Працівник підприємства з 01.10.2013 року написав заяву про відмову від застосування податкової соціальної пільги (ПСП), проте бухгалтер помилково продовжував її застосовувати ще протягом IV кварталу 2013 року та І-ІІ кварталів 2014 року. Дана помилка була виявлена податківцями, які у повідомленні про порушення вимагають утримати недоплату податку на доходи фізичних осіб починаючи із січня 2014 року та нарахувати працівнику штраф у розмірі 100% суми такої недоплати починаючи із січня 2014. Підприємство надало уточнюючі розрахунки форми № 1ДФ за IV квартал 2013 року та І-ІІ квартали 2014 року, нарахувало пеню та 25% штрафу.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Так, підприємство не повинно було утримувати штраф із працівника у розмірі 100% суми недоплати ПДФО. І ось чому.
Відповідно до підпункту 169.2.4 Податкового кодексу України (ПК), у разі вчинення порушення платник податку втрачає право на ПСП та з нього утримують відповідну суму недоплати та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати.
Як бачимо, порушення, за яке передбачено штраф у розмірі 100% недоплаченого ПДФО, має бути вчинене саме платником податків. У запитанні ж вказано, що порушення вчинено з вини бухгалтера, тобто податкового агента. Тому штраф до працівника застосовувати не потрібно.
Натомість, окрім самої суми недоплаченого податку, підприємство має сплатити штраф у розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 127.1 ПК). Разом з тим підприємство за кожен день прострочки нараховує пеню на суму податкового боргу у розмірі 120% облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його/його частини погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ПК). Причому штраф та пеню підприємство нараховує самостійно, не чекаючи податкової перевірки.
У питанні було вказано на те, що підприємство подало уточнюючі розрахунки форми № 1ДФ за минулі періоди. Зазначимо, що за подання недостовірних відомостей у формі № 1ДФ передбачено штраф у розмірі 510 грн. (п. 119.2 ПК). При цьому даний штраф накладається податківцями. Факт його накладення вказується у податковому повідомленні-рішенні, яке податківці мають направити підприємству (п. 116.1 ПК).
Випадки, коли фізособа не подає річну декларацію про майновий стан і доходи, наведені у підпункті 179.2 ПК. Згідно із останнім абзацом підпункту 179.2 ПК не потрібно декларувати свої доходи у випадку отримання зарплати від двох і більше податкових агентів, якщо загальна річна сума оподатковуваних доходів не перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (для 2014 року — 146 160 грн.).
Якщо ж річна зарплата від усіх роботодавців перевищує вказану суму, то фізособа зобов’язана подати річну декларацію про майновий стан і доходи.
Разом із тим, якщо сума недоплати або штрафу внаслідок безпідставного застосування ПСП не утримана за рахунок доходу платника податків (наприклад, працівник звільнився), то така сума включається до річної податкової декларації такого платника податку (пп. 169.2.4 ПК). Тож платник податку має бути повідомлений про суму ПДФО, яку він має доплатити до бюджету.
Вважаємо, що підприємство, де працівник працює за сумісництвом, має утримати недоплату ПДФО з працівника ще й за IV квартал 2013 року. Але тільки, якщо має докази того, що порушення дійсно мало місце.
Якщо ж підприємство знає, що порушення тривало з січня 2014 року (як вказано у повідомленні про порушення), то й утримувати недоплату ПДФО з працівника потрібно із січня 2014 року.
Зазначимо, що підприємство, де працівник працює за сумісництвом, має також утримати з працівника і штраф у розмірі 100% від суми недоплаченого ПДФО. Якщо працівник надасть підтверджуючі документи про відсутність його вини у даному порушенні, то штраф не нараховують.
Перерахунок ПДФО проводить підприємство. Це передбачено пунктом 169.4 ПК.
