Минуло три місяці від запуску SAF-T для великих платників податків. Бізнес вже адаптується, а експерти оцінюють перші результати. На що чекати малому та середньому бізнесу, як розвиватиметься е-аудит і яка роль МСФЗ в Україні? Пропонуємо ознайомитися з основними висновками дискусії
Минуло три місяці відтоді, як в Україні фактично запустили SAF-T UA для великих платників податків. Як адаптується бізнес до цього нововведення? На що очікувати малому та середньому бізнесу? Якою буде подальша доля електронного аудиту (е-аудиту) і міжнародної фінансової звітності (МСФЗ) в Україні?
Ці питання обговорили учасники Методологічної Експертної Ради (ініціатор — компанія ERP.UA) разом із запрошеними експертками — радницею заступниці міністра фінансів України, керуючою партнеркою аудиторської компанії Кроу Ерфольг Україна (член CroweGlobal), фахівчинею SAF-T Ольгою Богдановою і засновницею та CEO Агентства з МСФЗ Оленою Харламовою. Цей матеріал створено на основі їхніх практичних спостережень та професійних суджень.
SAF-T та е-аудит: що вже відбувається в нашій країні
Україна разом із провідними європейськими партнерами рушить у напрямі цифровізації оподаткування та податкового контролю, що передбачає цифрування обліку та його передачу до органів контролю. Для цього ми приєдналися до глобального тренду й запустили е-аудит.
Стандартний аудиторський файл (SAF-T)(Standard Audit File for Tax) — міжнародний стандарт електронного обміну достовірними даними бухгалтерського обліку від організацій до національного податкового органу або зовнішніх аудиторів. Стандарт визначила Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Українська версія SAF-T UA має свої особливості.
Ще 2009 року Португалія першою запровадила SAF-T. Наразі близько 20 країн ЄС запровадили подання SAF-T до органів контролю. Кожна європейська країна впроваджує е-аудит по-своєму. Дехто взяв за основу SAF-T. Окремі країни використовують SAF-Т, аби виявляти податкові ризики лише стосовно ПДВ, інші — також щодо податку на прибуток і місцевих податків, а також для виявлення суттєвих відхилень та аномалій. Деякі країни вирішили впроваджувати е-аудит поступово, тобто спочатку встановити вимогу подавати лише головну книгу або розділи щодо інвойсів із продажу/придбання, а за декілька років — усі розділи SAF-T.
Основна мета е-аудиту — цифровізація податкового контролю. Вона сприятиме ще більшій прозорості у відносинах між бізнесом і податківцями. Для цього компанії формують SAF-T-файли, тобто вивантажують увесь бухгалтерський облік у єдиному форматі за допомогою спеціальних рішень від SAP, ERP.UA, M.E.Doc тощо. Ці файли передають до системи е-аудиту ДПС, де вони автоматично обробляються.
– Е-аудит перевіряє всі бухгалтерські проведення та первинні документи в електронному вигляді, автоматично контролюючи структуру, узгодженість і балансування. На рівні ДПС впроваджено модуль «Е-аудит», здатний читати SAF-T-файли. Це, до речі, сучасна ERP-система. Під час впровадження цієї системи були створені ризик-тести, завдяки яким можна знаходити податкові ризики. Система побудована в такий спосіб, що вона як конструктор— жива, динамічна. А ризик-тести можуть змінюватися, доопрацьовуватися, вдосконалюватися. Україна обрала максимальну модель SAF-T-файлу: передача повного масиву даних, включно з головною книгою,
— розповідає Ольга Богданова.
Структура SAF-T UA
Файл складається з 5 основних розділів та 17 підрозділів.
Загальна інформація про підприємство
Формування цього розділу залежить від програмного забезпечення. Він містить реквізити платника, відповідальних осіб та базові дані про компанію.
Довідники
Довідники включають деталізовану інформацію про залишки, яка допомагає сформувати загальну картину та виявити ризики. Основне завдання — розкрити інформацію про залишки на звітну дату — початок і кінець періоду, а також деталізувати дебіторську та кредиторську заборгованість тощо. Фактично цей розділ фіксує стан підприємства на відповідну дату звіту.
Журнал бухгалтерських проведень
Журнал вивантажується повністю, без втрат, разом з усіма аналітиками. ДПС отримує повну картину бухгалтерських операцій підприємства, жодна операція не губиться. Це дає змогу аналізувати дані в деталях.
Первинні документи
Цей розділ містить усі вхідні та вихідні документи, оцифровані в бухгалтерській програмі. Наприклад, видаткова накладна містить рядки з номенклатурою, вартістю, сумою, ставкою ПДВ або акцизу. Усі ці дані переходять у файл із номерами і датами.
Рух активів і запасів
Розділ дає змогу відстежити повний життєвий цикл операцій — від надходження до вибуття, включно із цінами, списаннями та податковими наслідками.
Усі розділи взаємопов’язані: якщо у довідниках зафіксовані залишки, то за первинними документами і рухом активів можна простежити повну динаміку діяльності підприємства.
Наразі Мінфін обстоює таку позицію: за неподання SAF-T-файлу або подання неповного обсягу інформації можуть застосувати штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати (станом на 2026 рік — 8400 грн). Утім, штраф не звільняє платника від обов’язку створити і подати файл.
– Наразі ведуться великі дискусії щодо застосування чи незастосування штрафів. Очевидно, що мінімальна сума не мотивує великі компанії подавати SAF-T-файли, а от коли Україна перейде на періодичне подання, штрафи можуть сягати від 600000 до мільйона гривень, хоча це, найімовірніше, сценарій «найгірший випадок»,
— зазначає Ольга Богданова.
На сьогодні SAF-T-файли можна подати через електронний кабінет. Це працює для великих платників, які отримали запит від ДПС. У такому разі платник має юридичну підставу подати SAF-T-файл, а ДПС — використовувати його дані для е-аудиту. Посадовці встановили, що подати SAF-T в Україні потрібно протягом двох календарних днів після отримання запиту. Існує також тестовий режим, коли файл можна перевірити на технічні помилки, але його не піддають повній перевірці системою е-аудиту.
– Щоб створити SAF-T-файл, потрібен спеціальний модуль, який з бухгалтерського обліку витягує інформацію у стандартизованому форматі SAF-T. Файл подається через електронний кабінет. На першому етапі перевіряються обов’язкові реквізити, дотримання структури та схеми файлу, передбаченої наказом Мінфіну №1393 та детальним технічним описом версії2.0, яка визначає формат та структуру SAF-T-файлу для подання в Україні, включно з усіма обов’язковими полями та типами даних,
— зазначає фахівчиня із SAF-T.
На цьому етапі формується квитанція (Квитанція № 1 та Квитанція № 2). Тобто перевіряють загальну структуру файлу: електронний підпис, наявність усіх обов’язкових реквізитів, балансування і правильність формул. Фактично це мінімальна перевірка, яка гарантує, що файл відповідає базовим технічним вимогам.
Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ/IFRS)
В Україні доволі багато компаній, які зобов’язані застосовувати МСФЗ. Це підприємства суспільного інтересу, банки, страховики, емітенти цінних паперів, великі підприємства. Окрім того, МСФЗ застосовують компанії, які входять до міжнародних груп, працюють з інвесторами або готуються до складних моделей управління.
– Підприємства, які переходить на добровільне застосування МСФЗ, роблять це значно глибше, детальніше та ґрунтовніше. Це дуже велика категорія цільової аудиторії для розробників програмного забезпечення. Ігнорувати МСФЗ в Україні можуть лише ті, кому взагалі нецікаво розвиватися. Всі, хто прагне розвиватися, будуть вчитися працювати з МСФЗ,
— підкреслила голова Агентства з МСФЗ Олена Харламова.
Потреба в новій та сучасній системі обліку в Україні
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік) вже зобов’язує вести бухгалтерський облік, формувати звітність, подавати XBRL, а тепер і SAF-T — усе це має відбуватися автоматизовано.
SAF-T та XBRL мають різну мету, але єдиним джерелом для обох слугує бухгалтерський облік. Тому для компаній критично важливо мати систему, яка дає змогу формувати необхідні звіти просто й швидко, відповідно до вимог закону і таксономії.
Складність полягає в тому, що більшість рішень на українському ринку орієнтована лише на локальні податкові вимоги. Логіка обліку побудована не на принципах МСФЗ, а на принципах «радянського» обліку («активи = капітал + зобов’язання»). Окрім того, в різних компаніях XBRL впроваджували фрагментарно, кожен учасник ринку пропонував своє рішення без єдиної системи.
