Чи відображаються у комісіонера (повіреного, агента тощо) курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, а також операції з придбання/продажу такої валюти у межах договорів комісії (доручення тощо)?
Відповідно до підпункту 153.1.3 Податкового кодексу України (ПК), визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) — у складі витрат платника податку.
Порядок визначення курсових різниць передбачено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Мінфіну від 10.08.2000 № 193.
Підпунктом 153.1.4 ПК передбачено, що в разі здійснення операцій із продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від’ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів.
У разі придбання іноземної валюти до складу витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від’ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.
Проте, згідно з підпунктом 14.1.202 ПК, не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту тощо) в межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів не враховуються для визначення об’єкта оподаткування на підставі підпункту 136.1.19 ПК.
Платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку (пп.139.1.2 ПК).
Також підпунктами 153.4.1 та 153.4.2 ПК визначено, що з урахуванням особливостей, установлених розділом ІІІ ПК:
- не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку з залученням платником податку коштів або майна на підставі договору концесії, комісії, доручення, про відкриття рахунку у цінних паперах, про надання клірингових послуг за угодами щодо фінансових інструментів, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), договору щодо забезпечення виконання зобов’язань, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачу права власності на такі кошти або майно;
- не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв’язку з наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі.
Отже, оскільки іноземна валюта, отримана (придбана), оплачена (продана) у межах договорів комісії (доручення тощо) не враховується для визначення об’єкта оподаткування комісіонера (повіреного, агента тощо), то немає підстав для відображення таким платником податку відповідних курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, а також операцій із придбання/продажу такої валюти. Відповідні відображення здійснюються в податковому обліку комітента (довірителя тощо).
