Нерезидент надає послуги в Україні: облік та податкові наслідки

Чи є ПДВ на послуги від нерезидента, що надаються в Україні?

Так, ПДВ на такі послуги від нерезидента є. Якщо місце постачання послуг від нерезидента знаходиться на митній території України, то отримувач таких послуг повинен:

• нарахувати ПДВ (п. 208.2 Податкового кодексу України, далі — ПК);
• скласти податкову накладну та зареєструвати її у ЄРПН (п. 208.2 ПК);
• суму цього ПДВ включити до складу податкових зобовʼязань декларації з ПДВ за відповідний звітний період (п. 208.3 ПК);
• цю ж суму ПДВ включити до податкового кредиту, але за умови раніше складеної та зареєстрованої ним же податкової накладної (пп. «в» п. 198.1 ПК, абз. 2 п. 208.2 ПК) та включення даного ПДВ до податкового зобов’язання у податковій декларації з ПДВ відповідного звітного періоду (п. 201.12 ПК).

Завищена сума від'ємного значення з ПДВ: чи оштрафують

Як визначається місце надання послуг нерезидента для цілей ПДВ

Місце постачання послуг визначається за правилами ст. 186 ПК. Послуги, які можуть стосуватися придбання обладнання та інших основних засобів, узагальнені у таблиці нижче.

Таблиця даних платника ПДВ із поясненнями

Консультація допоможе розібратися, з яких підстав податківці не враховують таблиці даних платника, коли і як цьому можна запобігти

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТІВ

За якою ставкою ПДВ оподатковуються послуги від нерезидента

Ставка ПДВ на послуги від нерезидента може бути 20% або 7% (п. 208.2 ПК).

Ставка ПДВ 7% застосовується для послуг від нерезидентів за переліком з абз. 4−6 пп. «в» п. 193.1 ПК. З цього переліку може стосуватися техніки та обладнання:

• показ (проведення) театральних, музичних, концертних, хореографічних і циркових вистав, культурно-мистецьких заходів;
• показ оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів;
• розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху.

Такі послуги комплексні, пов’язані з використанням технічних засобів, а тому можуть включати в себе монтаж та налагодження відповідного обладнання тощо. В інших випадках застосовується основна ставка ПДВ — 20% (п. 208.2 ПК).

Як розраховується база для нарахування ПДВ на послуги від нерезидента

База нарахування ПДВ за послугами від нерезидента — це договірна (контрактна) вартість цих послуг з урахуванням податків і зборів, за винятком того ПДВ, що нараховується в Україні та включається до ціни постачання. При розрахунку бази використовується курс НБУ на дату виникнення податкового зобов’язання (п. 190.2 ПК). У залежності від того, яка подія сталася першою, це виходить курс:

• на дату списання валюти з рахунку банку;
• або на дату оформлення документа, який підтверджує постачання послуги.

Якщо послуги нерезидента отримуються від нього безоплатно, то база нарахування ПДВ визначається на основі звичайних цін на такі послуги без урахування ПДВ (п. 190.2 ПК, роз’яснення ДПС 101.07 ЗІР).

Зверніть увагу, що база нарахування ПДВ включає податки та збори, зокрема й іноземний ПДВ, який нарахований нерезидентом на території власної країни, якщо вони включені до договірної (контрактної) вартості послуг, які надаються нерезидентом (роз’яснення ДПС 101.20 ЗІР). Наприклад, якщо послуги придбаваються за 1200 євро у нерезидента Франції і у вартість цих послуг включено 200 євро ПДВ (у Франції основна ставка ПДВ — 20%), то базою нарахування ПДВ в Україні на послуги від такого нерезидента є сума з французьким ПДВ, тобто 1200 євро, а не 1000 євро.

