Нещодавно Державною фіскальною службою України спільно з журналом «Вісник Міністерства доходів і зборів України» було проведено гарячу телефонну лінію на тему «Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємства». На запитання платників відповідала начальник відділу розгляду звернень Управління методології непрямих податків Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України Світлана Тимощук.
До вашої уваги — відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Авансові внески для новоствореного підприємства
Підприємство зареєстровано у квітні 2013 року. За результатами роботи за 2013 рік обсяг доходу перевищив 10 млн. грн. Чи повинно було новостворене підприємство заповнювати у Податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік таблицю щодо нараховування авансових внесків на наступний 2014 рік?
Відповідно до положень пункту 57.1 Податкового кодексу України (ПК), платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев’ять місяців) і не сплачують авансових внесків.
Для цілей податкового обліку новоствореними вважаються ті платники, які пройшли державну реєстрацію та взяті на облік як платники податку на прибуток у контролюючих органах у звітному (податковому) році. Тобто якщо підприємство пройшло державну реєстрацію та взяте на облік як платник податку на прибуток у контролюючому органі за місцем реєстрації у 2013 році, то таке підприємство вважається новоствореним і звільняється від сплати авансових внесків лише у 2013 році.
Отже, якщо оподатковуваний дохід підприємства, зареєстрованого протягом 2013 року, досяг 10 млн. грн., а також у разі наявності у такого підприємства податкового зобов’язання за цей період таке підприємство стає платником щомісячних авансових внесків.
У складі річної Податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік такий платник повинен був заповнити розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватись у наступні 12 місяців 2014 року.
Емісійний дохід
Суб’єкт господарювання — емітент інвестиційного сертифіката здійснив його зворотний викуп за ціною, нижчою за номінальну вартість. Як така операція оподатковується податком на прибуток?
Відповідно до підпункту 14.1.58 ПК, сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від емісії (випуску) власних акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів (під час їх первинного розміщення) або над ціною зворотного викупу під час наступних розміщень інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів є емісійним доходом.
Згідно з підпунктом 136.1.10 ПК, доходи, отримані платниками податку у вигляді емісійного доходу, не враховуються для визначення об’єкта оподаткування.
Тож дохід, отриманий платником податку під час зворотного викупу інвестиційного сертифіката за ціною, нижчою за його номінальну вартість, при визначенні податкового зобов’язання не враховується.
Внесення змін до Звіту про контрольовані операції
Звіт про контрольовані операції за 2013 рік подано підприємством до контролюючого органу до 01.05.2014. До загальної суми здійснених контрольованих операцій включено суми кредитів і позик. Яким чином підприємство може виправити показники поданого звіту?
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення» від 13.05.2014 № 1260-VII внесено низку суттєвих змін щодо трансфертного ціноутворення та уточнено визначення вартісного критерію контрольованих операцій, у тому числі подовжено термін для подання Звіту про контрольовані операції, форму якого затверджено наказом Міндоходів України від 11.11.2013 р. № 669 (далі — Звіт), за 2013 рік до 01.10.2014.
Якщо платник податку у Звіті, поданому до 01.05.2014, виявив помилки, то з урахуванням того, що термін подання цього Звіту подовжено, здійснити виправлення можна шляхом подання нового Звіту з позначкою «звітний новий».
Оскільки термін подання Звіту подовжено до 01.10.2014, уточнення показників можна провести шляхом подання до цієї дати Звіту з позначкою «звітний новий» із виправленими показниками.
Зменшення податкових зобов’язань
За підсумками I кварталу звітного 2014 року платник щомісячних авансових внесків отримав збитки та скористався правом на подання декларації з податку на прибуток за цей період. За січень та лютий авансові внески сплачено у повному обсязі, а за березень через відсутність обігових коштів авансовий внесок не сплачено, в результаті чого виник податковий борг. Чи мало підприємство право включити у зменшення податкових зобов’язань авансові внески, нараховані за березень 2014 року, у декларації за I квартал поточного року?
Платник податку, який скористався правом на подання декларації за підсумками I кварталу у зв’язку з отриманням збитків, право на припинення сплати авансових внесків отримує у ІІ — ІV кварталах звітного (податкового) року. Тобто сплату щомісячних авансових внесків такий платник припиняє починаючи з квітня.
Податкові зобов’язання він визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому Податковим кодексом.
При цьому платник податку має право на зменшення нарахованої суми податку у деклараціях з податку на прибуток за квартал, перше півріччя, три квартали та рік на суму нарахованих авансових внесків за січень — березень 2013 року незалежно від того, сплачені вони чи ні.
Водночас оскільки щомісячні авансові внески з податку на прибуток вважаються узгодженими грошовими зобов’язаннями, то за їх несплату або несвоєчасну сплату платники несуть відповідальність, передбачену статтею 126 ПК.
Отже, платник податку має право на зменшення нарахованої суми авансових внесків за січень — березень 2013 року в деклараціях за квартал, перше півріччя, три квартали та рік незалежно від того, сплачені вони чи ні.
Звітність при переході із загальної системи оподаткування на спрощену
Підприємство, що є платником авансових внесків з податку на прибуток і подає лише річну декларацію, починаючи з ІІ кварталу звітного року обрало спрощену систему оподаткування. Чи повинен був такий платник подавати декларацію з податку на прибуток за підсумками І кварталу?
