Працівники можуть отримувати від роботодавця доходи не лише у вигляді зарплати. Зазвичай, працівників стимулюють додатковими благами. Наприклад, безкоштовне харчування, таксі, тощо. Розглянемо, які виплати податківці відносять до додаткового блага, як його оподатковувати та чи можна оптимізувати податкові наслідки
Розрахунок зарплати, звітність, перевірки
Що таке додаткове благо
Додаткове благо – це суто податковий термін, який не зустрічається ні в КЗпП, ні в Законі «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, ні в Інструкції зі статистики заробітної плати (наказ Держкомстату від 13.01.2004 № 5, далі – Інструкція № 5). Виникати додаткове благо може у відносинах між роботодавцем/замовником послуг та фізичною особою (працівником/виконавцем роботи за ЦПД). Податкове законодавство під ним розуміє будь-що отримане такими фізособами від роботодавця/замовника за умови, що це (пп. 14.1.47 Податкового кодексу України; ПК) не:
- зарплата;
- пов’язано з виконанням обов’язків трудового найму;
- оплата робіт/послуг за ЦПД.
Тобто додаткове благо може бути:
- конкретною річчю;
- нематеріальною цінністю;
- послугою тощо.
Зверніть увагу, що поняття «зарплата» ДПС при цьому трактує по-своєму, тобто без прив’язки до Інструкції № 5. Наприклад, за ПК до зарплати прирівняні ще й лікарняні та дивіденди за привілейованими акціями (абз. 3 пп. 169.4.1 ПК та пп. 170.5.3 ПК). Це не є додатковим благом. Ключовим для податківців у розрізнені додаткове благо чи ні є прив’язка до обов’язку роботодавця забезпечувати працівника послугами чи засобами згідно із трудовими відносинами. Якщо такого немає, то це додаткове благо. Наприклад, якщо видати спецодяг – це обов’язок роботодавця, то це не додаткове благо. Якщо ж такого обов’язку немає й роботодавець видав фірмовий одяг працівникам «просто так» – це уже додаткове благо. Далі – детальніше.
Роботодавці інколи намагаються покращити умови праці для працівників, але це може спричинити для них неочікувані штрафи. Підкажемо, що податківці вважають додатковим благом і чи можна уникнути податкових ризиків, коли надаєте працівникам додаткові послуги або товари
Додаткове благо: приклади
Розглянемо коли у працівника виникає додаткове благо на конкретних ситуаціях
Приклад 1. Компенсація пального по неорендованій автівці. Керівник підприємства через несправність службового автомобіля вирішив три дні покористуватися власним. Однак договір оренди між ним та підприємством через брак часу не уклали. В кінці місяця він захотів відшкодувати собі пальне. Хоча й є зачіпка в пп. 2.3.4 Інструкції № 5 віднести таке відшкодування до категорії «інші виплати, що мають індивідуальний характер» у складі зарплати. Але ж витрату директором власного палива не можна назвати його обов’язком згідно із договором. Також не можна вважати компенсацію витрат на пальне оплатою послуги за ЦПД , адже договір оренди не укладали. Отже, це додаткове благо для керівника, яке треба оподаткувати.
Приклад 2. Вартісні подарунки (автомобіль, житло). Підприємство вирішило віддати службовий автомобіль у власність торговому представнику як бонус за гарну роботу. Такий презент не можна віднести до жодної складової оплати праці за трудовим договором і не можна пов’язати напряму з виконанням трудових обов’язків. Тож таку операцію оподатковують як додаткове благо, але з урахуванням нюансів по оподаткуванню подарунків. Навіть якщо залишкова (балансова) вартість автівки нульова, то оподаткування все одно буде за так званою звичайною (ринковою) ціною даного автомобіля.
«Слизькі» ситуації: додаткове благо чи ні
У деяких ситуаціях неможливо конкретно визначити – буде у працівника додаткове благо чи ні. Тому варто керуватися роз’ясненнями податківців. А ще краще – отримати індивідуальну консультацію ДПС, бо ж думки податківці надто мінливі.
Розглянемо типові ситуації.
