Факт наявності інформації в автоматизованих базах даних та службових документах податкового органу про відсутність платника податку за юридичною адресою не може бути підставою для висновків про неправомірне формування цим платником податкових зобов’язань. Особливо, якщо така адреса відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб — підприємців, а також за умови вірно заповнених усіх інших реквізитів.
Так зазначив апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги платника податку в частині визнання протиправними дій податкового органу із проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження його господарських відносин з іншими платниками податків за січень 2014 року.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
На думку суду, податковим органом фактично було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку. Адже зустрічні звірки не є перевірками і за їх результатами складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін. Але в порушення встановлених вимог, податківцями довідка не складалася, а був складений документ неналежної форми — акт про неможливість проведення зустрічної звірки, який не відповідає встановленій формі та змісту в частині зазначення відомостей про відповідність правочинів вимогам законодавства, та встановлення результатів перевірки. І форма зазначеного акту не передбачає зазначення інформації про реальність, нікчемність господарських операцій суб’єкта, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку. Чи визначення результатів співставлення інформації, зазначеної в податковій звітності, з інформацією наявною у податкового органу.
Крім того, податковим органом — відповідачем не надано суду запитів ініціаторів звірки — інших податкових органів, в яких знаходиться на обліку контрагенти позивача, отримання яких передує проведенню зустрічної звірки. Отже, відповідач порушив порядок проведення зустрічної звірки в частині недотримання процедури ініціювання такої звірки.
Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов’язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. І зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податку.
У цьому випадку податковим органом не було виявлено розбіжності у податковій звітності позивача та його контрагентів за перевірені податкові періоди при співставленні засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Однак при цьому відповідач чомусь дійшов висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку.