У разі зміни системи оподаткування платник податку в установлені для квартального звітного періоду терміни подає Податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого платник переходить на спрощену систему оподаткування, у якій на суму сплачених у звітному періоді авансових внесків зменшує суму податкових зобов’язань.
Отже, якщо платник податку переходить із загальної системи оподаткування на спрощену починаючи з ІІ кварталу звітного року, то він повинен подати декларацію з податку на прибуток за підсумками І кварталу.
Витрати на ремонт об’єкта оперативної оренди після закінчення дії договору
Підприємство використовувало в діяльності орендоване приміщення. Договір оперативної оренди дозволяв здійснювати ремонт такого приміщення. Як у податковому обліку відображаються витрати на ремонт при поверненні об’єкта оперативної оренди після закінчення дії договору?
У разі повернення орендарем об’єкта основних засобів після закінчення дії договору оренди/лізингу платник податку — орендар у звітному періоді, у якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості ремонту/поліпшення об’єкта оренди, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації такого об’єкта основних засобів. При цьому орендодавець не змінює витрати на суму витрат, здійснених орендарем для поліпшення такого об’єкта.
Якщо орендодавець компенсує витрати, понесені орендарем на ремонт об’єкта оперативної оренди, то орендар включає суму такої компенсації до доходів за датою їх визнання згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. 137.16 ПК).
Отже, платник податку в разі закінчення договору оренди на суму вартості ремонту/поліпшення об’єкта оренди, що амортизується, збільшує витрати, за вирахуванням сум накопиченої амортизації такого об’єкта основних засобів.
Операції із засновником товариства — фізичною особою
Чи вважаються контрольованими операції юридичної особи, загальна сума яких становить понад 50 млн. грн. без ПДВ, із фізичною особою — резидентом, котра володіє пакетом акцій товариства у розмірі 30%?
Відповідно до підпункту 39.2.1.1 ПК, контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — резидентами, які не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.
Фізична особа незалежно від того, є вона підприємцем чи ні, не є платником податку на прибуток. Тому операції юридичної особи із засновником — фізичною особою — резидентом, яка відповідно до підпункту 14.1.159 ПК, є пов’язаною особою з товариством, визнаються згідно зі статтею 39 ПК контрольованими, якщо загальний обсяг таких операцій за звітний рік становить понад 50 млн. грн. без ПДВ.
Отже, якщо юридична особа здійснює господарські операції з фізичною особою — резидентом, яка володіє пакетом акцій товариства у розмірі 30%, то для цілей оподаткування такі операції визнаються контрольованими, якщо їх обсяг за календарний рік становить 50 млн. грн. і більше без ПДВ.
Уточнюючі розрахунки під час проведення перевірок
Платником податку допущено помилку у відображенні податкових доходів (витрат) звичайних (неконтрольованих) операцій у звітній декларації з податку на прибуток. Чи може такий платник подати уточнений розрахунок для виправлення помилок, якщо на підприємстві у цьому звітному періоді здійснюється перевірка контрольованих операцій?
Згідно з пунктом 50.2 ПК, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Підпунктом 39.5.2 ПК встановлено, що перевірка контрольованих операцій стосується виключно цих операцій у частині правильності визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток та ПДВ.
Тож якщо контролюючі органи здійснюють перевірку контрольованих операцій платника податку, то такий платник під час проведення такої перевірки має можливість уточнювати податкові зобов’язання, що не пов’язані з контрольованими операціями, у тому числі з інших податків і зборів.
Припинення сплати авансових внесків
Платник щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за І квартал звітного 2014 року отримав податкові збитки. Декларацію з податку на прибуток у встановлений термін для подання квартальної звітності подано не було. Чи має право такий платник подати декларацію з податку на прибуток за І квартал після спливу граничного терміну, і якщо так, то з якого періоду можна припинити сплату авансових внесків?
Право на подання декларації з податку на прибуток за І квартал звітного (податкового) року з метою припинення сплати щомісячних внесків у разі отримання збитків передбачено пунктом 57.1 ПК.
Квартальна звітність із податку на прибуток подається до контролюючих органів протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Якщо декларація з податку на прибуток за І квартал у зв’язку з отриманням збитків подається з порушенням граничного терміну подання, то до такого платника застосовуються штрафні санкції, встановлені статтею 120 ПК.
При цьому платник не звільняється від обов’язку подати декларації за наступні податкові періоди звітного року: півріччя, дев’ять місяців і рік.
Сплачувати авансові внески, визначені у податковій декларації за попередній звітний рік, такий платник може припинити починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому подано збиткову декларацію за І квартал поточного року.
Наприклад, якщо збиткову декларацію за І квартал 2014 року подано в червні, то авансові внески можна не сплачувати починаючи з липня поточного року.
Отже, платник податку має право на подання декларації з податку на прибуток за І квартал у зв’язку з отриманням збитків після спливу граничного терміну подання, але до такого платника за порушення строків подання податкової звітності застосовуються штрафні санкції, встановлені статтею 120 ПК. Припинити сплату авансових внесків такий платник може у місяці, наступному за місяцем подання податкової декларації.
