У разі придбання товарів або послуг з метою використання їх в неоподатковуваних операціях подальша доля податкового кредиту визначена у пункті 198.5 Податкового кодексу України. У такому разі платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з вартості придбання таких товарів та послуг.
З метою застосування зазначеної вимоги податкові зобов’язання визначаються на дату першої з подій (оплата чи отримання товарів або послуг).
Фахівці ДФС на конкретних прикладах розглянули питання щодо періоду віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту та визначення податкового зобов’язання з ПДВ за товарами, послугами, придбаними для використання в неоподатковуваних операціях.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
У прикладі № 1 покупець 28.07.2015 здійснив попередню оплату за товар в сумі 1800 грн., у т. ч. ПДВ — 300 грн., для використання в неоподатковуваних операціях, а постачальник 28.07.2015 склав податкову накладну, яку зареєстрував в ЄРПН 05.08.2015.
У цьому випадку постачальник повинен був збільшити свої податкові зобов’язання з ПДВ на суму 300 грн. за звітний період — липень, а покупець цю суму ПДВ мав право включити до складу податкового кредиту, починаючи зі звітного періоду — липень 2015 року, але не пізніше ніж 365 календарних днів з дати її складення.
Водночас покупець не пізніше 31.07.2015 зобов’язаний був нарахувати податкові зобов’язання на суму 300 грн., скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.
У прикладах № 2 та № 3 розглянуто випадки оподаткування послуги, отриманої на умовах післяоплати та попередньої оплати. Порядок оподаткування подібний розглянутому у прикладі № 1.