ДОДАТКОВЕ БЛАГО – ТАК чи НІ
у різних ситуаціях |
№ | Ситуація | Додаткове благо: так/ні | Обґрунтування, позиція ДПС |
1 | Компенсація оплати таксі у відрядженні | Так | Якщо немає ніяких підтвердних документів |
Ні | За умови наявності документів, які підтверджують суму таких витрат, а також зв’язок з господарською діяльністю (ЗІР, категорія 103.17) |
2 | Оплата послуг з виготовлення візитних карток для працівників з зазначенням його особистих даних | Так | Навіть якщо на ній є логотип та реквізити підприємства. Візитна картка розповсюджує інформацію про особу, а тому цедодаткове благо (ЗІР, категорія103.02) |
3 | Безкоштовне харчування працівників | Так | ДПС підкреслює, що це база нарахування не тільки ПДФО, ВЗ, але й ЄСВ (лист ДФС від 13.10.2017 № 2233/9/99-99-15-01-01-15/ІПК;пп. «б» пп. 164.2.17 ПК) |
4 | Харчування за зниженою ціною, меншою за собівартість | Так | Базою нарахування (у т.ч. й ЄСВ) є різниця між ціною продажу та собівартістю (лист ДФС від 02.08.2017 № 1454/6/99-99-13-02-03-15/ІПК) |
5 | Оплата товарів, робіт, послуг за фізособу | Так | Відповідає визначенню додаткового блага (пп. «е» пп. 164.2.17 ПК) |
6 | Безповоротна фінансова допомога, прощення або нестягнення боргу | Так | Відповідає визначенню додаткового блага (пп. «ґ» пп. 164.2.17 ПК). Увага: якщо при прощенні боргу повідомити працівника, то тоді суму податків має сплатити сам працівник. Зробити це треба не усно, а хоча б рекомендованим листом чи під розпис. Однак без сплати податків простити борг можна у сумі не більше 25% мінімалки на рік (пп. «д» пп. 164.2.17 ПК; для 2024 року – це 1775 грн). При цьому, якщо прощений борг перевищує цю суму, то додатковим благом буде вся сума боргу, а не лише перевищення. Щодо ЄСВ при прощенні працівнику однозначної позиції ДПС немає. При прощенні боргу непрацівнику – ЄСВ немає. У Додатку 4ДФ прощення боргу: - неоподатковувана сума – ознака доходу «189»;
- оподатковувана сума – ознаках доходу «126» (додаткове благо)
|
7 | Роботодавець надає чай, каву, печиво в офіс, також «шведський стіл» | Так, але не оподатковується | Такі блага, як офісні чай/кава неможливо ідентифікувати з конкретною особою (роз’яснення ДПС 103.02 ЗІР, також лист ДФС від 19.04.2007 № 3852/6/17-0716). «Шведський стіл» для працівників і представників контрагентів не потрібно оподаткувати ПДФО, військовим збором та ЄСВ (лист ДПС від 29.01.2024 № 471/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).
|
8 | Перевезення/доставка співробітників
(на роботу і назад) | Так | ДПС наполягає, щоб такі послуги ідентифікувалися з кожним конкретним співробітником, який скористався послугою перевезення (абз. «е» пп. 164.2.17 ПК, лист ДФС від 02.03.2016 № 4809/6/99-99-17-03-03-15). Навіть перевезення вахтовим методом (ІПК ДФС від 20.12.2017 № 3059/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). Отже, підприємству треба вести облік перевезених працівників. Однак дані виплати за позицією ДПС не обкладаються ЄСВ (п. 7 Переліку № 1170*) |
9 | Оплата (компенсація) проїзду працівникам до місяця роботи та/або з роботи до дому | Так | Та ж логіка, що й у ситуації 8 (див. також роз’яснення ДПС). Також буде ЄСВ, виняток – оплата проїзду до навчальних закладів (п. 9 Переліку № 1170) |
10 | Компенсація працівнику вартості паливно-мастильних матеріалів | Так | Відповідає визначенню додаткового блага |
11 | Телефонні, в т.ч. мобільні розмови невиробничого характеру. Також оплата послуг роумінгу | Так | Роз’яснення ДПС. Щодо роумінгу – то незалежно від виробничого характеру все одно буде додаткове благо (лист ДФС України від 30.01.2018 № 354/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). ДПС вважає, що це розкіш |
12 | Початкова підготовка працівників/перенавчання у т.ч. у сертифікованому навчальному центрі за рахунок роботодавця | Так | Це розглядається як безоплатно отримана послуга (ІПК від 05.11.2018 № 4695/6/99-99-13-02-03-15/ІПК) |
