Додаткове благо для працівника буває у різних формах: річ, кошти, послуга тощо. Про те, як оптимізувати оподаткування додаткового блага та відобразити його в об’єднаній звітності піде мова в сьогоднішній консультації
Як правильно нарахувати зарплату та подати зарплатну звітність
Що таке додаткове благо
Додаткове благо – це суто податковий термін, який не зустрічається ні в КЗпП, ні в Законі «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108, ні в Інструкції зі статистики заробітної плати (наказ Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, далі – Інструкція № 5). Виникати додаткове благо може у відносинах між роботодавцем/замовником послуг та фізичною особою (працівником/виконавцем роботи за ЦПД). Податкове законодавство під ним розуміє будь-що отримане такими фізособами від роботодавця/замовника за умови, що це (пп. 14.1.47 ПК):
- НЕ зарплата;
- НЕ пов’язано з виконанням обов’язків трудового найму;
- НЕ оплата послуг за ЦПД.
Таким чином, додаткове благо не вписуються у вищеназвані виплати та може бути:
- конкретною річчю;
- нематеріальною цінністю;
- послугою тощо.
Зверніть увагу, що поняття «зарплата» ДПС при цьому трактує по-своєму, тобто без прив’язки до Інструкції № 5. Наприклад, за ПК до зарплати прирівняні ще й лікарняні та дивіденди за привілейованими акціями (абз. 3 пп. 169.4.1 ПК та пп. 170.5.3 ПК). Це не є додаткові блага. Ключовим для податківців у розрізнені додаткове благо чи ні є прив’язка до обов’язку роботодавця за трудовим наймом. Якщо такого немає, то це додаткове благо. Наприклад, якщо видати спецодяг – це обов’язок роботодавця, то це НЕ додаткове благо. Якщо ж такого обов’язку немає й роботодавець видав фірмовий одяг працівникам «просто так» – це уже додаткове благо. Далі – детальніше.
Помилка в сумі зарплати призводить до сумних наслідків. Якщо виплатите занадто мало або невчасно — покарає трудова інспекція. Не сплатите із зарплати податків — претензії пред’явить податковий інспектор. Тримайте поради із розрахунку зарплати і зарплатного авансу, які враховують вимоги і трудового, і податкового законодавства на 100%
Додаткове благо: приклади
Як яскравий приклад додаткових благ наведемо 2 приклади:
Приклад 1. Компенсація пального по неорендованій автівці. Керівник підприємства через поламку службового автомобіля вирішив 3 дні покористуватися власним. Однак договір оренди між ним та підприємством через брак часу не уклали. В кінці місяця він захотів відшкодувати собі пальне. Хоча й є формальна зачіпка в пп. 2.3.4 Інструкції № 5 віднести відшкодування до категорії «інші виплати, що мають індивідуальний характер» у складі зарплати, але ж витрату директором власного палива не можна назвати його обов’язком по договору трудового найму. Також не можна вважати оплату палива оплатою послуги за ЦПД (договір оренди ж не укладався). Отже, це однозначно додаткове благо для керівника, яке треба оподаткувати.
Приклад 2. Вартісні подарунки (автомобіль, житло). Підприємство вирішило віддати службовий автомобіль у власність торговому представнику як бонус за гарну роботу. Такий презент не можна віднести до жодної складової оплати праці за трудовим договором і не можна пов’язати напряму з виконанням трудових обов’язків. Оподаткування відбувається як додаткового блага з урахуванням нюансів по оподаткуванню подарунків. Навіть якщо залишкова (балансова) вартість автівки нульова, то оподаткування все одно буде за так званою звичайною (ринковою) ціною даного автомобіля.
«Слизькі» ситуації: додаткове благо чи ні
У деяких конкретних ситуаціях відповідь на дане питання може бути досить «слизькою» і треба зважати увагу на думку ДПС (тут бажано проглядати декілька роз’яснень, так як часом ця думка змінюється на протилежну). У таблиці нижче наведемо відповіді на деякі типові ситуації.
