Питання адміністрування єдиного соціального внеску та подача звітів із ЄСВ до податкової інспекції стали темою «гарячої лінії», що відбулася днями в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. На запитання платників податків відповідала виконувач обов’язків заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Ольга Корнієвська.
Серед інших була надана відповідь на запитання, чи є базою нарахування ЄСВ винагорода, отримана згідно з договорами доручення.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою нарахування єдиного внеску для вищезазначених платників, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Договір доручення регулюється статтею 1000 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії та за своїми ознаками належить до групи договорів у сфері доручення (глава 68 ЦК), що є характерною ознакою договорів про надання послуг (глава 63 ЦК).
Отже, винагороди, отримані згідно з договорами доручення, є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
