Якщо істотні умови договору факторингу відповідають вимогам глави 73 Цивільного кодексу України (ЦК), то немає підстав визнавати такий договір недійсним.
Позов мотивовано тим, що договір факторингу не відповідає договірній конструкції факторингу та є удаваним, оскільки укладений із метою приховати договір відступлення права вимоги, для укладення якого згідно з вимогами договору поставки необхідна письмова згода позивача.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Також позивач посилався на невідповідність спірного договору факторингу правовій конструкції факторингу у зв’язку з тим, що ним передбачено відступлення права грошової вимоги із моменту його укладання, а не з моменту здійснення фінансування фактором клієнта за відступлену йому грошову вимогу. Однак такі доводи скаржника не відповідають положенням статті 1077 ЦК, згідно з якою за договором факторингу фактор передає або зобов’язується передати клієнту грошові кошти.
Отже, встановивши відсутність розбіжностей між волею сторін та зовнішнім виявом договору факторингу, ВАСУ дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання договору факторингу удаваним та визнання його договором про відступлення права вимоги.
Повне або часткове копіювання матеріалу дозволено лише за умови посилання на портал «Головбух24»