– МСФЗ — це система професійних суджень, а не набір механічних дій. Якщо бухгалтерський облік у класичному розумінні— це про дебет, кредит і відносно зрозумілу логіку, то МСФЗ накладає професійну надбудову: рішення мають базуватися на аналізі, оцінках і судженнях. Саме в цьому полягає основна складність переходу на міжнародні стандарти,
— розмірковує Олена Харламова.
Тому МСФЗ як систему суджень складно автоматизувати: потрібно ухвалити рішення, обрати облікову політику, класифікувати операцію. І це вже не механіка, а професійний вибір.
Штучний інтелект уміє багато. Та у питаннях податків і звітів вирішальне — не швидкість, а досвід. У системі «Експертус Головбух» консультують живі експерти, які не генерують відповіді, а перевіряють і зважують кожну рекомендацію 👇
Коментар інтегратора рішень для автоматизації бізнесу
– Перехід на МСФЗ для українського бізнесу сьогодні є радше стратегічним, ніж технічним завданням: сучасні ІТ-рішення вже існують в системах бухгалтерського обліку корпоративного рівня. Такі системі мають спеціальні знижені ціни для МСП. Основний виклик— це не вибір системи, а розуміння бізнесом цінності змін, адже МСФЗ досі часто сприймаються формально. Тому пріоритетом є пояснення переваг переходу, ризиків його відкладання та необхідності змін у підходах до обліку й управління даними,
— така думка архітектора CRM/ERP-рішень Андрія Безгубенка.
МСФЗ для малого та середнього бізнесу
В Україні МСФЗ формально існують для малого та середнього бізнесу, але залишаються правові та практичні проблеми їх застосування. Для більшості малих і середніх підприємств базовим середовищем залишаються національні правила та скорочена звітність. Міжнародні стандарти для цього сегменту не мають чіткої, актуальної та поширеної моделі.
– В Україні певний час НП(С)БО1 прямо передбачав можливість застосування МСФЗ для малих і середніх підприємств. На практиці це породило чимало запитань, оскільки бізнес і фахівці зіткнулися з відсутністю чіткої та стабільної моделі такого застосування. Згодом із НП(С)БО1 спеціальну згадку про МСФЗ для МСП було вилучено, що лише посилило правову невизначеність. Формально пояснення зводилися до того, що МСФЗ для малих і середніх підприємств не охоплюються загальною конструкцією міжнародних стандартів у національному регулюванні, однак для професійної спільноти така логіка й досі не виглядає достатньо переконливою,
— говорить засновниця та голова Агентства з МСФЗ Олена Харламова.
XBRL: мова фінансової звітності та виклик для систем
XBRL — це міжнародний стандарт електронної фінансової звітності, який забезпечує не просто подання даних, а їх машинне оброблення, аналіз і порівнянність між компаніями. В Україні є кілька інструментів: iXBRL Tool, M.E.Doc, є безплатне програмне забезпечення, є рішення від «великої четвірки». Варіантів багато, але кожен має свої особливості. Наприклад, у M.E.Doc, в основному, всі дані вносять вручну. Коли йдеться про інші рішення, там вже потрібно робити мепінг, тоді дані підтягуються автоматично.
– Шановні розробники, якщо ви працюєте у напрямі МСФЗ та XBRL, важливо враховувати, що таксономія оновлюється щороку, отже, програмні рішення мають своєчасно адаптуватися до цих змін. За умов коли регуляторне середовище орієнтоване на подання звітності саме у форматі XBRL, швидкість і якість оновлень стають критичними. Якщо раніше підготовчі процеси часто відкладалися до другої половини року, то тепер така модель вже не працює. 2026рік, імовірно, стане для ринку одним із ключових етапів у питанні зрілості та готовності таких систем,
— говорить Олена Харламова.
Методологічна Експертна Рада — це професійна спільнота практикуючих бухгалтерів, викладачів і розробників IT-рішень, створена для формування нової української методології бухгалтерського обліку та стандартів ERP-системи, яка створюється на потребу українського бізнесу на шляху відмови від ворожих та застарілих програм, таких як 1С/BAS.
Запрошуємо представників бізнесу, фінансові детектори, бухгалтерів, викладачів з бухгалтерського обліку до нашої спільноти, яка формується на базі Методологічної Експертної Ради. Ви можете стати учасником Ради. Стосовно деталей пишіть Координатору: [email protected], або телефонуйте: +380509991983.