| ДОДАТКОВЕ БЛАГО – ТАК чи НІ у різних ситуаціях |
| № | Ситуація | Додаткове благо: так/ні | Обґрунтування, позиція ДПС |
| 1 | Компенсація оплати таксі у відрядженні | Так | Якщо немає ніяких підтвердних документів |
| Ні | За умови наявності документів, які підтверджують суму таких витрат, а також зв’язку з господарською діяльністю. Роз’яснення ДПС 103.17 ЗІР |
| 2 | Оплата послуг з виготовлення візиток для працівників з зазначенням його особистих даних | Так | Навіть якщо на ній є логотип та реквізити підприємства. Візитка розповсюджує інформацію про особу та приносить їй цим благо – така логіка ДПС. Роз’яснення ДПС 103.02 ЗІР |
| 3 | Безкоштовне харчування працівників | Так | Лист ДФС від 13.10.2017 р. № 2233/9/99-99-15-01-01-15/ІПК). ДПС підкреслює, що це база нарахування не тільки ПДФО, ВЗ, але й ЄСВ. Також див. пп. «б» пп. 164.2.17 ПК |
| 4 | Харчування за зниженою ціною, меншою за собівартість | Так | Лист ДФС від 02.08.2017 р. № 1454/6/99-99-13-02-03-15/ІПК. Базою нарахування (у т.ч. й ЄСВ) є різниця між ціною продажу та собівартістю. В цілому це є логічне продовження ситуації 3 |
| 5 | Оплата товарів, робіт, послуг за фізособу | Так | Відповідає визначенню додаткового блага, також див. пп. «е» пп. 164.2.17 ПК |
| 6 | Безповоротна фінансова допомога, прощення або нестягнення боргу | Так | За пп. «ґ» пп. 164.2.17 ПК. Також Відповідає визначенню додаткового блага. Увага: якщо при прощенні боргу повідомити працівника, то тоді суму податків має сплатити сам працівник. Зробити це треба, звичайно, не усно, а хоча б рекомендованим листом чи під розпис. Однак без сплати податків можна здійснити прощення боргу не більше 25% мінімалки на рік (див. пп. «д» пп. 164.2.17 ПК; для 2023 року – це 1675 грн). При цьому, якщо прощений борг перевищує цю суму, то додатковим благом він вважається у повній сумі, а не лише у сумі перевищення. Щодо ЄСВ при прощенні працівнику однозначної позиції ДПС немає. При прощенні боргу непрацівнику – ЄСВ немає. У Додатку 4ДФ прощення боргу: - неоподатковувана сума – ознака доходу «189»;
- оподатковувана сума – ознаках доходу «126» (додаткове благо)
|
| 7 | Роботодавець надає чай, каву, печиво в офіс, також «шведський стіл» | Так, але не оподатковується | ДПС бажало б усе це оподатковувати, але такі блага, як офісні чай/кава неможливо ідентифікувати з конкретною особою (роз’яснення ДПС 103.02 ЗІР, також лист ДФС від 19.04.2007 р. № 3852/6/17-0716). Щодо «шведського столу» є 2 протилежні думки ДПС: - оподатковувати (лист ДФС України від 19.10.2017 р. № 2300/6/99-99-13-02-03-15/ІПК), але як ідентифікувати дані витрати за конкретною особою ДПС не зазначила;
- не оподатковувати, так як не можна ідентифікувати (лист ДФС від 22.03.2017 р. № 5683/6/99-99-13-02-03-15)
|
| 8 | Перевезення/доставка співробітників (на роботу і назад) | Так | ДПС наполягає, щоб такі послуги ідентифікувалися з кожним конкретним співробітником, який скористався послугою перевезення (абз. «е» пп. 164.2.17 ПК, лист ДФС від 02.03.2016 р. № 4809/6/99-99-17-03-03-15). Навіть перевезення вахтовим методом (ІПК ДФС від 20.12.2017 р. № 3059/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). Отже, підприємству треба вести облік перевезених працівників. Однак дані виплати за позицією ДПС не обкладаються ЄСВ (див. п. 7 Переліку № 1170*) |
| 9 | Оплата (компенсація) проїзду працівникам до місяця роботи та/або з роботи до дому | Так | Та ж логіка, що й у ситуації 8 (див. також роз’яснення ДПС). Також буде ЄСВ (виняток – оплата проїзду до навчальних закладів, див. п. 9 Переліку № 1170) |
| 10 | Компенсація працівнику вартості паливно-мастильних матеріалів | Так | Відповідає визначенню додаткового блага + та ж логіка, що й у ситуації 5 |
| 11 | Телефонні, в т.ч. мобільні розмови невиробничого характеру. Також оплата послуг роумінгу | Так | Роз’яснення ДПС. Щодо роумінгу – то незалежно від виробничого характеру все одно буде додаткове благо (лист ДФС України від 30.01.2018 р. № 354/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). ДПС вважає, що це розкіш |
| 12 | Початкова підготовка працівників/перенавчання у т.ч. у сертифікованому навчальному центрі за рахунок роботодавця | Так | Це розглядається як безоплатно отримана послуга (Індивідуальна податкова консультація від 05.11.2018 р. № 4695/6/99-99-13-02-03-15/ІПК) |
| 13 | Комунальні послуги, які відшкодовуються орендодавцю-ФОП | Так | Якщо такі послуги не прописані договором оренди (лист ДФСУ від 27.07.2017 р. №1378/С/99-99-13-02-03-14/ІПК). Щоб це не було додаткове благо треба включати це відшкодування у вартість послуг оренди |
| 14 | Відшкодування судових витрат фізособі, у т.ч. судового збору | Так | Навіть якщо це здійснюється на підставі рішення суду (лист ДФС України від 14.09.2018 р. № 4031/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, також лист ДФС України від 31.01.2018 р. № 362/К/99-99-13-02-03-14/ІПК). Також див. пп. «г» пп. 164.2.17 ПК |
| 15 | Оплата двомісного готелю, де проживала лише одна відряджена особа | Так | Вартість другого місця розглядається ДПС як додаткове благо. Посилання іде на Інструкцію про службові відрядження за якою оплачується лише одне місце в готелі. Також див. пп. «а» пп. 164.2.17 ПК |
| 16 | Отримання певного професійного сертифікату за рахунок роботодавця, наприклад, сертифікату аудитора | Так | Це безоплатно отримана послуга (лист ДФС від 06.04.2018 р. № 1473/6/99-99-13-02-03-15/ІПК) |
| 17 | Медогляд працівників | Так/ні | Так, за умови що проводиться огляд працівників професій, які відсутні в переліку Кабміну України від 23.05.2001 р. № 559 |
| 18 | Участь у корпоративі | Так, але не оподатковується | Не оподатковується, на думку ДПС, так як витрати не можна ідентифікувати за конкретним працівником |
| 19 | Путівка на санаторно-курортне лікування (оздоровлення) працівнику чи його дітям | Так | За листом ДФС України від 24.03.2017 р. № 4697/5/99-99-13-02-03-16 |
| 20 | Оплата тестування працівників на COVID-19 | Ні | Умова, аби це не було додатковим благом – документальне підтвердження витрат, пов’язаних з проведенням такого тестування. Підстава – пп. 165.1.19 ПК, за яким до загального місячного оподатковуваного доходу не включаються допомога на лікування та медичне обслуговування працівників. Однак у разі недотримання даної вимоги – це додаткове благо. Роз’яснення ДПС ЗІР 103.02, також індивідуальна податкова консультація ДПС від 18.05.2020 р. № 2066/6/99-00-04-06-03-06/ІПК). Як документ можна рекомендувати мати договір про надання медичних послуг та акт надання послуг з медичного обслуговування. У Додатку 4ДФ Податкового розрахунку вартість тестування працівників, якщо воно не оподатковується як додаткове благо, показати треба все одно – під ознакою доходу «143». Однак ні ПДФО, ні ВЗ не буде. ЄСВ також відсутній. Підстава – п 13 розд. ІІ Переліку № 1170* (вартість послуг з лікування працівників). Таке роз’яснення ДПС 201.04.01 ЗІР, а також роз’яснення ГУ ДПС у Дніпровській обл. |
| 21 | Участь працівника у семінарі та конференціях | Ні | Умова – отримувачем послуги є юрособа (роботодавець). При цьому вартість такої послуги до доходу працівника не включається |
| Так | Якщо отримувачем послуги є працівник. ДПС розглядає семінар/конференцію як інформаційно-консультаційну послугу Щодо ЄСВ – теж нараховуємо, так як у Переліку № 1170 винятки є лише для підготовки та перепідготовки кадрів, а семінар/конференція з точки зору ДПС – це інформаційно-консультаційна послуга, а не навчання |
| 22 | Оплата послуг банку з виготовлення пластикових карток | Так | Якщо умовами трудового договору не передбачено надання працівнику в безоплатне користування платіжної картки (підстава – пп. «а» пп. 164.2.17 ПК, див. також роз’яснення ДПС) |
| Ні | Якщо умовами трудового договору передбачено надання працівнику в безоплатне користування платіжної картки |
| 23 | Подарункові сертифікати працівникам | Так | Слід розглядати як додаткове благо у негрошовій формі з застосуванням натурального коефіцієнта (підстава – пп. «е» пп. 164.2.17 ПК). Читайте також роз’яснення ДПС |
| Ні | Якщо вартість сертифікату як дарунка не перевищує 25% мінзарплати (у 2023 році – 1675 грн) |
| 24 | Компенсація працівнику за використання власного автомобіля під час виконання службових обов’язків | Так | Так, це додаткове благо, якщо з працівником не оформлений договір оренди автомобіля (роз’яснення ДПС). Однак ЄСВ на таку компенсацію не нараховується (п. 11 розд. І Переліку № 1170) |