Перевір себе з Мар'яною Кавин: ПДВ

• Частина 1: бухоблік та оподаткування ПДВ
• Частина 2: особливості сплати ПДВ

На яку дату виникає ПДВ за послугами нерезидента

Податкове зобов’язання та податковий кредит з ПДВ при отриманні послуг від нерезидента нараховується за правилом першої події, тобто в залежності від того, яка подія сталася раніше — видача авансу або надання (отримання) послуги. Дані правила узагальнює таблиця нижче.

Умови податкового кредиту за послугами нерезидента

Умовами нарахування податкового кредиту, окрім складеної та зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної з цим ПДВ, також є включення даного ПДВ до податкового зобов’язання у податковій декларації з ПДВ відповідного звітного періоду (п. 201.12 ПК). При цьому можна одночасно в одній декларації віднести даний ПДВ і до податкового зобов’язання, і до податкового кредиту (роз’яснення ДПС 101.24 ЗІР). Звідси такі наслідки:

• послуги від нерезидента отримані у квітні і податкова накладна зареєстрована у квітні, — тоді і податкове зобов’язанні і податковий кредит мають бути декларації з ПДВ за квітень;
• послуги від нерезидента отримані у квітні, а податкова накладна зареєстрована у травні, — тоді податкове зобов’язання з ПДВ має бути у декларації з ПДВ за квітень, а податковий кредит — у декларації з ПДВ за травень.

Якщо строки реєстрації податкової накладної порушені, то тоді:

• податкове зобов’язання визнається у податковій декларації за місяць їхнього виникнення — незалежно від податкової накладної;
• податковий кредит визнається у податковій декларації за місяць, у якому така податкова накладна була зареєстрована у ЄРПН (роз’яснення ДПС 101.24 ЗІР).

Як у податковій звітності з ПДВ відображаються операції з отримання платником ПДВ послуг від нерезидента на митній території України — читайте також у відповідному роз’ясненні ДПС 101.24 ЗІР.

Помилка в декларації з ПДВ: як виправити

Допоможемо відкоригувати ПДВ-звітність, якщо загубили ПДВ-зобов’язання, не зазначили в Декларації постачання, звільнені від ПДВ, та не задекларували надходження товарів без ПДВ

ЗРАЗКИ ТА ПРИКЛАДИ ВІД ЕКСПЕРТІВ

Чи є ПДВ, якщо послуги від нерезидента отримує неплатник ПДВ?

Так, є. Якщо отримувач послуг є неплатником ПДВ, зокрема єдинником, то він усе одно має нарахувати та сплатити ПДВ. Одразу постає питання, як йому це зробити, якщо він не може складати та реєструвати податкових накладних і подавати декларацію з ПДВ, так як є неплатником ПДВ? Законодавством передбачений інший механізм нарахування та звітування про такий ПДВ.

Обов’язок нарахувати ПДВ за послугами, постачаються нерезидентом на митній території України виникає у:

• осіб, яких зареєстрована платниками ПДВ;
• у будь-яких інших осіб-резидентів — суб’єктів господарювання, чи постійних представництву нерезидентів в Україні (п. 208.1 ПК).

Звідси виходить, що платити такий ПДВ мають і неплатники ПДВ, як юрособи, так і фізособи—підприємці (ФОП), адже всі вони є суб’єктами господарювання. Однак, якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то:

• податкова накладна не складається;
• заповнюється спеціальна форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг (п. 208.4 ПК).

Отже, для неплатників ПДВ існує спеціальна форма, яка заміняє собою одночасно і податкову накладну, і податкову декларацію з ПДВ. Це Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі — Розрахунок ПДВ). Дана форма затверджена тим же наказом, що й декларація з ПДВ, — наказ Мінфіну від 28.01.2016 № 21 (у редакції наказу Мінфіну від 09.08.2024 № 400). Цим же наказом затверджений і Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі — Порядок № 21). Щоправда, якихось визначених правил заповнення Розрахунку Порядок № 21 не містить.

Електронна форма Розрахунку ПДВ має код:

• J0215526 — для юросіб;
• F0215526 — для фізосіб.

Даний Розрахунок ПДВ подається щомісячно впродовж 20 днів, наступних за звітним місяцем. Розрахунок є податковим звітом, тобто його статус визначений на рівні податкової декларації з ПДВ (п. 6 розд. І Порядку № 21). Розрахунок ПДВ подається лише, якщо відповідні операції з нерезидентом були, якщо ні — його подавати не треба (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21).

Якщо отримувач-неплатник не зробить цього, тобто не нарахує та не сплатить ПДВ, не подасть Розрахунку ПДВ, то щодо нього будуть засновані санкції такі ж, як і при несплаті ПДВ та неподачі декларації платником ПДВ. Справа в тому, що кожний отримувач послуг без винятку прирівнюється до платника ПДВ для цілей сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування (п. 208.5 ПК).

Однак такий отримувач-неплатник не має права на податковий кредит з ПДВ за даними послугами, він є лише його сплачує. Як і при придбанні звичайних товарів чи послуг в Україні податковий кредит кінцевим споживача не відшкодовується.

Бланк Розрахунку ПДВ наведений нижче.

СКАЧАТИ

Чи оподатковується дохід нерезидента?

Податок на репатріацію (податок на доходи нерезидентів) на послуги нерезидента. Ні, отримання виручки від надання послуг нерезидентом цим податком не оподатковується. Податком на репатріацію оподатковуються доходи, які виплачуються резидентом нерезиденту, перелік яких наведено в пп. 141.4.1 ПК. У цьому ж переліку згадуються інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, але «крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента» (пп. «к» пп. 141.4.1 ПК). Отже, у згаданому переліку немає послуг з монтажу, налагодження обладнання та подібних.

Податок на доходи фізичних осіб, військовий збір на послуги нерезидента. Так, виплати нерезиденту оподатковуються ПДФО та військовим збором, якщо нерезидент є фізособою, то так, дані податки утримуються на загальний підставах, так як об’єктом оподаткування ПДФО є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні (пп. 163.2.1 ПК; п. 16¹ підрозд. 10 Перехідних положень ПК).

Дохід може бути звільнений від оподаткування ПДФО, якщо між Україною та країною нерезидента укладений міжнародний договір відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Для цього нерезидент-фізособа має подати довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що цей нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інші документи, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ПК).

Однак положення згаданої Конвенції не поширюються на військовий збір, тому його сплата здійснюється у будь-якому разі за загальними правилами, які визначені ПК (роз’яснення ДПС 103.02 ЗІР).

Для оподаткування доходів фізосіб-нерезидентам останнім попередньо треба особисто або через свого представника отримати податкові номери, звернувшись до регіональних органів ДПС (п. 8 розд. ІІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, наказ Мінфіну від 29.09.2017 № 822).

Hавігатор із реєстрації платником ПДВ

• Основні правила
• Окремі ситуації
• Анулювання реєстрації

Якщо іноземним фахівцям оплачується переліт і проживання в Україні

Якщо за умовами договору українська сторона сплачу переліт та/або проживання іноземних фахівців, якісь їхні супутні витрати, то такі витрати на фізосіб-нерезидентів слід оподаткувати ПДФО та військовим збором (див. вище про оподаткування доходів нерезидентів).

Такі потрапляють в оподатковуваний дохід іноземних громадян як дохід у вигляді додаткового блага (пп. «а» і «б» пп. 164.2.17 ПК). Даний дохід оподатковується:

• ПДФО 18% — з застосуванням «натурального» коефіцієнта;
• військовим збором — з самої вартості отриманого доходу, тобто без застосування «натурального» коефіцієнта.

У Податковому розрахунку у Додатку 4ДФ такий дохід відображається з ознакою доходу «126». Детальніше про оподаткування додаткового блага — читайте у матеріалі Додаткове благо: оподаткування та звітування.

