Іноді стається так, що працівник підприємства хворіє тривалий час. Відомо, що підприємству він надав уже два листки непрацездатності. А яка ж максимально допустима тривалість лікарняного — розповімо у статті
При цьому не слід забувати що умови оформлення паперових листків непрацездатності визначають Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455 (Інструкція № 455) та Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, що затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.11.2004 № 532/274/1 Зб-ос/1406 (Інструкція № 532).
Не залежно від того паперовим чи електронним лікарняним оформлена тимчасова непрацездатність працівника ключовим є те до якої дати лікарняним можна оплачувати. Адже якщо оплатити лікарняний і після того як працівнику встановили групу то підприємство обов’язково оштрафують за нецільове використання страхових коштів (ч. 6 ст. 8 Закону № 1105).
Безпосередньо частина 2 статті 15 Закону № 1105 передбачає, що перші 5 днів допомоги по тимчасовій непрацездатності оплачує роботодавець, починаючи з шостого дня її надає ПФУ. Така допомога має бути надана за весь період до відновлення працездатності, тобто до закриття лікарняного у зв’язку з тим, що працівник одужав або до моменту коли МСЕК встановила хворому групу інвалідності або за наявності групи інвалідності встановила іншу групу чи підтвердила раніше встановлену групу інвалідності. При цьому потрібно врахувати, що лікарняний оплачується до вказаного моменту навіть в ситуаціях коли працівника що був на лікарняному звільнили з роботи поки він був на лікарняному.
Разом з цим слід врахувати, що МСЕК встановлює групу інвалідності працівнику тільки за умови стійкої втрати працездатності, тобто якщо працівник може одужати інвалідність йому не встановлюють і лікарняні продовжують видавати. Відповідно якщо МСЕК не визнала працівника інвалідом, а продовжила йому лікарняний його і далі потрібно оплачувати на загальних умовах. Сам факт проведення МСЕК не означає що лікарняний більше не можна оплачувати, адже якщо у працівника немає стійкої втрати працездатності, лікарняний йому продовжать до моменту одужання або до моменту проведення нового МСЕК.
Не менш важливо враховувати, що згідно частини 2 статті 16 Закону № 1105 працівники, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, зокрема не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативною комісією (далі – ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на оплату лікарняного з дня на який був призначений такий огляд і який був ними пропущений без поважних причин.
Із консультації дізнаєтесь, у яких випадках, кому і як оплачувати е-лікарняні, який порядок їх обчислення, обмеження розміру, оподаткування і відображення у звітності
Таким чином бухгалтер який оплачує хворому лікарняний має слідкувати за тривалістю лікарняного та чітко розуміти у які строки хворого мають направити на МСЕК. І якщо працівник якого направили на МСЕК не прибув на огляд, припинити виплату лікарняного з дня коли такий огляд мав бути проведеним.
Безпосередньо до 2023 року функції по такому відслідковуванню були покладені на Комісію (уповноваженого) з питань соціального страхування, що створювалась на підприємстві, проте нова редакція Закону № 1105 не передбачає такого органу. Наразі рішення про призначення виплати по лікарняному та про відмову у його оплаті приймає роботодавець або уповноважені ним особи (ч. 3 ст. 22 Закону № 1105). Тож пильнувати за строками має бухгалтер або особа на яку керівник підприємства поклав такі функції.
Які строки контролювати
До моменту запровадження електронних лікарняних строки направлення хворого на МСЕК визначала, зокрема Інструкція № 532, а саме у пункті 4 цієї інструкції вказано, що направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікарні в якій хворий перебуває на обліку. Таке направлення відбувається при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом:
4 місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності;
5 місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців.
при захворюванні на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
При цьому у разі визнання хворого інвалідом лікарняний закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, а дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у паперовому лікарняному (п.п. 4.3. Інструкції № 532).
Таким чином пропустити дату з якої працівнику було встановлено інвалідність було досить складно. Однак наразі бухгалтер оплачує не паперовий, а е - лікарняний і порядок його видачі/формування регламентують інші нормативні акти які вищезгадані строки не визначають.
Натомість такі строки визначає Положення № 1317. Зокрема пункт 4 визначає, що на МСЕК направляють осіб, зокрема у разі:
безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через 4 місяці з дня коли вона настала;
у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом 5 місяців з перервою за останніх 12 місяців;
при захворюванні на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
Добірка відповідей на запитання, з якими зверталися до нас ваші колеги, допоможе не наразитися на штрафи й не оплатити необґрунтовано видані лікарняні. Фахівець ПФУ підкаже, що робити, коли працівник надав два лікарняні. Чи можна оплатити лікарняний під час відпустки без збереження зарплати? Хто видає лікарняний по догляду за дитиною батькові тощо
Відповідно після того як був запроваджений е-лікарняний, строки направлення хворого на МСЕК не змінились.
При цьому слід розуміти, що електронний лікарняний створює електронна система на підставі відомостей які вносить лікар у медичний висновок. Безпосередньо пункт 6 розділу IV Порядку № 1066 передбачає, що у випадках коли лікуючим лікарем встановлено факт порушення пацієнтом призначеного режиму лікування, у тому числі відмова від огляду МСЕК, формується новий медичний висновок із зазначенням дати порушення режиму лікування та виду порушення режиму лікування. Відповідно після створення медичного висновку з таким відмітками вони також мають відобразитися у електронному лікарняному.
Разом з цим пункт 4 Порядку № 1234 визначає умови скорочення періоду е-лікарняного. Зокрема період тимчасової непрацездатності у е-лікарняному може бути скорочено на підставі надходження даних від централізованого банку даних з проблем інвалідності про встановлення МСЕК групи інвалідності, а також зміни групи інвалідності, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності. У такому випадку дата закриття е-лікарняного з причиною непрацездатності «Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві», «Тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві» або «Тимчасова непрацездатність внаслідок професійного захворювання» відповідає даті з якої МСЕК встановив хворому групу інвалідності та/або змінив її, підтвердив раніше встановлену групу інвалідності.
Як відомо е-лікарняний бухгалтер починає опрацьовувати тільки після того як він набув статусу «Готовий до сплати». Такого статусу е-лікарняний набуває через 7 днів після того як він закритий. За цей час, якщо хворому МСЕК встановив групу інвалідності, електронний лікарняний може бути скорочений, а саме в графі е-лікарняного «до якого числа» буде вказана дата встановлення хворому групи інвалідності.
Таким чином бухгалтеру потрібно уважно опрацьовувати всі відомості що містить е-лікарняний, аби не порушити порядок використання страхових коштів і як наслідок не бути оштрафованим. Разом з цим не потрібно відмовляти працівнику у оплаті його е-лікарняного якщо МСЕК не встановив йому групу інвалідності, адже такий працівник продовжує бути тимчасово непрацездатним, а отже йому будуть і надалі видавати/формувати е-лікарняні які роботодавець зобов’язаний оплачувати.
Звісно кожен механізм може інколи давати збій. От і при видачі/формуванні е-лікарняних працівникам яким МСЕК встановив групу інвалідності виникають збої. Пов’язано це з недосконалістю програмного забезпечення яке забезпечує роботу електронного реєстру листків непрацездатності, разом з цим ніхто не виключає людський фактор.
Основною проблемою на сьогоднішній день є те, що у випадках коли МСЕК встановив працівнику групу інвалідності, дата її встановлення не відображається у електронному лікарняному у зв’язку з чим він не буде скороченим на відповідний період часу.
Іншими словами може виникнути ситуація коли до електронного кабінета страхувальника продовжують надходити е-лікарняні у яких не вказано, що працівнику була встановлена група інвалідності і відповідно роботодавець продовжує такі е-лікарняні опрацьовувати. А через деякий час працівник приносить на підприємство довідку від МСЕК в якій вказано що йому була встановлена група інвалідності.
