Міндоходів роз’яснює застосування судової практики при визначенні митної вартості товарів.
Податкові органи підтримують рішення Верховного Суду України, яке підтверджує виключну компетенцію митних органів у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів, а також визначення методу її обчислення.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України (МК) встановлено, що першим (основним) методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються, є метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний (другорядний) метод застосовується лише в разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього на основі обміну інформації між митним органом та декларантом.
Суд вважає, що при визначенні митної вартості товарів можуть також використовуватися дані спеціалізованих програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби про митне оформлення подібних товарів. У разі виявлення розбіжностей між рівнем заявленої декларантом митної вартості та митної вартості ідентичних або подібних товарів митниця повинна здійснити додаткове дослідження документів з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення в разі виникнення обгрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів.
Підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або вповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів (ст. 54 МК).
