бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Що таке криптовалюта та чи легально нею користуватися, яке законодавче регулювання криптовалют існує насьогодні. Також мова піде про електронне декларування криптовалют, облік і оподаткування операцій з криптовалютами, питання фінансового моніторингу криптовалют як віртуальних активів
Криптовалюти — це нематеріальні цифрові об’єкти, які виражають певну вартість. Зрозуміло, що існують вони виключно в електронній формі як запис у певній електронній системі, побудованій на технології «блокчейн». Вважається, що запис у такій системі змінити не можна, тобто дані про операцію з криптовалютою стерти у системі практично неможливо. Одна з особливостей, що дає дана технологія — анонімність власника запису (криптовалюти).
Особи, які ними володіють криптовалютою можуть:
торгувати, тобто обміняти криптовалюту одного виду на іншу, або ж обміняти на традиційні гроші, наприклад долар, гривню;
використовувати криптовалюту як засіб платежу. Увага:це можливо лише в обмеженому колі осіб, які згодні такі платежі приймати. У світовій практиці уже були випадки, коли платежі у криптовалюті приймали відомі компанії, наприклад Tesla, Microsoft;
використовувати для інвестиційних цілей. Це значить, що утримувати з метою перепродажу тоді, коли її вартість на ринку зросте. Іншими словами, утримувати для спекуляцій. Додамо, що це основний напрям використання криптовалют насьогодні.
Всього у світі налічується більше 300 тис. криптовалют. Серед найбільш популярних і вартісних станом на март 2025 року: Bitcoin (біткоїн), Ethereum (етеріум, або етер), Solana (SOL), Ripple (XRP), Dogecoin (DOGE), Avalanche (AVAX), Quantum Resistant Ledger (QRL), Shiba Inu (SHIB), NEAR Protocol (NEAR), Binance Coin (BNB).
Не слід криптовалюти вважати аналогами іноземних валют та інших традиційних грошей — попри назву це далеко не одне й те саме — див. даліЧи можна криптовалюту вважати грошима?
Увага: криптовалюти — це нематеріальні цифрові одиниці, які мають вартість, яка визначається їхнім специфічним ринком. Їх не слід ототожнювати з грошима.
У криптовалют (англ. — cryptocurrencies) є чимало споріднених за своєю суттю назв, які часто вживаються як синоніми. Наприклад, термін «віртуальні валюти (англ. — virtualcurrencies)», що використовує Євробанк, Рада зі стандартів бухгалтерського обліку Японії.
Крім криптовалют ще є сервісні токени, інвестиційні токени та так звані криптодеривативи. Через це на офіційному рівні вживаються більш загальні терміни, які охоплюють усі ці цифрові об’єкти, а саме:
віртуальні активи (англ. — virtual assets) — ФАТФ, а також в законодавстві України, зокрема в Законі про фінмоніторинг, а також у ще недіючому Законі про віртуальні активи (див. про них далі);
цифрові активи(англ. — digital assets) — Комісія з цінних паперів США;
криптоактиви (англ. — cryptoassets) — Казначейство Великої Британії, Банк Англії а також аудиторські фірми Великої четвірки, тобто KPMG, EY, Deloitte, PwC.
Однак у більшості випадків під всім цим розмаїттям термінів розуміють саме криптовалюти.
Чи можна криптовалюту вважати грошима
Офіційно, ні. За чинними нормативними документами криптовалюта не має статусу ні грошей, ні електронних грошей. Навіть частина 7 статті 5 Закону про віртуальні валюти, який ще не набув чинності (див. про нього далі), вказує, що віртуальні активи:
не є засобом платежу на території України;
не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).
Увага: криптовалюта не має статусу офіційно визнаних грошей в Україні та більшості країн світу.
іноземною валютою. Вона не має прив’язки до грошей жодної держави, а тому й не вважається валютною цінністю у трактуванні валютного законодавства України;
електронними грошима. Криптовалюти не випускаються банками чи іншими надавачами фінансових послуг й не є зобов’язаннями емітента. Через це вони з точки зору як українського, так і європейського законодавства не є електронними грошима. Наприклад, у положення Податкового кодексу України (далі — ПК), які стосуються електронних грошей, не стосуються криптовалют, зокрема криптовалюти не є грошовими активами фізичних осіб у розмінні пп. 14.1.281 ПК.
Як наслідок, жоден банк в Україні та й у більшості країн світу не обміняє криптовалюту на гроші. Усі обміни криптовалют відбуваються через спеціальних посередників — «сайти-обмінники». Через ці обмінники уже справжні гроші потрапляють на банківський рахунок власника або навпаки.
На побутовому ж рівні особи, які не обізнані з наявним юридичним статусом криптовалют часто вважають їх різновидом грошей. У певному сенсі вони мають рацію. Пов’язано це з тим, що криптовалюта може виконати ту ж саму функцію що й гроші. Нею можна розрахуватися, але виключно з тою особою, яка бажає та здатна такий засіб платежу прийняти. Однак такий розрахунок можна вважати подібним до бартерної операції. Адже розрахуватися можна, наприклад продукцією підприємства, будь-якими товарами.
Увага: розрахунки криптовалютою — це свого роду бартерні операції або продаж нематеріального активу (майна).
Як приклад, також можна навести золото, з яким часто порівнюють криптовалюти. Золото насьогодні демонетизовано, тобто втратило свої грошові функції. Воно вважається високоліквідним активом, товаром але не грошима. За методологією МВФ золото навіть не входить до агрегатів грошової маси. Це резервний актив, сировинний товар — предмет торгівлі на міжнародних товарних біржах. Розрахунок золотом — це бартерна операція з товаром, але не розрахунок грошима. Аналогічно цьому — розрахунок криптовалютою.
Криптовалюту можна вважати різновидом приватних грошей. Приклад приватних грошей — фішки в казино або токени у комп’ютерній грі, якими обмінюються учасники. Однак суттєва відмінність: фішки та токени можна обміняти на гроші у такому казино чи власника комп’ютерної гри. Щодо криптовалют — вони не мають конкретного емітента. У цьому сенсі вони все ж таки більш подібні до золота, а отже, в економічному сенсі є товаром, але нематеріальної форми. Однак постає питання ліквідності такого товару.
Увага: криптовалюта — це більше товар нематеріальної форми, аніж різновид грошей.
Ліквідність криптовалют
Однозначної відповіді щодо ліквідності немає. Проблем у криптовалют дві:
можлива швидка втрата вартості. Швидка — це впродовж кількох годин, чи навіть хвилин курс може швидко змінитися (див. нижче про мінливість курсу криптовалют). Ліквідність — це здатність активу швидко бути обміняним на гроші без втрати вартості. Абсолютна ліквідність — у грошей;
про високу ліквідність можна говорити лише щодо поширених криптовалют, які входять хоча б до першої сотні, наприклад це біткоїн або етеріум.
Окрім сумнівної ліквідності є ще одна проблема криптовалют, яка заважає їм вважатися повноцінними грошима, — відсутність будь-якого забезпечення.
Увага: криптовалюти не можна вважати високоліквідними.
Криптовалюти: чому мають дуже мінливий курс
Криптовалюти забезпечені лише довірою до неї її користувачів. Уся вартість сучасних криптовалют — це результат співвідношення попиту та пропозиції на їхньому специфічному ринку. Якщо звичайні гроші забезпечені гарантіями держави як офіційного засобу платежу — їх приймають банки, їх приймають у розрахунки всі громадяни, суб’єкти господарювання, то певна криптовалюта може й в один день виявитися нікому не потрібною. У цьому причина таких значних коливань курсу криптовалют на ринку.
Навіть протягом короткого проміжку часу коливання досить значні. Курс змінюється за декілька годин за один день декілька разів (!). Ввечері уже власник криптовалюти має не стільки, скільки мав вранці.
Такі коливання називають волатильність (мінливість). Жодна традиційна валюта таких коливань як біткоїн чи інші криптовалюти не мають і не мали. І це створює складнощі для масового використання криптовалют у розрахунках.
Увага: криптовалюти нічим не забезпечені. Їх слід розглядати як ризикові активи з високою волатильністю, тобто швидкою й значною зміною вартості.
Знову зміни у законах? А щоб їх! І як тепер працювати? Як добре, що онлайн-помічник у системі «Експертус Головбух» і з робочими ситуаціями допоможе розібратися, і заспокоїть. Хутчіш тисніть на посилання і заручіться надійною підтримкою експертів 👇
Криптовалюти в Україні, країнах ЄС, США не заборонені. Однак до сьогоднішнього дня ще не набув чинності Закон про віртуальні активи, який має ввести використання криптовалют в Україні в правове поле. До цього моменту криптовалюти не мають чітко врегульованого правового статусу. Це значить відсутність регулювання відносин, пов’язаних з криптовалютами, механізмів контролю операцій з ними, відсутність оподаткування таких операцій (також див. далі про оподаткування криптовалют та їхнє декларування).
Чинне законодавче регулювання криптовалют
Насьогодні криптовалюти в Україні уже не є такими вже невизначеними законодавчо, як це було раніше. Так, основним нормативним документом щодо криптовалют стає:
Закон «Про віртуальні активи» від 17.02.2022 № 2074 (далі — Закон про віртуальні активи). Він опублікований ще 16.03.2022 (Голос України), але чинності він ще не набрав. Для його чинності має бути ще розроблений і прийнятий закон про особливості оподаткування операцій з віртуальними активами, який внесе зміни до ПК (ч. 1 розділу VI Прикінцевих і перехідних положень Закону про віртуальні активи). Крім того, будуть зміни й до ЦК, так як він згадується серед законодавства про криптовалюти у частині 1 статті 3 Закону про віртуальні активи. Опікується всім цим законодавством Мінцифри.
Станом на березень 2025 року Закон про віртуальні активи не набрав чинності. Справа в тому, що у травні 2023 року Європейський парламент ухвалив Директиву 2023/1114/EC щодо ринку крипто-активів. Вона врегульовує питання «стейблкоїнів», згадки про яких немає у Законі про віртуальні активи. Як наслідок, український закон потребує доопрацювання для відповідності законодавству ЄС, у т.ч. щодо класифікації віртуальних активів, а отже, в наявному вигляді чинності не набере.
Крім того, криптовалюти згадуються в таких уже чинних нормативних документах:
Розглянемо тепер яке електронне декларування криптовалют та у чому полягає їхній фінансовий моніторинг.
Увага: Закон про віртуальні активи існує, але ще не діє, тому криптовалюти в Україні залишаються поза правовим полем.
Криптовалюта в електронних та «нульових» деклараціях
В електронні декларації, які заповнюють чиновники та інші службовці державних органів та органів місцевого самоврядування, криптовалюти віднесено до розділу «Нематеріальні активи» (пп. «6» ч. 1 ст. 41 Закону № 1700).
Законодавство про фінансовий моніторинг — це одна з основних проблем легалізації криптовалют. Наразі маємо таку ситуацію:
є визначення віртуального активу, у якомузазначені чотири можливі цілі використання таких активів: торгівля, переказ, платіжні або інвестиційні цілі (пп. «13» ст. 1 Закону про фінмоніторинг);
постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів є первинними суб’єктами фінмоніторингу(ст. 6 Закону про фінмоніторинг). Наприклад, це криптобіржі. Підпорядковуються такі суб’єкти державному суб’єкту фінмоніторингу — Мінцифри.
Також операції з криптовалютою є об’єктом заходів фінансового моніторингу.
ПЕРЕКАЗ КРИПТОВАЛЮТИ ТА ЗАХОДИ ФІНМОНІТОРИНГУ
еквівалент* до 30 тис. грн (ч. 3 ст. 14 Закону № 361)
еквівалент* 30 тис. грн і більше (ч. 3 ст. 11 Закону № 361)
Під час переказу потрібно зібрати таку інформацію:
номер рахунка/електронного гаманця або унікальний номер електронного платіжного засобу чи наперед оплаченої картки;
номер рахунка або унікальний номер електронного платіжного засобу отримувача або наперед оплаченої картки;
якщо відсутній електронний гаманець — наводиться унікальний номер фінансової інформації.
ідентифікація та верифікація клієнта (повний перелік процедур належної перевірки — у ч. 8 ст. 11 Закону № 361)
* в еквіваленті за офіційним курсом НБУ, наприклад через курс по відношенню криптовалюти до долара, так як НБУ не визначає курсу криптовалют
має впровадити ризик-орієнтований підхід щодо моніторингу діяльності постачальників послуг з обігу віртуальних активів;
повинна здійснювати заходи примусового впливу для протидії відмиванню коштів та використання криптовалют у фінансуванні кримінальних заходів;
може взагалі забороняти діяльність з віртуальними активами.
Така увагу з боку ФАТФ до криптовалют пояснюється тим, що поширене їхнє використання в операціях з відмивання грошей, торгівлі зброєю та наркотиками.
Оподаткування операцій з криптовалютами
Податківці досі не врегулювали це питання. Тепер від його врегулювання ще й залежить набуття чинності Закону про віртуальні активи.
Однак щодо фізосіб є роз’яснення ДПС в Індивідуальній податковій консультація від 04.12.2019 № 1689/ІПК/04-36-33-02-07. Так, дохід фізособи, який отриманий від продажу криптовалюти, треба включати до інших доходів на підставі підпункту 164.2.20 ПК. Такі доходи оподатковуються ПДФО за основною ставкою 18%, а також військовим збором — за ставкою 5%. ДПС у цій ситуації говорить про оподаткування всього доходу, а не різниці між ціною продажу та придбання.
Увага: отриманий дохід від продажу криптовалюти треба декларувати.
Виходить, що особа, яка отримала дохід від продажу криптовалюти, повинна подати також декларацію про майновий стан за підсумками звітного податкового року та самостійно сплатити до бюджету згаданий ПДФО і військовий збір.
Щодо податку на прибуток, єдиного податку — ДПС вказує на невизначеність через відсутність правового регулювання (Індивідуальна податкова консультація ДПС від 25.01.2019 № 282/к/99-99-13-01-02-14/ІПК).
Щодо єдиного податку — варто розглянути їх окремо.
Чи можна розрахунки криптовалютами єдинникам
Ні, не можна. І ось чому. Усім єдинники, окрім групи 4 використовувати криптовалюту в розрахунках не можуть. І ось чому — єдинникам заборонені негрошові розрахунки (п. 291.6 ПК). Щодо криптовалют, то вони не є грошима, у т.ч. електронними грошима (див. вище). Отже, будь-які розрахунки криптовалютами — це негрошові розрахунки. По-суті, розрахунок криптовалютою — це різновид бартерної операції, у якій товаром-обмінником є віртуальний актив (товар) — криптовалюта. Використання криптовалют у розрахунках, як і інших бартерних операцій, загрожує єдинникам примусовим переведенням на загальну систему оподаткування та сплатою єдиного податку за штрафною (підвищеною) ставкою з доходу, який отриманий із застосуванням негрошового засобу розрахунку. Це 15% для фізосіб та подвійна ставка для юросіб на єдиному податку.
Таким чином, ФОП-єдинники можуть використовувати криптовалюти лише як звичайні фізособи, тобто для особистих цілей, але не в своїй підприємницькій діяльності, не для розрахунків за свої товари, роботи, послуги чи придбання таких для потреб бізнесу.
Особливо на цей нюанс криптовалют слід звернути увагу IT-підприємцям, так як вони часто перебувають на 3-й групі єдиного податку 5%.
Користуватися криптовалютами можна єдинникам групи 4 та ФОП-загальникам, так як для них немає заборони бартерних розрахунків.
Увага: єдинникам використовувати криптовалюти в розрахунках не можна.
Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності
Наразі НП(С)БО не врегульовують бухгалтерський облік криптовалют, так як в Україні юрособи офіційно ними володіти не можуть через відсутність правового статусу. Однак проблема обліку криптовалют має міжнародний рівень. Насьогодні існує рішення з порядку денного засідання Інтерпретаційного комітету Ради з МСФЗ «Утримання криптовалют — Червень 2019» (оригінал —«Holdings of Cryptocurrencies — June 2019»). За ним:
криптовалюта відповідає визначенню нематеріального активу в МСБО 38 «Нематеріальні активи»;
криптовалюти не можуть в обліку належати до грошей та фінансових активів.
Виходить, що криптовалюти за рекомендаціями МСФЗ слід обліковувати у складі запасів (товарів, продукції) або нематеріальних активів. Одна з причин такого двоваріантного обліку криптовалют — нематеріальним активом не може бути актив, який утримується для продажу під час звичайної діяльності (пп. «а» п. 3 МСБО 38). Так як криптовалюти у більшості випадків утримують з метою отримання інвестиційного прибутку при перепродажу, то основний варіант обліку криптовалют має бути у складі запасів.
Увага: МСФЗ рекомендує криптовалюти обліковувати у складі запасів або нематеріальних активів у залежності від цілей використання
Однак є країни, в яких є стандарти бухгалтерського обліку для криптовалют (Японія, Білорусь).
Діяльність з криптовалютами у КВЕД
Про визнання діяльності з криптовалютами свідчать і з роз’яснення з боку органів статистики. У листі Держстату від 05.10.2018 № 14.4-09/435-18 на основі висновків Євростату надана рекомендація класифікувати таким чином:
діяльність з торгівлі (обміну) криптовалютами — 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення»;
діяльність з «майнінгу» та реалізації криптовалют — 64.19 «Інші види грошового посередництва».