13 | Комунальні послуги, які відшкодовуються орендодавцю-ФОП | Так | Якщо такі послуги не прописані договором оренди (лист ДФСУ від 27.07.2017 № 1378/С/99-99-13-02-03-14/ІПК). Щоб це не було додаткове благо треба включати це відшкодування у вартість послуг оренди |
14 | Відшкодування судових витрат фізособі, у т.ч. судового збору | Так | Навіть якщо це роблять на підставі рішення суду (листи ДФС від 14.09.2018 № 4031/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 31.01.2018 № 362/К/99-99-13-02-03-14/ІПК; пп. «г» пп. 164.2.17 ПК) |
15 | Оплата двомісного готелю, де проживала лише одна відряджена особа | Так | Вартість другого місця розглядає ДПС як додаткове благо. Посилаються фахівці на Інструкцію про службові відрядження, за якою оплачується лише одне місце в готелі ( пп. «а» пп. 164.2.17 ПК) |
16 | Отримання певного професійного сертифікату за рахунок роботодавця, наприклад, сертифікату аудитора | Так | Це безоплатно отримана послуга (лист ДФС від 06.04.2018 № 1473/6/99-99-13-02-03-15/ІПК) |
17 | Медогляд працівників | Так/ні | Оподатковується за умови що проводиться огляд працівників професій, які відсутні в переліку Кабміну України від 23.05.2001 № 559 |
18 | Участь у корпоративі | Так, але не оподатковується | Не оподатковується, на думку ДПС, так як витрати не можна ідентифікувати за конкретним працівником |
19 | Путівка на санаторно-курортне лікування (оздоровлення) працівнику чи його дітям | Так | За роз’ясненнями податківців (лист ДФС від 24.03.2017 № 4697/5/99-99-13-02-03-16) |
20 | Оплата тестування працівників на COVID-19 | Ні | Умова, аби це не було додатковим благом – документальне підтвердження витрат, пов’язаних з проведенням такого тестування. Підстава – пп. 165.1.19 ПК, за яким до загального місячного оподатковуваного доходу не включаються допомога на лікування та медичне обслуговування працівників. Однак у разі недотримання даної вимоги – це додаткове благо (ЗІР, категорія 103.02, лист ДПС від 18.05.2020 № 2066/6/99-00-04-06-03-06/ІПК). Як документ можна мати договір про надання медичних послуг та акт надання послуг з медичного обслуговування. У Додатку 4ДФ Податкового розрахунку вартість тестування працівників, якщо воно не оподатковується як додаткове благо, показати треба все одно – під ознакою доходу «143». Однак ні ПДФО, ні ВЗ не буде. ЄСВ також відсутній. Підстава – п 13 розд. ІІ Переліку № 1170* (вартість послуг з лікування працівників) (ЗІР, категорія 201.04.01). |
21 | Участь працівника у семінарі та конференціях | Ні | Умова – отримувачем послуги є юрособа (роботодавець). При цьому вартість такої послуги до доходу працівника не включається |
Так | Якщо отримувачем послуги є працівник. ДПС розглядає семінар/конференцію як інформаційно-консультаційну послугу Щодо ЄСВ – теж нараховуємо, так як у Переліку № 1170 винятки є лише для підготовки та перепідготовки кадрів, а семінар/конференція з точки зору ДПС – це інформаційно-консультаційна послуга, а не навчання |
22 | Оплата послуг банку з виготовлення пластикових карток | Так | Якщо умовами трудового договору не передбачено надання працівнику в безоплатне користування платіжної картки (підстава – пп. «а» пп. 164.2.17 ПК, див. також роз’яснення ДПС) |
Ні | Якщо умовами трудового договору передбачено надання працівнику в безоплатне користування платіжної картки |
23 | Подарункові сертифікати працівникам | Так | Слід розглядати як додаткове благо у негрошовій формі з застосуванням натурального коефіцієнта (підстава – пп. «е» пп. 164.2.17 ПК). |
Ні | Якщо вартість сертифікату як дарунка не перевищує 25% мінзарплати (у 2024 році – 1775 грн) |
