Відповідно до пункту 198.3 Податкового кодексу України (ПК), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій — не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПК) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ПК, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 14.1.36 ПК визначено, що господарська діяльність — це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу й проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Тобто якщо платник ПДВ не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів, або визначено, що такі переговори провадилися його працівниками в особистих цілях, то сума ПДВ, сплачена у складі вартості невиробничих телефонних переговорів, не включається до складу податкового кредиту такого платника ПДВ.
При цьому оскільки кошти, що надходять від працівника платника податків у вигляді компенсації за послуги зв’язку, не залишаються в розпорядженні такого платника, а перераховується ним безпосередньо установі, що надає послуги зв’язку, то при отриманні компенсації вартості послуг зв’язку об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.
