Підприємство наймає в АТП вантажний автомобіль для перевезення будівельних матеріалів від місця закупівлі до будівельного об’єкта. Автомобіль за одну поїздку завантажується у кількох різних постачальників та розвантажується на кількох будівельних об’єктах. Хто в такому разі вважатиметься вантажовідправником: підприємство чи постачальники? І скільки ТТН при цьому необхідно оформляти?
Перш за все слід пам’ятати, що із застосуванням товарно-транспортної накладної (ТТН) оформляється послуга перевезення, а не постачання. Питання оформлення ТТН на сьогодні регулюється Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363 (далі — Правила № 363).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Так, відповідно до пункту 11.4 Правил № 363 обов’язок виписувати ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом покладено на замовника. Замовник виписує ТТН у кількості не менше чотирьох екземплярів та засвідчує всі ці екземпляри підписом і за необхідності печаткою (штампом).
При цьому замовником може бути виключно вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. У свою чергу вантажовідправником визнається будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення. Відповідно, вантажоодержувач, який замовляє послуги перевезення, водночас виступає і вантажовідправником. Адже саме у нього наявні договірні відносини з перевізником.
Обов’язки ж постачальника обмежуються у цьому разі виключно підготовкою товару до відвантаження, сповіщенням про це покупця та передачею товару або безпосередньо покупцю, або перевізнику. Зокрема, якщо самим договором про поставку передбачено, що передача товару покупцеві здійснюється на складі постачальника без обов’язку останнього доставити свій товар покупцеві. І той факт, що постачальник є фактичним вантажовідправником, за таких обставин ніякого значення не має.
Отже, вантажовідправником у цій ситуації виступає підприємство-вантажоодержувач, яке з моменту отримання товару на складі постачальника стає його власником. Тому саме це підприємство виписуватиме ТТН.
За Правилами № 363 перший примірник ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий — передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються перевізнику. Причому один із цих примірників як підстава для розрахунків за виконання транспортних послуг згодом надсилається (повертається) перевізником замовнику автотранспорту для оплати за перевезення (разом з актом наданих послуг та рахунком для оплати). Тому, якщо одна і та ж особа є одночасно і вантажовідправником і вантажоодержувачем, у неї залишаться три з чотирьох примірників ТТН.
При цьому звертаємо увагу, що ТТН може підтверджувати не лише факт перевезення. Для вантажоодержувача (покупця) ТТН слугує ще й додатковим свідченням факту придбання товару та підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Також ТТН дає змогу ідентифікувати перевезені ТМЦ і підтвердити економічну доцільність понесених витрат. За наявності ТТН підприємство може сміливо включати до податкових витрат вартість транспортування товару. А за наявності податкової накладної — відображати податковий кредит з ПДВ з вартості транспортних послуг.
завантаження у кількох різних постачальників
Вантажовідправнику доцільно складати окрему ТТН (по 4 примірники) для кожного окремого пункту (кожної окремої адреси) завантаження з обов’язковим заповненням усіх реквізитів, як це вимагається чинною формою ТТН. Так, у формі ТТН вимагається вказувати конкретне місцезнаходження одного пункту завантаження. Тим паче, якщо йдеться про завантаження у кількох різних пунктах різного роду вантажів або різних партій вантажів, які можуть мати свою специфіку. А також, зважаючи на те, що право власності на кожну партію товару вантажовідправник набуде у різний період часу: на один товар — з моменту його відпуску зі складу одного постачальника, на інший — з моменту відпуску товару зі складу другого, третього і т. д.
розвантаження у кількох різних місцях
У ТТН необхідно зазначати не лише місцезнаходження (юридичну адресу) вантажоодержувача, а й конкретне місцезнаходження відповідного пункту розвантаження. Тому для кожного будівельного об’єкта також виписується окрема ТТН (по 4 примірники). І це зрозуміло, адже вантажоодержувач у межах одного населеного пункту може мати декілька місць провадження своєї господарської діяльності, а отже, і пунктів розвантаження з різними адресами. Тому для кожного об’єкта оформляється окрема ТТН. Причому ТТН має оформлятись окремо ще й на кожну партію вантажу, яка теж може відрізнятись від інших партій (наприклад, за кількістю, якістю та ціною).
Ще більше робочих ситуацій ви знайдете в експертно-правовій системі «Експертус Податки»