Як складається податкова накладна на операцію з послугами від нерезидента

Правила складання податкової накладної для ПДВ за послугами від нерезидента визначені у абз. 4 п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 (далі — Порядок № 1307). Враховуючи роз’яснення ГУ ДПС в Івано-Франківській області, дана податкова накладна має особливості, які наведені у таблиці нижче.

Решта рядків і граф податкової накладної заповнюються, як і звичайній податковій накладній на послуги, зокрема:

• графа 2 — опис (номенклатура) послуги/послуг постачальника (продавця). Назву послуги зазначаємо так, як це зазначено у первинних документах, але українською мовою. Іноземною мовою допускається лише назва торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатура товару — лише у разі неможливого перекладу з іноземної мови (роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області);
• графа 3.3 — зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП);
• графа 4 — має бути зазначене умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО). У разі якщо послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, то зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такої послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, наприклад, акті наданих послуг, рахунку-фактурі. Якщо послуга не має натурального кількісного вимірника (год, м, кг, тонно-кілометри тощо), то її вартість може бути виражена лише у грошових одиницях (гривні, євро, доларах) — тоді у податковій накладній можна застосувати одиницю виміру «послуга» або «грн». Останній варіант підходить, якщо вартість є єдиним вимірником, тобто коли ціна дорівнює загальній сумі і не ділиться на кілька складових послуг;
• графа 5 — код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється. Так, для одиниці виміру «послуга» код відсутній, а для одиниці виміру «грн» — код «2454»;
• графа 8 — код ставки «20», якщо операція оподатковується за основною ставкою ПДВ 20% або код ставки «14», якщо операція оподатковується за ставкою 7%.

Рекомендації щодо заповнення податкової накладної на послуги від нерезидентів можна знайти також у роз’ясненні ДПС 101.07 ЗІР.

Зразок заповненої податкової накладної за даними наступного прикладу 1 наведений нижче.

СКАЧАТИ

Особливості податкової накладної, якщо послуги від нерезидента отримуються безоплатно

Якщо послуги від нерезидента отримуються на безоплатній основі, то така податкова накладна від платної ситуації відрізняється тим, що її графа 7 має цінe постачання, яка визначена виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування ПДВ, у гривнях з копійками (роз’яснення ДПС 101.07 ЗІР). В усьому іншому заповнення аналогічне податковій накладній на оплачувані послуги.

Коли включити до податкового кредиту ПН, зареєстровану за рішенням суду

Податкову накладну зареєстрували за рішенням суду? Розберемо, коли можна включити її до податкового кредиту, на які дати орієнтуватися та що врахувати, щоб уникнути претензій від податкової

ПОРАДИ ЕКСПЕРТА

Як операцію з послугами від нерезидента відображаються у декларації з ПДВ

Операція з придбання послуг від нерезидента у податковій декларації з ПДВ відображається так:

• рядок 6.1 — обсяги постачання і сума податкового зобов’язання з ПДВ;
• рядок 13.1 — обсяги придбання і сума податкового кредиту з ПДВ (за дотримання раніше розглянутих умов).

Такі поради щодо заповнення декларації з ПДВ за наявності послуг від нерезидента дають податківці у роз’ясненні ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Як бути з ПДВ, якщо послуги від нерезидента придбані для негосподарської діяльності

Якщо послуг, які отримані від нерезидента на митній території України, будуть використовуватись в неоподатковуваних операціях або ж в операціях, які не належать до господарської діяльності, то за роз’ясненням ЦМУ ДПС по роботі з ВПП отримувачу усе одно потрібно:

• усе одно нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ, скласти та зареєструвати податкову накладну (п. 208.2 ПК);
• визнати на суму цього ПДВ податковий кредит.

Потім отримувачу послуг потрібно здійснити стандартну для такої ситуації придбання товарів, робіт і послуг для неоподатковуваної/негосподарської діяльності — це:

• нарахувати компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ (пп. «а»−«г» п. 198.5 ПК);
• скласти податкову накладну та зареєструвати її впродовж 20 к. днів за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені, у якому така податкова накладна була складена (п. 201.10 ПК, роз’яснення ПМУ ДПС по роботі з ВПП).

Як обліковувати витрати на послуги нерезидента

Послуги від нерезидента обліковуються за тими ж правилами, що й інші послуги. Якщо витрати пов’язані з підготовкою, монтажем, налагодженням, запуском обладнання, то такі витрати є складовою частиною первісною вартості відповідних основних засобів як «інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою» (п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби»). Отже, такі витрати обліковуються за дебетом субрахунків обліку капітальних інвестицій, а саме:

• 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» — якщо витрати пов’язані з основними засобами;
• 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» — якщо витрати пов’язані з малоцінними необоротними матеріальними активами (МНМА).

Якщо ж отримують послуги, які не пов’язані з придбаними основними засобами, то вони стають частиною собівартості або витратами періоду та обліковуються за дебетом відповідних рахунків (23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

Витрати на оплату проживання чи переліт іноземців визнаються за тими ж правилами, що й решта послуг від нерезидентів.

Складнощі додаються через наявність розрахунків в іноземній валюті, що викликають появу в обліку курсових різниць, які слід обліковувати за НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». У залежності від того, яка подія трапилася раніше — видача авансу за послуги чи надання послуги нерезидентом — ситуація з курсовими різницями може бути різною. Можливі варіанти узагальнені у таблиці нижче.

Приклади обліку витрат від нерезидента з монтажу та налагодження обладнання в Україні

Приклад 1 (придбання послуг у нерезидента платником ПДВ). Підприємство (платник ПДВ) придбало у нерезидента SARL Edelweiss (м. Ліон, Франція/ Lyon, France) обладнання для охолодження та кондиціонування вартістю 20 000 євро. Курс НБУ на дату попередньої оплати за обладнання (05.04.2026) — 50,4567 грн/євро.

При розмитненні обладнання були сплачені (митна вартість за курсом НБУ у попередній робочий день перед розмитненням — 205 301,20 грн):

• мито 0% — 0 грн;
• ПДВ 20% — 41 060,24 грн (= 205 301,2 грн ×0,2);
• послуги митного брокера — 2500 грн.

Також фахівці SARL Edelweiss здійснили монтаж, підготовку, запуск обладнання в Україні, а також надали консультаційні послуги з використання та обслуговування даного обладнання. Вартість послуг — 3000 євро. Курс НБУ на дату попередньої оплати за послуги (29.04.2026) — 51,4999 грн/євро. Дані послуги були надані у травні 2026.

Проживання фахівців SARL Edelweiss у готелі було оплачено українським підприємство — сума за рахунком готелю 120 000 грн, включаючи ПДВ. Витрати на проживання включено до первісної вартості обладнання, податки з даного доходу іноземних фахівців (додаткового блага) сплатило підприємство.

Бухгалтерські проведення за даними раніше наведеного прикладу наведені у таблиці нижче. Так як обладнання та послуги придбавалися за попередньою оплатою, то курсові різниці відсутні.

Приклад 2 (придбання послуг у нерезидента неплатником ПДВ). ФОП групи 3 (неплатник ПДВ) отримав в Україні консультаційні послуги з використання спортивних тренажерів від фахівців нерезидента Sportline LLC (США), що є постачальником спортивного обладнання. Попередня оплата за послуги здійснена 23.04.2026 в Україні на суму 1500 доларів США (курс НБУ — 43,8873 грн/долар США).

У перерахунку вартість отриманих послуг складає: 1500 доларів × 43,8873 грн/долар = 65 830,95 грн

Тоді сума ПДВ виходить: 65 830,95 грн × 0,2 = 13 166,19 грн

За квітень 2026 даний ФОП склав і подав Розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ, який наведений нижче.

СКАЧАТИ