Законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів і відмова в митному оформленні. На цьому, зокрема, наголосив ВАСУ, визнаючи незаконним рішення про коригування митної вартості у зв’язку з неподанням декларантом (позивачем) таких документів.
Відповідними імперативними умовами згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України є наявність обгрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та/або існування обгрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв’язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Для спростування сумнівів у правильності заявленої митної вартості вимагалося від декларанта подати такі додаткові документи: прайс-листи; прейскуранти на асортимент товару для незалежного кола покупців, дійсного на дату виставлення рахунку; каталоги виробника; висновки про якісні характеристики товару; розрахунки цін (калькуляцію); виписки з бухгалтерської документації; довідкову інформацію щодо вартості у країні експортерів товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України.
Витребовуючи у декларанта додаткові документи, митники посилалися на наявність у них інформації про вищу митну вартість раніше задекларованих декларантом ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, які перевозились ним у межах того самого контракту. Проте, на думку ВАСУ, не можна вважати достатніми посилання митниці на відомості з Інтернет-сторінок, а також на документи, які містять інформацію, де позивачу встановлено ціну товару значно нижчою ніж іншому підприємству, яке купує аналогічний товар у певної компанії.
Крім того, інформація з раніше поданої позивачем митної декларації щодо вищої митної вартості ідентичних товарів не є достатнім обгрунтуванням взаємопов’язаності покупця і продавця, яка вплинула на митну вартість товару.
Адже такі дії сторін контракту обумовлені їхнім волевиявленням, і встановлення цін товару для покупців відбувається за результатами їхніх домовленостей. А тому зв’язок покупця з продавцем аж ніяк не може бути обгрунтований тим, що іншому покупцю продано товар за більш високою ціною. Інших доказів, які б свідчили про взаємозв’язок покупця і продавця, що вплинув на ціну задекларованого товару, митники так і не навели.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов’язок належним чином обгрунтувати наявність підстав вважати, що сторони контракту є взаємопов’язаними особами. А також належним чином обгрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.