24 | Компенсація працівнику за використання власного автомобіля під час виконання службових обов’язків | Так | Так, це додаткове благо, якщо з працівником не оформлений договір оренди автомобіля (роз’яснення ДПС). Однак ЄСВ на таку компенсацію не нараховується (п. 11 розд. І Переліку № 1170) |
25 | Оплата вартості турів вихідного дня та літнього відпочинку, що оплачується за рахунок профспілки | Так | Додаткове благо (навіть без придбання самих путівок) – як при оплаті для членів профспілки, так і для їхній сімей (роз’яснення ДПС) |
26 | Роздача медичних масок працівникам | Так | Якщо видача масок персоніфікована (лист ДПС від 19.08.2020 № 3464/ІПК/99-00-04-05-03-06) |
Ні | Якщо немає персоніфікації масок – додаткового блага немає |
27 | Оплата членських внесків за працівників | Так | І не тільки ПДФО й ВЗ, але й ЄСВ. На цьому наполягають податківці (лист ДПС від 04.03.2019 № 853/10/26-15-13-06-12-ІПК). У такому разі простіше оформити утримання таких внесків з зарплати, так як сума податків не відрізняється |
28 | Безоплатна передача працівнику легкового автомобіля або іншого ОЗ | Так | Підстава – пп. «е» пп. 164.2.17 ПК |
29 | Навчання працівників в університеті, у т.ч. закордоном | Так | ПДФО й ВЗ – так. ЄСВ немає, так як такі виплати згадуються п. 9 і п. 11 розд. ІІ Переліку № 1170 |
30 | Оплата житла працівнику | Так | І не тільки ПДФО й ВЗ, але й ЄСВ, так як виключень Перелік № 1170 не містить |
Не додаткове благо, але за своєю суттю те ж саме: |
31 | Кошти, надміру витрачені платником податків на відрядження або під звіт і неповернені у встановлений законом термін | Ні, але оподатковуємо за тими ж правилами | Формально це не додаткове благо, так як оподаткування йде за п. 170.9 ПК, а не п. 164.2 ПК. Крім того, такі кошти мають інший код у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку («118», а не «126»). Така ситуація виникає й коли ДПС при перевірці не визнає правильним відшкодування витрат, наприклад, коли дати відрядження та дати квитків не співали (роз’яснення ДПС), втрачені підтверджувальні документи тощо |
* Перелік № 1170 – Перелік видів виплат, які не обкладаються ЄСВ, затверджений постановою Кабміну від 22.12.2010 № 1170 |
Якщо у деяких з вищенаведених ситуаціях ви не погоджуєтеся з позицією ДПС, то рекомендуємо замість суперечок з податківцями, шукати альтернативні способи оформлення операцій (див. нижче).
Винятки: додаткове благо, але не оподатковується
Існують також ситуації-винятки, коли виплата має всі ознаки додаткового блага, але не вважається таким. Прописані вони в статті 165 ПК. Зокрема:
- допомога на лікування − сюди входять і члени сім’ї першого ступеня споріднення (пп. 165.1.19 ПК);
- допомога на медичне обслуговування (пп. 165.1.19 ПК);
- оплата навчання у вітчизняних вузах та професійно-технічних навчальних закладах. За умови, що сума плати за кожен повний або неповний місяць навчання (підготовки/перепідготовки) має не перевищує 3-х мінімальних зарплат (пп. 165.1.21 ПК. У 2024 році – це 21 300 грн. Сума перевищення оподатковується ПДФО та ВЗ. ЄСВ не нараховуйте (пп. 9 і 11 розд. II Переліку № 1170);
- допомога на поховання померлого працівника – у розмірі, що не перевищує подвійного розміру суми з підпункту 169.4.1 ПК (п. «б» пп. 165.1.22 ПК). Для 2024 року – це 8480 грн (=2×4240). Сума перевищення оподатковується ПДФО та ВЗ;
- лікувально-профілактичне харчування, молоко та рівноцінні йому харчові продукти, газована солона вода за Законом про охорону праці;
- миючі та знешкоджувальні засоби, які видаються за Законом про охорону праці;
- спецодяг і спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту (навіть якщо перевищені норми його видачі) – за підпунктом 8 Закону про охорону праці, але треба обов’язково зазначити про це в колдоговорі (лист ДПС від 07.04.2007 № 7308/6/99-99-15-02-15);
- спеціальний формений одяг/взуття, якщо він надається у тимчасове користування.
Оподаткування додаткового блага 2024
Правила оподаткування додаткового блага різняться залежно від того, у якій формі його надають: грошовій чи натуральній (див. Таблицю)
ПРАВИЛА ОПОДАТКУВАННЯ ДОДАТКОВОГО БЛАГА 2024 |
Податок | Правило | Оподаткування додаткового блага приклади |
Виплата додаткового блага у грошовій формі |
ПДФО 18% | Податок утримуйте з нарахованої суми блага працівнику за загальними правилами (ПСП не застосовуйте, так як це не зарплата) | Працівник використав власний автомобіль для потреб підприємства без оформлення оренди. Йому нарахували компенсацію палива у сумі 500 грн. Сума утримань: - ПДФО = 500 × 0,18 = 90,00 грн;
- ВЗ = 500 × 0,015 = 7,5 грн.
Сума «до видачі» = 500 – 90 – 7,5 = 402,50 грн |
ВЗ 1,5% |
Коментар: для підприємства така виплата, по-суті, нічим не відрізняється від зарплати, а тому цілком може бути замінена премією. Однак, якщо працівник має ПСП, то внаслідок нарахування такої премії він може її втратити через перевищення зарплатного порогу на її утримання |
Надання додаткового блага у натуральній формі |
ПДФО
18% | Базу нарахування визначайте шляхом збільшення вартості блага на натуральний коефіцієнт (=100 ÷ (100 – 18) = 1,219512* | Працівнику видали у власність корпоративний одяг на суму 2500 грн. База оподаткування ПДФО = 2500 ×1,219512 = 3048,78 (даний збільшений дохід буде відображено і Додатку 4ДФ Податкового розрахунку). База оподаткування ВЗ = 2500 грн. Розраховуємо податки: - ПДФО = 3048,78 × 0,18 = 548,78 грн.
- ВЗ = 2500 × 0,015 = 37,50 грн
|
ВЗ
1,5% | База нарахування – це вартість блага без збільшення на натуральний коефіцієнт додаткового блага (п. 161 підрозд. 10 Перехідних положень ПК) |
*1,219512 – це натуральний коефіцієнт для дохоів у негрошовій формі, який дозволяє визначити базу нарахування ПДФО за нормами ПК (п. 164.5). Використовують виключно для виплат у натуральній, а не грошовій формі. Також застосовують при оподаткуванні вчасно неповернутих після відрядження сум |
Нарахування ЄСВ |
ЄСВ 22% | ЄСВ не нараховуйте, якщо виплата є у Переліку № 1170. Такою логікою керуються податківці в своїх роз’ясненнях | По вищенаведеним прикладам: - ЄСВ на суму компенсації палива: 500,00 × 0,22 = 110,00 грн
- ЄСВ на вартість виданого корпоративного одягу: 2500 × 0,22 = 550 грн.
ЄСВ сплачує роботодавець за власний рахунок |
Додаткове благо в об’єднаній звітності
В Додатку 4ДФ Податкового розрахунку додаткові блага відображайте за правилами, наведеними у таблиці нижче.
ЗАПОВНЕННЯ ДОДАТКА 4ДФ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ |
Вид | Ознака доходу | Графи 3 та 3а |
Додаткове благо | 126 | Сума нарахованого блага (для натуральних виплат – з урахуванням натурального коефіцієнта) |
Кошти, надміру витрачені платником податків на відрядження або під звіт і неповернені у встановлений законом термін | 118 | Надміру витрачені кошти (сума визначається з застосуванням натурального коефіцієнта 1,219512)* |
* див. зокрема лист Міндоходів від 22.05.2013 № 335/10/06-4-06 та примітки до затвердженого Мінфіном бланку авансового звіту (звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт) |
Шукайте в системі «Експертус Головбух» опис робочої ситуації, яка аналогічна вашій, потрібні форму (зразок), довідник, відео. Якщо не знайдете, то можете надіслати звернення до нашої експертної підтримки через Онлайн-помічник
Додаткове благо: бухгалтерські проведення
Приклад 3 (додаткове благо у грошовій формі). Бухгалтеру за місяць нарахували зарплату у розмірі 20000 грн, а також виплатили грошову компенсацію отримання сертифіката з МСФЗ та проходження відповідних курсів у сумі 15000 грн.
