В інтересах банку перевіряти правильність нарахування підприємством страхових платежів, утриманих із зарплати

Блок під заголовком новини 1 Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Головбух» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення 

Банки зобов’язані перевіряти повноту сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування під час прийняття ними платіжних доручень на видачу заробітної плати

Банки зобов’язані перевіряти повноту сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування під час прийняття ними платіжних доручень на видачу заробітної плати. У протилежному випадку банк буде зобов’язаний сам відшкодувати недоплачену суму Пенсійному фонду України (ПФУ).

Такого висновку дійшов Верховний Суд України, керуючись положеннями чинного законодавства.

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

Так, відповідно до абзацу другого частини 20 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі — Закон № 1058) установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу ПФУ суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, із правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Згідно з пунктом 2 частини 10 статті 106 Закону № 1058 за порушення вимог, передбачених частиною дванадцятою статті 20 Закону № 1058, виконавчі органи ПФУ застосовують до банків фінансові санкції у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

При цьому помилковим визнав ВСУ посилання апеляційного суду у своєму рішенні на абзац четвертий пункту 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, за змістом якого банк не повинен перевіряти правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати. На думку ВСУ, цей нормативно-правовий акт не підлягає застосуванню, оскільки є підзаконним, тобто має меншу юридичну силу по відношенню до Закону № 1058 і тому не може йому суперечити. Крім того, в абзаці п’ятому зазначеного вище пункту встановлено, що якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної плати, то він за рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду суму несплачених страхових внесків. У разі несплати самим банком цих сум Фонд здійснює їх стягнення з банку в порядку, встановленому законодавством України.

додаток

👇 Осіння пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Оновлені довідники податкових пільг — актуальні дані 2026

Податкова оприлюднила оновлений довідник податкових пільг станом на 30.09.2026. Там знайдете перелік пільг із податку на прибуток, оподаткування неприбуткових установ й організацій, плати за землю, ПДВ, державного мита тощо
24346

Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, нормативна база

ЗЕД — це популярна абревіатура, яка охоплює господарські операції зовнішньоекономічної діяльності. Вони досить специфічні і включають не тільки сам експорт-імпорт, але й облік реалізації та купівлі/продажу іноземної валюти. У цій консультації розповімо про зовнішньоекономічну діяльність в Україні, коли треба отримувати ліцензію, які граничні строки розрахунків у ЗЕД, а також про оподаткування ЗЕД і відповідальність за порушення
55897

Оферта: що це та як оформити

Оферта як пропозиція укласти угоду, як використовувати оферту у ЗЕД, якими бувають оферти, структура оферти, контроферта та прийняття угоди — акцепт оферти. Публічна оферта як необхідність у діяльності інтернет-магазину. Ці та інші питання — в огляді
7278

Як працювати з РРО та ПРРО під час воєнного стану у 2026 році

Воєнний стан не скасовує обов’язку застосовувати РРО та ПРРО, але передбачає окремі правила роботи. Пояснимо, як працювати з ПРРО без інтернету у 2026 році, коли можна застосовувати офлайн-режим, як діяти в разі збою та які штрафи загрожують за РРО-порушення
44482

Додаткова відпустка на дітей у 2026 році: хто має право і скільки днів

Додаткова відпустка на дітей: хто має право, чи зможе її отримати батько, який порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей; яка її максимальна тривалість, як розрахувати таку відпустку? Як впливає на цей вид відпустки воєнний стан? Про все це в огляді + зразок заяви на відпустку на дітей за ДСТУ 4163:2020
617916

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді