Під час «гарячої лінії», проведеної в ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, заступник начальника ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Олена Соколовська відповідала на запитання щодо військового збору. Зокрема, було роз’яснено, чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума вихідної допомоги під час звільнення найманого працівника.
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (ПК), об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП).
Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП).
Загальні підстави, випадки та порядок припинення трудового договору встановлено статтями 36 – 45 КЗпП. За припинення трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога.
Вихідна допомога — це грошова виплата працівнику, звільненому з роботи не з його вини та яка виплачується роботодавцем з підстав та у розмірах, встановлених статтею 44 КЗпП.
Розміри вихідної допомоги, визначені статтею 44 КЗпП, є мінімальними та диференціюється залежно від підстави, із якої провадиться звільнення. Колективним договором у межах повноважень підприємства, установ, організацій можуть встановлюватися вищі розміри вихідної допомоги.
Згідно з пунктом 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну від 08.02.1995 № 100, сума вихідної допомоги, що виплачується під час звільнення працівника, обчислюється із середньомісячної заробітної плати.
Якщо середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (частина 2 п. 8 Порядку № 100).
Крім того, особливості визначення складу витрат платника податку на прибуток підприємств на оплату праці встановлені статтею 142 ПК, зокрема, пунктом 142.2 якої встановлено, що до складу витрат платника податку включаються обов’язкові виплати, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.
Отже, сума вихідної допомоги, яка є обов’язковою виплатою працівнику підприємства у зв’язку з припиненням трудових відносин, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