Фактично всі листки непрацездатності які оплачені працівнику з того моменту як йому МСЕК встановив групу інвалідності є нецільовим використанням страхових коштів, а за таке нецільове використання передбачено штраф (ч. 6 ст. 8 Закону № 1105). Однак перш ніж його платити потрібно встановити хто винен у ситуації, що склалася та спробувати вирішити все без штрафних санкцій.
Розглянемо декілька ситуацій.
Ситуація 1
В особистому кабінеті страхувальника відобразився черговий е-лікарняний працівника. Загальна тривалість тимчасової непрацездатності цього працівника перевищує 4 місяці/120 днів проте в е-лікарняному відсутні відомості про те, що працівника було направлено на МСЕК. Бухгалтер поцікавилась у працівника чи направляли його на МСЕК та чи встановлена йому за результатами огляду група інвалідності. Працівник повідомив, що МСЕК його оглянув та встановив групу інвалідності. Бухгалтер передала цю інформацію роботодавцю який керуючись положеннями Закону № 1105 призначив працівнику допомогу по тимчасовій непрацездатності але до дня коли МСЕК встановив хворому групу інвалідності.
Таким чином роботодавець не допустив нецільового використання страхових коштів та уникнув покарання у вигляді штрафних санкцій. У подальшому працівник подав на підприємство копію довідки з МСЕК про встановлення групи інвалідності. Така довідка обґрунтовує рішення роботодавця про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Ситуація 2
Роботодавець призначив та оплатив черговий е-лікарняний працівника, як згодом з’ясувалось працівнику була встановлена група інвалідності, відомості про це не відобразились у е-лікарняному і як наслідок був оплачений весь період е-лікарняного у тому числі дні після встановлення групи інвалідності.
За таких умов роботодавець протягом 3 робочих днів з моменту встановлення факту нецільового використання страхових коштів повідомив працівника, що на підставі частини 4 статті 24 Закону № 1105 працівник має повернути роботодавцю надлишково виплачені кошти. Отримавши від працівника надлишково виплачені кошти, роботодавець керуючись частиною 1 статті 26 Закону № 1105 повернув ПФУ надлишково виплачені страхові кошти. Про таке повернення роботодавець повідомив ПФУ. А саме подав пояснювальну записку у якій вказав причину через яку виникло нецільове використання страхових коштів.
При цьому якщо повернення коштів буде здійснене протягом 3 робочих днів з моменту як було встановлено факт такого нецільового використання, роботодавця не оштрафують (ч. 1 ст. 26 Закону № 1105).
Роботодавець оплатив весь період е-лікарняного, адже на ньому були відсутні відомості про те що МСЕК встановив працівнику група інвалідності. Після того як працівник подав на підприємство довідку МСЕК у якій вказано, що працівнику було встановлено групу інвалідності, бухгалтер встановила, що по е-лікарняному були виплачені зайві кошти, а саме були оплачені дні лікарняного після встановлення йому групи інвалідності. Працівник відмовився повертати кошти які були йому надлишково виплачені.
Роботодавець, керуючись статтею 28 Закону № 1105 повідомив ПФУ про те що на підставі необґрунтовано створеного медичного висновку був сформований необґрунтований електронний лікарняний за яким роботодавцем було призначено та надано працівнику надлишкові страхові кошти.
За таких умов ПФУ подасть до медичного закладу яким такий медичний висновок був сформований «Вимогу про сплату суми компенсації страхової виплати за листком непрацездатності, сформованим на підставі необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність».
На підставі такої вимоги заклад охорони здоров’я має компенсувати ПФУ суму нецільової страхової виплати за е-лікарняним.
Зауважимо, що такий механізм повернення коштів запроваджено з 01.01.2023 і тому не слід сподіватись, що ПФУ буде активно його використовувати адже для цього потрібно довести що лікарняний було видано/сформовано необґрунтовано. Не виключено, що у подібній ситуації у всьому зроблять винним роботодавця який призначив допомогу по тимчасовій непрацездатності та оштрафують його. Відповідно аби потім не вирішувати хто правий, а хто винуватий краще не покладатись на недосконале програмне забезпечення, а відслідковувати строки направлення хворого працівника на МСЕК та своєчасно цікавитись результатами його огляду.
