Якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 Податкового кодексу України; ПК). При цьому підпунктом 189.10 ПК визначено: якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання.
Тож ліквідація основних засобів для цілей оподаткування не розглядається як постачання, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку (ліквідація у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, у разі викрадення), та має бути підтверджена:
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
- документами відповідно до законодавства (сертифікат Торгово-промислової палати України, акти державних, правоохоронних та судових органів тощо);
- поданням контролюючому органу відповідних документів про знищення, розібрання або перетворення основних засобів.
Такі документи подаються до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період, у якому виникають такі обставини і здійснюється ліквідація основних засобів.