| 25 | Оплата вартості турів вихідного дня та літнього відпочинку, що оплачується за рахунок профспілки | Так | Додаткове благо (навіть без придбання самих путівок) – як при оплаті для членів профспілки, так і для їхній сімей (роз’яснення ДПС) |
| 26 | Роздача медичних масок працівникам | Так | Якщо видача масок персоніфікована (лист ДПС від 19.08.2020 р. № 3464/ІПК/99-00-04-05-03-06) |
| Ні | Якщо немає персоніфікації масок – додаткового блага немає |
| 27 | Оплата членських внесків за працівників | Так | І не тільки ПДФО й ВЗ, але й ЄСВ. На цьому наполягають податківці в ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 04.03.2019 р. №853/10/26-15-13-06-12-ІПК. У такому разі простіше оформити утримання таких внесків з зарплати, так як сума податків не відрізняється |
| 28 | Безоплатна передача працівнику легкового автомобіля або іншого ОЗ | Так | Підстава – пп. «е» пп. 164.2.17 ПК |
| 29 | Навчання працівників в університеті, у т.ч. закордоном | Так | ПДФО й ВЗ – так. ЄСВ немає, так як такі виплати згадуються п. 9 і п. 11 розд. ІІ Переліку № 1170) |
| 30 | Оплата житла працівнику | Так | І не тільки ПДФО й ВЗ, але й ЄСВ, так як виключень Перелік № 1170 не містить |
| Не додаткове благо, але за своєю суттю те ж саме: |
| 31 | Кошти, надміру витрачені платником податків на відрядження або під звіт і неповернені у встановлений законом термін | Ні, але оподатковуємо за тими ж правилами | Формально це не додаткове благо, так як оподаткування йде за п. 170.9 ПК, а не п. 164.2 ПК. Крім того, такі кошти мають інший код у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку («118», а не «126»). Така ситуація виникає й коли ДПС при перевірці не визнає правильним відшкодування витрат, наприклад, коли дати відрядження та дати квитків не співали (читайте роз’яснення ДПС), втрачені підтверджувальні документи тощо |
| * Перелік № 1170 – Перелік видів виплат, які не обкладаються ЄСВ, затверджений постановою Кабміну від 22.12.2010 р. № 1170 |
Якщо у деяких з вищенаведених ситуаціях ви не погоджуєтеся з позицією ДПС, то рекомендуємо замість суперечок з ДПС подумати про оформлення операції альтернативним способом, якщо це можливо по сумам (див. нижче).
Щоразу, коли виплачуєте заробітну плату, маєте сплатити ЄСВ. Причому не менше ніж 1/5 суми зарплати. Інакше банк просто не перерахує грошей або не видасть готівку. Та інколи врятувати може довідка-розрахунок. Тримайте готовий зразок, щоб заповнити її з першого разу
Винятки: це додаткове благо, але не оподатковується
Існують також ситуації-винятки, коли виплата має всі ознаки додаткового блага, але не вважається таким. Прописані вони в ст. 165 ПК, зокрема:
- допомога на лікування (сюди входять і члени сім’ї першого ступеня споріднення). Це пп. 165.1.19 ПК;
- допомога на медичне обслуговування. Підстава тут пп. 165.1.19 ПК. У ситуацію з тестування на коронавірус працівників – див. вище ситуацію 20 у таблиці «слизьких» ситуацій з додатковим благом. «Слизькість» – у документальному підтвердженні;
- оплата навчання у вітчизняних вузах та професійно-технічних навчальних закладах. Однак обережно – сума плати за кожен повний або неповний місяць навчання (підготовки/перепідготовки) має не перевищує 3-х мінімальних зарплат (у 2023 році – це 20100 грн). Це пп. 165.1.21 ПК. Сума перевищення оподатковується ПДФО + ВЗ. ЄСВ немає (пп. 9 і 11 розд. II Переліку № 1170);
- допомога на поховання померлого працівника. Однак знову обережно – допомога, яка виплачується роботодавцем не оподатковується в розмірі, що не перевищує подвійного розміру суми з пп. 169.4.1 ПК (п. «б» пп. 165.1.22 ПК). Для 2023 р. – це 7520 грн (=2×3760). Сума перевищення оподатковується ПДФО + ВЗ;
- лікувально-профілактичне харчування, молоко та рівноцінні йому харчові продукти, газована солона вода за Законом про охорону праці;
- миючі та знешкоджувальні засоби, які видаються за Законом про охорону праці;
- спецодяг і спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту (навіть якщо перевищені норми його видачі, – тут можна зачепитися за п. 8 Закону про охорону праці, але треба обов'язково зазначити про це в колдоговорі; ДФС теж була не проти цього у листі від 07.04.2007 р. № 7308/6/99-99-15-02-15). Головне, щоб все було прописано в колдоговорі);
- спеціальний формений одяг/взуття, якщо він надається у тимчасове користування.
Оподаткування додаткового блага 2023
Оподаткування здійснюється таким чином:
| ПРАВИЛА ОПОДАТКУВАННЯ ДОДАТКОВОГО БЛАГА 2023 |
| Податок | Правило | Оподаткування додаткового блага приклади |
| Виплата додаткового блага у грошовій формі |
| ПДФО 18% | Податок утримується з нарахованої суми блага працівнику за загальними правилами (однак ПСП до додаткового блага ніколи не застосовується, так як це не зарплата) | Працівник використав власний автомобіль для потреб підприємства без оформлення оренди. Вирішено було нарахувати йому компенсацію палива у сумі 500 грн. Податки будуть: - ПДФО = 500×0,18 = 90,00 грн;
- ВЗ = 500×0,015 = 7,5 грн.
Сума «до видачі» = 500 – 90 – 7,5 = 402,50 грн |
| ВЗ 1,5% |
| Коментар: для підприємства така виплата, по-суті, нічим не відрізняється від зарплати, а тому цілком може бути замінена розрахованою премією. Однак, якщо працівник має ПСП, то внаслідок нарахування такої премії він може її втратити через перевищення зарплатного порогу на її утримання |
| Надання додаткового блага у натуральній формі |
| ПДФО 18% | База нарахування визначається шляхом збільшення вартості блага використанням натурального коефіцієнта (=100/(100 – 18) = 1,219512* | Працівнику видано у власність корпоративний одяг на суму 2500 грн. База оподаткування ПДФО = 2500×1,219512 = 3048,78 (даний збільшений дохід буде відображено і Додатку 4ДФ Податкового розрахунку). База оподаткування ВЗ = 2500 грн. Розраховуємо податки: - ПДФО = 3048,78 × 0,18 = 548,78 грн.
- ВЗ = 2500 × 0,015 = 37,50 грн
|
| ВЗ 1,5% | База нарахування – це сама вартість блага без збільшення на натуральний коефіцієнт додаткового блага (п. 161 підрозд. 10 Перехідних положень ПК, також це неодноразово підтверджувала ДПС у роз’ясненнях) |
| *1,219512 – це натуральний коефіцієнт додаткового блага, який дозволяє визначити база нарахування ПДФО за нормами ПК (п. 164.5). Використовується виключно для ситуацій виплат у натуральній, а не грошовій формі. Також застосовується при оподаткуванні вчасно неповернутих після відрядження сум |
| Обкладання додаткового блага ЄСВ |
| ЄСВ 22% | Не нараховувати ЄСВ можна, якщо виплата наявна в Переліку № 1170. Такою логікою керуються податківці в своїх роз’ясненнях | По вищенаведеним прикладам: - ЄСВ на суму компенсації палива: 500,00 × 0,22 = 110,00 грн
- ЄСВ на вартість виданого корпоративного одягу: 2500 × 0,22 = 550 грн.
ЄСВ нараховується без використання натурального коефіцієнта |
Фізособи, зокрема громадяни України, які через війну зараз мешкають за кордоном, шукають способів провадити підприємницьку діяльність як ФОПи в Україні. Експерти системи "Експертус Головбух" на прикладі конкретних робочих ситуацій підкажуть, як правильно організувати таку діяльність, уникнути подвійного оподаткування та інших негативних наслідків
Додаткове благо в об’єднаній звітності
В Додатку 4ДФ Податкового розрахунку додаткові блага відображаються так, як у таблиці нижче.
| ЗАПОВНЕННЯ ДОДАТКА 4ДФ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ |
| Вид | Ознака доходу | Графи 3 та 3а |
| Додаткове благо | 126 | Сума нарахованого блага (для натуральних виплат – з урахуванням натурального коефіцієнта) |
| Кошти, надміру витрачені платником податків на відрядження або під звіт і неповернені у встановлений законом термін | 118 | Надміру витрачені кошти (сума визначається з застосуванням натурального коефіцієнта 1,219512)* |
| * див. зокрема лист Міндоходів від 22.05.2013 р. № 335/10/06-4-06 та примітки до затвердженого Мінфіном бланку авансового звіту (звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт) |
Додаткове благо: бухгалтерські проводки
Приклад 3 (додаткове благо у грошовій формі). Бухгалтеру протягом місяця була нарахована зарплата у розмірі 20000 грн, а також проведена грошова компенсація отримання сертифіката з МСФЗ та проходження відповідних курсів у сумі 15000 грн.
Тут слід враховувати один нюанс: яким чином було сплачено сертифікат? Варіантів може бути два:
- сертифікат сплатив сам бухгалтер з власних коштів і тепер йому ми хочемо їх компенсувати. У такому разі це буде виплата додаткового блага у грошовій формі. Для компенсації необхідно нарахувати суму більшу 15000 грн, щоб за вирахування податків з неї у бухгалтера залишилося рівно 15000 грн. У такому разі для визначення необхідної суми використовуємо зарплатний коефіцієнт 1,242236 (=100/(100–18–1,5)). Він дозволяє визначити яку суму нарахувати «брудними», щоб «чистими» після вирахування податків вийшло потрібне до видачі число. Не плутайте дану цифру з натуральним коефіцієнтом за ПК (1,219512) – це хоча і схожі, але дещо різні за призначенням речі;
- сертифікат уже сплатило саме підприємство організації, яка проводила курси та стратифікування, саме підприємство. У такому разі бухгалтер, по-суті, отримав додаткове благо в натуральній формі. Тут уже треба до бази застосовувати натуральний коефіцієнт 1,219512 для визначення ПДФО, а ВЗ визначати з 15000 грн.
Спочатку у таблиці нижче розглянемо першу ситуацію (зазначимо, що дану виплату цілком можна було замінити премією у сумі 18633,54 грн).
| № | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
| За сертифікат платив сам працівник |
| 1 | Нарахування зарплати бухгалтеру | 92 | 661 | 20000,00 |
| 2 | Нарахування ЄСВ | 92 | 651 | 4400,00 |
| 4 | Нарахування компенсації отримання додаткового блага у вигляді сертифікату (=15000×1,242236). Необхідний наказ керівника про надання такої компенсації (блага). | 949 | 661 | 18633,54 |
| 5 | Нарахований ЄСВ на суму компенсації (=18633,54×0,22) | 949 | 651 | 4099,38 |
| 6 | Утриманий ПДФО з зарплати (=20000×0,18) | 661 | 641 | 3600,00 |
| 7 | Утриманий ПДФО з суми компенсації (=18633,54×0,18) | 661 | 641 | 3354,04 |
| 8 | Утриманий ВЗ з зарплати та суми компенсації (=(20000+18633,54)×0,015 | 661 | 642 | 579,50 |
| 9 | Виплата зарплати та суми компенсації за сертифікат (20000+18633,54 – 3600 – 3354,04– 579,50 =31100,00) | 661 | 311 | 31100,00* |
| 10 | Сплата ПДФО (=3600+3354,04) | 641 | 311 | 6954,04 |
| 11 | Сплата ВЗ | 642 | 311 | 579,50 |
| 12 | Сплата ЄСВ (=4400+4099,38) | 651 | 311 | 8499,38 |
| * даний розрахунок також можна перевірити іншим чином: 20000×0,805 +15000 = 31100 грн |
А тепер у таблиці нижче друга ситуація (сертифікат оплачує безпосередньо підприємство).
| № | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
| За сертифікат платить підприємство |
| 1 | Підприємство сплатило за сертифікат з МСФЗ для бухгалтера | 377 | 311 | 15000,00 |
| 2 | Віднесено вартість сертифікату на витрати | 949 | 377 | 15000,00 |
| 2 | Нарахування зарплати бухгалтеру | 92 | 661 | 20000,00 |
| 3 | Нарахування ЄСВ | 92 | 651 | 4400,00 |
| 4 | Нарахований ЄСВ на суму додаткового блага (=15000,00×0,22) | 949 | 651 | 3300,00 |
| 5 | Утриманий ПДФО з зарплати (=20000×0,18) | 661 | 641 | 3600,00 |
| 6 | Утриманий ПДФО за додаткове благо зі збільшеної бази оподаткування на натуральний коефіцієнт (=15000×1,219512×0,18) | 661 | 641 | 3292,68 |
| 7 | Утриманий ВЗ з зарплати та на додаткове благо (=(20000+15000)×0,015 | 661 | 642 | 525,00 |
| 8 | Виплата зарплати та суми компенсації за сертифікат (20000+15000 – 3600 – 3292,68– 525 =27582,32) | 661 | 311 | 27582,32* |
| 9 | Сплата ПДФО (=3600+3292,68) | 641 | 311 | 6892,68 |
| 10 | Сплата ВЗ | 642 | 311 | 525,00 |
| 11 | Сплата ЄСВ (=4400+3300) | 651 | 311 | 7700,00 |
І вийшло у другому випадку, що «на руки» бухгалтер у другому випадку отримує менше, ніж у першому, так як тягар податків ліг на його зарплату. Хоча підприємство у даному випадку має менші витрати та ЄСВ. Можливий вихід з ситуації – вирішувати питання з керівником про донарахування йому премії для компенсації сплачених податків (так, як у другому варіанті прикладу 4). У разі нарахування премії, витрати підприємства стануть практично однаковими з першим варіантом.
Якщо це можливо, то кращим з точки зору обліку буде не проводити операцію з додатковим благом, а просто нарахувати премію у складі зарплати. І з обліком простіше, і з Додатком 4ДФ Податкового розрахунку, і у перевіряючих взагалі немає питань.
Увага: альтернативою показувати додаткове благо в обліку може бути компенсація витрат працівнику через нарахування премії. Так простіше.
Приклад 4 (додаткове благо у натуральній формі). Менеджеру зі збуту виданий у власність корпоративний одяг на суму 2500 грн. Зарплата працівника 6700 грн (мінімалка 2023). Бухгалтерські проведення наведені у таблиці нижче.
| № | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
| Варіант 1. Тягар податків перенесено з додаткового блага на зарплату працівника |
| 1 | Нарахована зарплата менеджеру | 93 | 661 | 6700,00 |
| 2 | Нарахований ЄСВ на зарплату (=6700×0,22 = 1320) | 93 | 651 | 1474,00 |
| 3 | Нараховано надання додаткового блага у формі корпоративного одягу. Необхідний наказ керівника | 949 | 661 | 2500,00 |
| 4 | Нарахований ЄСВ на додаткове благо (=2500×0,22 = 550) | 949 | 651 | 550,00 |
| 5 | Утриманий ПДФО з зарплати (=6700×0,18 = 1080) | 661 | 641 | 1206,00 |
| 6 | З зарплати утриманий ПДФО за отримане додаткове благо (=2500×1,21951×0,18 = 548,78). Баз оподаткування збільшена на натуральний коефіцієнт | 661 | 641 | 548,78 |
| 7 | Утриманий ВЗ з зарплати та додаткового блага (=(6700+2500)×0,015 = 138) | 661 | 642 | 138,00 |
| 8 | Виплата зарплати (=6700 – 1206–548,78–138 = 4807,22) | 661 | 311 | 4807,22 |
| 9 | Сплата ПДФО (=1206+548,78 = 1754,78) | 641 | 311 | 1754,78 |
| 10 | Сплата ВЗ | 642 | 311 | 138,00 |
| 11 | Сплата ЄСВ (=1474+550 = 2024) | 651 | 311 | 2024 |
| 12 | Передача корпоративного одягу працівнику | 661 | 281 | 2500,00 |
| 13 | Нарахована сума ПДВ у зв’язку з прирівняння даної ситуації до умовного продажу корпоративного одягу (п. 188.1 ПК) (=2500×0,2) | 949 | 641 | 500,00 |
Однак у прикладі 4 тягар ПДФО та ВЗ, по-суті, ліг на працівника. Якби йому не давали цей примусовий «подарунок», то його зарплата «на руки» склала б 5393,50 грн (=6700×0,805). А так він отримав лише 4807,22 грн, тобто аж на 586,28 грн менше, що досить суттєво при його зарплаті. Дана різниця й є ПДФО та ВЗ, сплачені з додаткового блага. Варіантів вирішення питання два:
- підприємству сплатити податки за корпоративний одяг за працівника;
- додати йому до зарплату премію, щоб компенсувати цю втрачену суму.
Щодо першого варіанту – сама сплата таких податків стає додатковим благом для працівника і треба буде ще й нарахувати на суму цього ще одного додаткового блага й ЄСВ. Не радимо з цими складнощами зв’язуватися. Значно простіше компенсувати податки премією (див. приклад 5).
Розраховуємо суму премії за допомогою зарплатного коефіцієнта: 586,28×1,242236 = 728,30 грн.
Увага: Податки з подарунку працівнику можна йому компенсувати через премію
В оновленому варіанті проводки матимуть вигляд, як у таблиці нижче.
| № | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
| Варіант 2. Тягар податків з додаткового блага компенсовано працівнику премією |
| 1 | Нарахована зарплата менеджеру (=6700 + 728,30 = 7428,30) | 93 | 661 | 7428,30 |
| 2 | Нарахований ЄСВ на зарплату (=7428,30×0,22 =1480,23) | 93 | 651 | 1634,23 |
| 3 | Нараховано надання додаткового блага у формі корпоративного одягу | 949 | 661 | 2500,00 |
| 4 | Нарахований ЄСВ на додаткове благо (=2500×0,22 = 550) | 949 | 651 | 550,00 |
| 5 | Утриманий ПДФО з зарплати (=7428,30×0,18 = 1337,09) | 661 | 641 | 1337,09 |
| 6 | Утриманий ПДФО з зарплати за додаткове благо зі збільшеної бази (=2500×1,21951×0,18) | 661 | 641 | 548,78 |
| 7 | Утриманий ВЗ з зарплати та додаткового блага (=(7428,30+2500)×0,015 = 148,92) | 661 | 642 | 148,92 |
| 8 | Виплата зарплати (=7428,30– 1337,09–548,78–148,92= 5393,50) | 661 | 311 | 5393,50 |
| 9 | Сплата ПДФО (=1337,09+548,78 = 1885,87) | 641 | 311 | 1885,87 |
| 10 | Сплата ВЗ | 642 | 311 | 148,92 |
| 11 | Сплата ЄСВ (=1634,23+550 = 2030,23) | 651 | 311 | 2184,23 |
| 12 | Передача корпоративного одягу працівнику | 661 | 281 | 2500,00 |
| 13 | Нарахована сума ПДВ у зв’язку з прирівняння даної ситуації до умовного продажу корпоративного одягу (п. 188.1 ПК) (=2500×0,2) | 949 | 641 | 500,00 |
Як бачимо, у другому випадку працівник отримав «на руки» 5393,50 грн, тобто ту ж саму суму, яку він отримав би при своїй зарплаті-мінімалці, якби в нього не було цього додаткового блага у вигляді переданого йому корпоративного одягу.
Ще один варіант, щоб взагалі прибрати додаткове благо з обліку:
- працівник купує корпоративний одяг за власні кошти (якщо в цього ж підприємства, то по ціні не нижче собівартості; а ще краще взагалі у постачальника);
- підприємство нараховує йому премію для компенсації даних витрат.
В результаті по податках (ПДФО, ВЗ, ПДВ) і ЄСВ вийде практично все те ж саме, що й у останній ситуації, але в Додатку 4ДФ Податкового розрахунку додаткове благо просто зникне і «заховається» у більшій зарплаті.
Альтернативі способи «провести» додаткове благо в обліку
Як альтернативний спосіб, що зменшити оподаткування можна також розглянути варіант проводження додаткових благ як:
Переваги даних методів й нюанси їхнього застосування в таблиці нижче.
| АЛЬТЕРНАТИВНІ ВАРІАНТИ ДО ДОДАТКОВОГО БЛАГА |
| Альтернативний варіант | Умова застування | ПДФО | ВЗ | ЄСВ |
| Як подарунок | Не оподатковується сума, що рівна 25% мінімальної зарплати на 1 січня (у 2023 році – 1675 грн). Все це в розрахунку на місяць (пп. 165.1.39 ПК). Необхідний наказ керівника про дарування. Ознака доходу «160» | – | – | + |
| Під оподаткування у 2023 році потрапляє сума перевищення 1675 грн. Дана сума розглядається як додаткове благо, ознака доходу «126» | + | + | + |
| Як матеріальна допомога (нецільова благодійна допомога) | На 2023 рік можна не оподатковувати суму, яка виписана як матеріальна допомога у зв’язку з соціально-побутовими причинами, та у своїй сумі за рік розмірі не менше 3760 грн (≈2684×1,4) (пп. 170.7.3 ПК). Необхідна заява працівника. 2684 грн – прожитковий мінімум працездатної особи на 01 січня 2023 р. (пп. 170.7.3 ПК). Ознака доходу «169» | – | – | –* |
| Сума перевищення 3760 грн. Ознака доходу «127» | + | + | –* |
| * не входить до фонду оплати праці та є в списку звільнених виплат, тому ЄСВ не утримується (п. 14 Переліку № 1170) |
Як бачимо дані способи «працюють» і вигідні при незначній вартості чи незначній сумі додаткового блага. При простому даруванні корпоративного одягу у прикладах 4 та 5 вартістю 2500 грн сплачено буде лише:
- ПДФО = (2500 – 1500) ×1,21951 ×0,18 = 1219,51×0,18 = 219,51 грн.
- ВЗ = (2500 – 1500)× 0,015 = 1219,51×0,015 = 18,29 грн;
- ЄСВ на повну суму: 2500 ×0,22 = 550,00 грн.
Однак ПДВ у сумі 500 грн при даруванні все одно буде.
Також уникнути ЄСВ можна при наданні додаткового блага непрацівнику підприємства, з яким відсутні трудові відносини чи ЦПД. Наприклад, подарунок можна видати дітям чи іншим близьким родичам працюючого або самому працівнику уже після його звільнення (чи до дня прийняття на роботу). Тоді не буде ЄСВ.
