складі дефектного акту, у якому визначаються фізичні обсяги робіт, пояснювальної записки, в якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації.

Такий проєкт необхідно розробляти на підставі звіту за результатами обстеження, розробленого відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 257. Зазначений звіт повинен містити висновок про технічний стан об’єкта, відомість пошкоджених (зруйнованих) конструкцій, інженерних систем (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень, їх технічного стану), а також рекомендовані заходи з відновлення експлуатаційної придатності об’єкта.

Рішення щодо обсягу проєктної документації (щодо можливості розроблення проєкту будівництва у складі дефектного акту, пояснювальної записки та кошторисної документації) приймає головний архітектор проєкту та/або головний інженер проєкту за погодженням із замовником, що зазначається у завданні на проєктування.

Форма дефектного акту, наведена в додатку 29 до КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 (далі ― Настанова).

Кошторисна документація у складі проєкту капітального ремонту розробляється відповідно до Настанови.

У випадках здійснення першочергових робіт з відновлення пошкоджених об’єктів в рамках поточного ремонту (який відповідно до законодавства не належить до видів будівництва), обсяги робіт визначаються на підставі акту обстеження, складеного уповноваженим органом за результатами комісійного огляду об’єкта, і можуть бути представлені у формі дефектного акту. Вартість поточного ремонту варто визначати на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. Для визначення вартості таких робіт за рішенням замовника можуть використовуватись положення Настанови.

За матеріалами Мінрегіону


Боротьба триває, і наш обов'язок щодня на максимум працювати в тилу. Підтримувати Україну за будь-яких обставин, бо тільки разом — ми сила. Для вас є підтримка від редакції — до 6-ти місяців безплатного доступу до Головбух, Головбух Агро, Головбух Медицина, а також до експертно-правової системи «Експертус Головбух». Замовляйте доступ онлайн в інтернет-магазині. Якщо потрібно обговорити передплату з особистим менеджером, телефонуйте: 0 800 21 12 20 (дзвінки безплатні). Будьмо на зв’язку щодня!


Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Малоцінні необоротні матеріальні активи: відображаємо в обліку

Малоцінні, але необхідні, особливо в офісі. Хто відмовиться в спеку від кондиціонера чи в холод від обігрівача? Принтери, сканери, ксерокси, меблі, кондиціонери — більшість офісного обладнання належить до малоцінних необоротних матеріальних активів. Сьогодні про основні нюанси обліку малоцінних необоротних матеріальних активів
276396

Малоцінні швидкозношувані предмети (МШП)

Малоцінний в обліку не означає не потрібний у господарстві. Без цих дрібниць взагалі може зупинитися виробничий процес, оскільки без спецодягу та інструментів робітники не будуть працювати. Такі об’єкти, як правило, відображаються в обліку як малоцінні швидкозношувані предмети (МШП). У консультації — про визначення, облік та списання МШП
312770

Списання основних засобів

Як оформити списання (ліквідацію) основних засобів, аби не було податкового зобов’язання з ПДВ? Як відобразити списання основних засобів у бухгалтерських проведеннях? Які акти списання основних засобів використати? Відповіді на ці та інші питання — отримаєте в консультації
273538

Облік основних засобів: проводки

Основні засоби — це матеріальні активи зі строком використання більше 1 року. Найчастіше саме вони займають найбільшу питому вагу в балансі підприємства та мають найбільшу вартість. Облік основних засобів має свою специфіку, про це і розповімо. Також наводимо бухгалтерські проведення з обліку основних засобів
87025

Податкові різниці

Розрахунок податку на прибуток передбачає врахування податкових різниць. Що це таке, де і як їх рахувати, чи всі платники податку на прибуток застосовують податкові різниці — розбираємо
11746

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді