Робоча ситуація дня: Куди сплачувати військовий збір, якщо місце реєстрації та місцезнаходження різні

Блок під заголовком новини 1 Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Головбух» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення 

Куди сплачувати військовий збір, якщо місце реєстрації юридичної особи та місцезнаходження різні?

Куди сплачувати військовий збір, якщо місце реєстрації юридичної особи та місцезнаходження різні?

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Податкового кодексу України (ПК). Це передбачає підпункт 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень ПК.

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

Тобто в питанні сплати (перерахування) військового збору діють ті ж правила, що й для податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Згідно з підпунктом 168.4.1 ПК, ПДФО зараховується до бюджету згідно з вимогами Бюджетного кодексу України (БК).

Так, статтею 64 БК визначено, що ПДФО, нарахований на доходи, що виплачуються фізичній особі, зараховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) податкового агента — юридичної особи.

Однак ця норма регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету. А згідно з частиною 2 статті 29 БК, військовий збір належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Із врахуванням зазначеного юридична особа має сплачувати військовий збір на відповідний рахунок державного бюджету, відкритий в органі Держказначейства, за своїм місцезнаходженням.

При цьому місцезнаходженням юридичної особи вважається її податкова адреса. Тобто це відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (п. 45.2 ПК).

Отже, у даному випадку юридична особа має сплачувати військовий збір на рахунок державного бюджету не за фактичним місцезнаходженням, а за місцем податкової адреси (реєстрації).

додаток

👇 Святкова пропозиція для бухгалтерів

Знижки до Дня народження «Експертус Головбух»

Статті за темою

Усі статті за темою

Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, нормативна база

ЗЕД — це популярна абревіатура, яка охоплює господарські операції зовнішньоекономічної діяльності. Вони досить специфічні і включають не тільки сам експорт-імпорт, але й облік реалізації та купівлі/продажу іноземної валюти. У цій консультації розповімо про зовнішньоекономічну діяльність в Україні, коли треба отримувати ліцензію, які граничні строки розрахунків у ЗЕД, а також про оподаткування ЗЕД і відповідальність за порушення
55875

Оферта: що це та як оформити

Оферта як пропозиція укласти угоду, як використовувати оферту у ЗЕД, якими бувають оферти, структура оферти, контроферта та прийняття угоди — акцепт оферти. Публічна оферта як необхідність у діяльності інтернет-магазину. Ці та інші питання — в огляді
7272

Як працювати з РРО та ПРРО під час воєнного стану у 2026 році

Воєнний стан не скасовує обов’язку застосовувати РРО та ПРРО, але передбачає окремі правила роботи. Пояснимо, як працювати з ПРРО без інтернету у 2026 році, коли можна застосовувати офлайн-режим, як діяти в разі збою та які штрафи загрожують за РРО-порушення
44477

Додаткова відпустка на дітей у 2026 році: хто має право і скільки днів

Додаткова відпустка на дітей: хто має право, чи зможе її отримати батько, який порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей; яка її максимальна тривалість, як розрахувати таку відпустку? Як впливає на цей вид відпустки воєнний стан? Про все це в огляді + зразок заяви на відпустку на дітей за ДСТУ 4163:2020
617902

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді