При оцінці правильності врахування платником податку в податковому обліку витрат на оплату придбаної продукції, судам слід оцінювати не лише реальність виконання господарських операцій та їх документування, а й факт отримання платником доходу за наслідками подальшого використання придбаного товару у відповідному податковому періоді.
На цьому, зокрема, наголосив ВАСУ, скасувавши рішення попередніх судів та направивши справу на новий розгляд.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Крім того, на думку ВАСУ, повинні бути з’ясовані й обставини щодо прояву платником розумної обережності при укладенні договору зі спірним постачальником. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб’єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але й ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов’язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.
При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в податкових органах не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов’язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обгрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.
Водночас ВАСУ зазначив, що обов’язок підтвердити правомірність та обгрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника — покупця товарів (робіт, послуг). Адже саме він є суб’єктом, який зменшує суму податкового зобов’язання з ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником. Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком.