Тут слід враховувати один нюанс: яким чином було сплачено сертифікат? Варіантів може бути два:
- сертифікат сплатив сам бухгалтер з власних коштів і тепер підприємство їх компенсує. У такому разі це буде виплата додаткового блага у грошовій формі. Для компенсації необхідно нарахувати суму більшу 15000 грн, щоб за вирахування податків з неї у бухгалтера залишилося рівно 15000 грн. У такому разі для визначення необхідної суми використовуємо зарплатний коефіцієнт 1,242236 (=100 ÷ (100 – 18 – 1,5)). Він дозволяє визначити, яку суму нарахувати «брудними», щоб «чистими» після вирахування податків працівникові виплатили ту сум, яку він витратив. Не плутайте дану цифру з натуральним коефіцієнтом за ПК (1,219512) – це хоча і схожі, але дещо різні за призначенням речі;
- сертифікат уже сплатило саме підприємство організації, яка проводила курси та сертифікування, саме підприємство. У такому разі бухгалтер, по-суті, отримав додаткове благо в натуральній формі. Тут уже треба до бази застосовувати натуральний коефіцієнт 1,219512 для визначення ПДФО, а ВЗ визначати з 15000 грн.
Спочатку у таблиці нижче розглянемо першу ситуацію. Зазначимо, що дану виплату цілком можна було замінити премією у сумі 18633,54 грн.
№ | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
За сертифікат платив сам працівник |
1 | Нарахували зарплату бухгалтеру | 92 | 661 | 20000,00 |
2 | Нарахували ЄСВ на зарплату | 92 | 651 | 4400,00 |
4 | Нарахували компенсацію отримання додаткового блага у вигляді сертифікату (=15000×1,242236) | 949 | 661 | 18633,54 |
5 | Нарахували ЄСВ на суму компенсації (=18633,54×0,22) | 949 | 651 | 4099,38 |
6 | Утримали ПДФО з зарплати (=20000×0,18) | 661 | 641 | 3600,00 |
7 | Утримали ПДФО з суми компенсації (=18633,54 × 0,18) | 661 | 641 | 3354,04 |
8 | Утримали ВЗ з зарплати та суми компенсації (=(20000+18633,54)×0,015 | 661 | 642 | 579,50 |
9 | Виплатили зарплату та суму компенсації за сертифікат (20000 + 18633,54 – 3600 – 3354,04– 579,50) | 661 | 311 | 31100,00* |
10 | Сплатили ПДФО (=3600 +3354,04) | 641 | 311 | 6954,04 |
11 | Сплатили ВЗ | 642 | 311 | 579,50 |
12 | Сплатили ЄСВ (=440 + 4099,38) | 651 | 311 | 8499,38 |
* даний розрахунок також можна перевірити так: 20000 × 0,805 +15000 = 31100 грн |
Далі розглянемо ситуацію, коли сертифікат оплачує безпосередньо підприємство.
№ | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
За сертифікат платить підприємство |
1 | Підприємство сплатило за сертифікат з МСФЗ для бухгалтера | 377 | 311 | 15000,00 |
2 | Віднесли вартість сертифікату на витрати | 949 | 377 | 15000,00 |
2 | Нарахували зарплату бухгалтеру | 92 | 661 | 20000,00 |
3 | Нарахували ЄСВ на зарплату | 92 | 651 | 4400,00 |
4 | Нарахували ЄСВ на суму додаткового блага (=15000,00 × 0,22) | 949 | 651 | 3300,00 |
5 | Утримали ПДФО з зарплати (=20000×0,18) | 661 | 641 | 3600,00 |
6 | Утримали ПДФО із додаткового блага зі збільшеної бази оподаткування на натуральний коефіцієнт (=15000 × 1,219512 × 0,18) | 661 | 641 | 3292,68 |
7 | Утримали ВЗ із зарплати та із суми додаткового блага (=(20000+15000)×0,015 | 661 | 642 | 525,00 |
8 | Виплатили зарплату та суму компенсації за сертифікат (20000 + 15000 – 3600 – 3292,68 – 525 = 27582,32) | 661 | 311 | 27582,32* |
9 | Сплатили ПДФО (=3600+3292,68) | 641 | 311 | 6892,68 |
10 | Сплатили ВЗ | 642 | 311 | 525,00 |
11 | Сплатили ЄСВ (=4400+3300) | 651 | 311 | 7700,00 |
Тож «на руки» у другому випадку бухгалтер отримує менше, ніж у першому, так як тягар податків ліг на його зарплату. Хоча підприємство у даному випадку має менші витрати та ЄСВ. Можливий вихід з ситуації – вирішувати питання з керівником про донарахування йому премії для компенсації сплачених податків (так, як у другому варіанті прикладу 4). У разі нарахування премії, витрати підприємства стануть практично однаковими з першим варіантом.
