Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума, на яку збільшено розмір добових витрат на відрядження понад встановлені норми, на підставі рішення керівництва?
Статтею 121 Кодексу законів про працю України (КЗпП) встановлено, що працівники мають право на відшкодування витрат і одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.
Згідно з пунктом 16 розділу I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59, добові — це витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв’язку з відрядженням. Цією ж нормою встановлено, що добові витрати не потребують спеціального документального підтвердження.
Суми добових витрат затверджені постановою КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 № 98. Проте норми, визначені цією постановою, поширюються виключно на державних службовців і працівників підприємств та організацій, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів.
Разом з тим підпунктом 140.1.7 Податкового кодексу України (ПК) визначено розмір добових, що дозволено включати до складу витрат платника податку на прибуток, а саме:
- для відряджень у межах території України — не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу;
- для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.
Водночас, відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК, об’єктом оподаткування збором є доходи, зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Отже, суми добових витрат що включаються до складу витрат платника податку на прибуток підприємств у межах норм, передбачених підпунктом 140.1.7 ПК, не є доходами працівників небюджетних підприємств, які направляються у відрядження. Суму їх перевищення слід розглядати як інші (компенсаційні) виплати, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами, і підлягають оподаткуванню військовим збором.
Згідно зі статтею 13 КЗпП, у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо); встановлення гарантій, компенсацій, пільг, умов і охорони праці.
Тобто підприємства, установи та організації, які не утримуються за рахунок бюджетних коштів, можуть встановлювати розмір добових у колективному договорі.
Тож сума, на яку збільшено розмір добових витрат на відрядження понад встановлені норми на підставі рішення керівництва, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
