Нарешті з’явилася й приємна новина для суб’єктів господарювання. На законодавчому рівні закріплено відповідальність посадових осіб контролюючих органів за недотримання ними процедури здійснення державного нагляду (контролю). З’ясуємо, що й до чого
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів господарювання» від 22.07.2014 № 1600-VII (далі — Закон № 1600) вніс відповідні зміни у два законодавчих акти, а саме:
- до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП);
- до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі — Закон № 877).
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Головною метою Закону № 1600 є встановлення на законодавчому рівні обмеження неправомірного або зайвого втручання посадових осіб контролюючих органів у діяльність суб’єктів господарювання при проведенні заходів нагляду (контролю).
Тож є надія, що прийняті зміни сприятимуть розвитку підприємництва і зменшенню адміністративного тиску на суб’єктів господарювання.
Зміни до КпАП спрямовані на введення адміністративної відповідальності для посадових осіб органів, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.
КпАП доповнено двома новими статтями: статтею 166-21 «Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статтею 188-45 «Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва».
Давно вже платники податків скаржилися на безкарність перевіряльників, які безпідставно вказували на порушення податкового чи іншого законодавства. До речі, які часто і порушеннями не були. При цьому платники говорили: «Якби вони несли особисту відповідальністьза те, що в актах пишуть, то, може, думали б, що пишуть».
Може, тепер, справді, писатимуть відповідальніше. Адже адміністративна відповідальність для посадових осіб контролюючих органів встановлена у розмірах
У статті 166-21 КпАП йдеться про порушення щодо об’єктів державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності, тобто щодо тих, кого такі посадові особи перевіряють:
- порушення строків та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю);
- проведення їх за відсутності підстав, установлених законом;
- проведення таких заходів без своєчасного письмового повідомлення або з порушенням строків такого повідомлення;
- проведення позапланових заходів без погодження відповідного центрального органу виконавчої влади, якщо отримання такого погодження є обов’язковим відповідно до закону;
- здійснення заходів без застосування акта перевірки, що містить перелік питань для проведення перевірки виконання вимог законодавства у сфері господарської діяльності;
- порушення встановленого Законом № 877 порядку відбору зразків продукції;
- проведення перевірки додержання вимог законодавства, нагляд (контроль) за додержанням якого не належить до повноважень органу державного нагляду (контролю), встановлених законом;
- висунення вимог щодо надання документів, інформації, зразків продукції, що не стосуються здійснення заходу державного нагляду (контролю);
- ненадання або надання з порушенням установленого законом строку акта перевірки.
У статті 188-45 КпАП йдеться про порушення посадовцями контролюючих органів вимог посадових осіб Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (далі — Держпідприємництво).
Такими порушеннями є:
- залишення без розгляду подання посадових осіб Держпідприємництва щодо усунення порушень закону про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
- несвоєчасне надання відповіді на таке подання;
- неподання необхідної інформації про проведені заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
- подання недостовірної інформації, довідок, документів, матеріалів, відомостей про такі заходи;
- створення перешкод у здійсненні посадовими особами Держпідприємництва покладених на них повноважень.
Звертаємо увагу, якщо посадовою особою контролюючого органу вчинено одне з вказаних правопорушень, то адміністративна відповідальність для неї настає не автоматично. До такої відповідальності таку посадову особу притягає суд, а він, як відомо, сам по собі не розпочинає ніякого провадження. Для цього потрібно, щоб до суду звернувся хтось уповноважений на таке звернення.
А те, що звертатися треба дорайонних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (суддів), передбачено статтею 221 КпАП.
Таке звернення здійснює відповідно до оновленої редакції статті 255 КпАП Держпідприємництво. Саме Держпідприємництву надано право складати
Як не дивно, але Закон № 877 не містив окремої статті, яка установлювала б повноваження Держпідприємництва. Відтепер така стаття буде: «Стаття 91. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва». Серед цих повноважень є й
Як відомо, Закон № 877 визначає правові та організаційні засади, головні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відтепер дія Закону № 877 не поширюєтьсяна відносини, що виникають під час здійснення заходів:
- валютного контролю;
- митного контролю на кордоні;
- державного експортного контролю;
- контролю за дотриманням бюджетного законодавства;
- банківського нагляду;
- державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
- державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки;
- державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації;
- при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.
На решту заходів (включаючи податковий контроль) його дія поширюватиметься.
До головних принципів державного нагляду (контролю) додано принцип неприпустимості проведення перевіроксуб’єктів господарювання
Як відомо, порушення принципу, тим паче закріпленого в законі, завжди можна тлумачити як порушення, що нівелює результати перевірки, або навіть взагалі усувати можливість отримання будь-якого результату контролю. Наприклад, якщо «ознайомитися» якось із заявою про нібито порушене право споживача та встановити, що особа, зазначена як заявник, не існує або не проживає за адресою, вказаною у заяві (тобто заява набуває ознак анонімності), то можна не допускати посадових осіб до перевірки та подати на них скаргу до Держпідприємництва про спробу проведення безпідставної перевірки. А це вже буде підставою для складання протоколу про притягнення таких посадових осіб контролюючих органів до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на те, що до зазначених принципів додано ще й принцип здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підставта в порядку, визначених законом, та принцип
Для того щоб контролюючі органи цим обов’язком не нехтували, Закон № 877 забороняє здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання.
Ця заборона полягає також у забороні здійснення одним контролюючим органом планових заходів державного нагляду (контролю) протягом одного планового періоду, якщо в цьому плановому періоді такий суб’єкт господарювання включений до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) іншого конт-ролюючого органу.
Для того щоб відновити призупинене судом виробництво, достатньо повідомлення суб’єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Причому Закон № 877 не встановлює обов’язкової реакції суду на таке повідомлення у формі будь-якого процесуального документа. Це означає, що, маючи копію такого повідомлення з відміткою канцелярії суду, суб’єкт господарювання формально виконав вимогу Закону № 877 і може відновлювати виробництво.
Вельми важливою є повторна (щодо кримінального процесуального законодавства) констатація
План здійснення перевірок на відповідний плановий період відповідно до оновленої статті 5 Закону № 877 має бути оприлюднений на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду. Він повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
Стосовно позапланових перевірок внесено зміну, відповідно до якої відтепер підставою для такої перевірки є обгрунтоване
Дещо конкретизовано і наповнено юридичним сенсом відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю), за рахунок коштів відповідних бюджетів, передбачених для фінансування цього органу,
Тобто якщо в результаті оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності посадових чи службових осіб контролюючих органів буде встановлено незаконність таких рішень, дій чи бездіяльності, то така посадова або службова особа нестиме відповідальність у порядку регресув розмірі виплаченого з відповідного бюджету відшкодування у зв’язку з незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю такої посадової або службової особи. Зрозуміло, що якщо така регресна відповідальність не настане, то той, від кого залежатиме притягнення до регресної відповідальності посадової чи службової особи контролюючого органу, сам ризикує давати пояснення, чому не було пред’явлено вимоги у порядку регресу. Адже йдеться про втрати відповідного бюджету.
Саме час нагадати, що стаття 31 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 № 1622-VII установлює, що «перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня–грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки».