Обов’язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є вина підприємства. На цьому наголосив ВСУ, розглядаючи позовні вимоги щодо виплати компенсації у зв’язку з затримкою виплати належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової і моральної шкоди.
Через неврегульованість трудовим законодавством відносин про відшкодування майнової і моральної шкоди застосовують положення цивільного законодавства.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Так, за статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому обставинами непереборної сили є надзвичайні і невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання договірних чи законодавчих зобов’язань, а саме: загроза війни, збройний конфлікт, серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо. Ці обставини мають бути засвідчені торгово-промисловими палатами (ТПП).
Зважаючи на висновок Донецької ТПП про існування непереборної сили за місцезнаходженням роботодавця, суд визнав його невинуватим у невиплаті належних звільненому працівникові сум у день звільнення.