Якщо це можливо, то з точки зору обліку простіше не проводити операцію з додатковим благом, а просто нарахувати премію у складі зарплати. І з обліком простіше, і з Додатком 4ДФ Податкового розрахунку, і у перевіряючих немає питань.
Увага: альтернативою показувати додаткове благо в обліку може бути компенсація витрат працівнику через нарахування премії.
Приклад 4 (додаткове благо у натуральній формі). Менеджеру зі збуту видали у власність корпоративний одяг на суму 2500 грн. Зарплата працівника 8000 грн (мінімалка із 01.04.2024). Бухгалтерські проведення наведені у таблиці нижче.
№ | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
Варіант 1. Тягар податків перенесено з додаткового блага на зарплату працівника |
1 | Нарахували зарплату менеджеру | 93 | 661 | 8000,00 |
2 | Нарахували ЄСВ на зарплату (= 8000 × 0,22) | 93 | 651 | 1760,00 |
3 | Нарахували додаткове благо у формі корпоративного одягу | 949 | 661 | 2500,00 |
4 | Нарахували ЄСВ на додаткове благо (= 2500 × 0,22 = 550) | 949 | 651 | 550,00 |
5 | Утримали ПДФО з зарплати (=8000×0,18) | 661 | 641 | 1440,00 |
6 | Із зарплати утримали ПДФО за отримане додаткове благо (= 2500 × 1,21951 × 0,18) | 661 | 641 | 548,78 |
7 | Утримали ВЗ із зарплати та додаткового блага (= (8000 + 2500) × 0,015) | 661 | 642 | 157,50 |
8 | Виплатили зарплату (= 8000 – 1440 – 548,78 – 157,50) | 661 | 311 | 5853,72 |
9 | Сплатили ПДФО (=1440 + 548,78) | 641 | 311 | 1988,78 |
10 | Сплатили ВЗ | 642 | 311 | 157,50 |
11 | Сплатили ЄСВ (=1760 + 550 = 2024) | 651 | 311 | 2310,00 |
12 | Передача корпоративного одягу працівнику | 661 | 281 | 2500,00 |
13 | Нарахували ПДВ у зв’язку з прирівнянням даної ситуації до умовного продажу корпоративного одягу (п. 188.1 ПК) (=2500 × 0,2) | 949 | 641 | 500,00 |
У Прикладі 4 тягар ПДФО та ВЗ, по-суті, ліг на працівника. Якби йому не давали цей примусовий «подарунок», то його зарплата «на руки» склала б 6440,00 грн (= 8000 × 0,805). А так він отримав лише 5853,72 грн, тобто аж на 586,28 грн менше. Дана різниця й є ПДФО та ВЗ, сплачені з додаткового блага. Варіантів вирішення питання два:
- підприємству сплатити податки за корпоративний одяг за працівника;
- додати йому до зарплати премію, щоб компенсувати цю втрачену суму.
Щодо першого варіанту – сама сплата таких податків стає додатковим благом для працівника і треба буде ще й нарахувати на суму цього ще одного додаткового блага й ЄСВ. Не радимо з цими складнощами зв’язуватися. Значно простіше компенсувати податки премією (див. приклад 5).
Розраховуємо суму премії за допомогою зарплатного коефіцієнта: 586,28 × 1,242236 = 728,30 грн.
Увага: податки з подарунку працівнику можна йому компенсувати через премію
Якщо вирішили «компенсувати» матимуть вигляд, як у таблиці нижче.
№ | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
Варіант 2. Тягар податків з додаткового блага компенсували працівнику премією |
1 | Нарахували зарплата менеджеру (= 8000 + 728,30) | 93 | 661 | 8728,30 |
2 | Нарахували ЄСВ на зарплату (= 8728,30 × 0,22) | 93 | 651 | 1920,23 |
3 | Нарахували додаткове благо у формі корпоративного одягу | 949 | 661 | 2500,00 |
4 | Нарахували ЄСВ на додаткове благо (=2500× 0,22 = 550) | 949 | 651 | 550,00 |
5 | Утримали ПДФО з зарплати (= 8728,30 × 0,18) | 661 | 641 | 1 571,09 |
6 | Утримали ПДФО з зарплати за додаткове благо зі збільшеної бази (=2500 × 1,21951 × 0,18) | 661 | 641 | 548,78 |
7 | Утримали ВЗ з зарплати та додаткового блага (=(8728,30 + 2500,00) × 0,015) | 661 | 642 | 168,42 |
8 | Виплатили зарплату (=8728,30 – 1 571,09 –548,78 – 168,42) | 661 | 311 | 6440,01 |
9 | Сплатили ПДФО (=1571,09 + 548,78) | 641 | 311 | 2119,87 |
10 | Сплатили ВЗ | 642 | 311 | 168,42 |
11 | Сплатили ЄСВ (=1920,23 + 550) | 651 | 311 | 2470,23 |
12 | Передали корпоративний одяг працівнику | 661 | 281 | 2500,00 |
13 | Нарахували суму ПДВ у зв’язку з прирівнянням даної ситуації до умовного продажу корпоративного одягу (п. 188.1 ПК) (=2500×0,2) | 949 | 641 | 500,00 |
Як бачимо, у другому випадку працівник отримав «на руки» 6440,01 грн, тобто ту ж саму суму, яку він отримав би при своїй зарплаті-мінімалці, якби в нього не було цього додаткового блага у вигляді переданого йому корпоративного одягу.
Ще один варіант, щоб взагалі прибрати додаткове благо з обліку:
- працівник купує корпоративний одяг за власні кошти (якщо в цього ж підприємства, то по ціні не нижче собівартості; а ще краще взагалі у постачальника);
- підприємство нараховує йому премію для компенсації даних витрат.
В результаті по податках (ПДФО, ВЗ, ПДВ) і ЄСВ вийде практично все те ж саме, що й у останній ситуації, але в Додатку 4ДФ Податкового розрахунку додаткове благо просто зникне і «заховається» у більшій зарплаті.
Податкова готує «чорний список» несумлінних платників, щоб управляти податковими ризиками і впливати на сплату податків. Хто і як готуватиме цей список і чим це загрожує платникам, розповімо у цьому матеріалі
Альтернативі способи «провести» додаткове благо в обліку
Як альтернативний спосіб, що зменшити оподаткування можна також розглянути варіант заміни додаткового блага на:
Переваги даних методів й нюанси їхнього застосування в таблиці нижче.
АЛЬТЕРНАТИВНІ ВАРІАНТИ ДО ДОДАТКОВОГО БЛАГА |
Альтернативний варіант | Умова застування | ПДФО | ВЗ | ЄСВ |
Подарунок | Не оподатковується сума, що рівна 25% мінімальної зарплати на 1 січня (у 2024 році – 1775 грн) у розрахунку на місяць (пп. 165.1.39 ПК). Необхідний наказ керівника про дарування. Ознака доходу «160» | – | – | + |
Під оподаткування у 2024 році потрапляє сума перевищення 1775 грн. Дана сума розглядається як додаткове благо, ознака доходу «126» | + | + | + |
Матеріальна допомога (нецільова благодійна допомога) | У 2024 році можна не оподатковувати суму у вигляді матеріальної допомоги у зв’язку з соціально-побутовими причинами у розмірі не менше 4240 грн (пп. 170.7.3 ПК). Ознака доходу «169» | – | – | –* |
Сума перевищення 4240 грн. Ознака доходу «127» | + | + | –* |
* не входить до фонду оплати праці та є в списку звільнених виплат, тому ЄСВ не утримується (п. 14 Переліку № 1170) |
Як бачимо, дані способи «працюють» і вигідні при незначній вартості чи незначній сумі додаткового блага. При простому даруванні корпоративного одягу у прикладах 4 та 5 вартістю 2500 грн сплачено буде лише:
- ПДФО = (2500 – 1500) × 1,21951 × 0,18 = 1219,51× 0,18 = 219,51 грн.
- ВЗ = (2500 – 1500)× 0,015 = 1219,51 × 0,015 = 18,29 грн;
- ЄСВ на повну суму: 2500 × 0,22 = 550,00 грн.
Однак ПДВ у сумі 500 грн при даруванні все одно буде.
Також уникнути ЄСВ можна при наданні додаткового блага непрацівнику підприємства, з яким відсутні трудові відносини чи ЦПД. Наприклад, подарунок можна видати дітям чи іншим близьким родичам працюючого або самому працівнику уже після його звільнення (чи до дня прийняття на роботу). Тоді не буде ЄСВ.
