Для підтвердження митної вартості товарів подаються, зокрема, бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Перелік додаткових документів, які може витребувати орган доходів і зборів, містить, серед інших документів, виписку з бухгалтерської документації.
При цьому встановити вичерпний перелік бухгалтерських документів та їх форму, які декларант може подавати для підтвердження заявленої митної вартості товарів, неможливо, оскільки він залежить від умов конкретної зовнішньоекономічної операції та системи оподаткування, на якій перебуває відповідний платник податків, форми ведення бухгалтерського обліку.
Повна відповідь
Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України (МК) для підтвердження митної вартості товарів подаються, зокрема, бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Частиною 3 статті 53 МК визначений перелік додаткових документів, які може витребувати орган доходів і зборів, що містить, серед інших документів, виписку з бухгалтерської документації.
Згідно з частиною 4 статті 53 МК у разі якщо орган доходів і зборів має обгрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв’язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, у тому числі, виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України.
Також МКУ визначено, що подання бухгалтерської документації у всіх випадках, передбачених статтею 53 МК, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою за її наявності.
При цьому враховуючи різноманітність складових митної вартості, які відповідно до положень МК повинні включатись при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а також методів її визначення, бухгалтерською документацією можуть бути підтверджені наступні витрати:
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
- комісійні та брокерська винагорода;
- вартість упаковки;
- роялті;
- витрати на страхування;
- витрати на транспортування;
- витрати на навантаження, вивантаження, обробку товарів, пов’язану з їх транспортуванням;
- частина виручки від подальшого перепродажу товарів, що оцінюються;
- вартість сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів, інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів, мастильних матеріалів, палива, інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, необхідних для виробництва оцінюваних товарів, які покупець безоплатно передає для виробництва оцінюваних товарів;
- торговельні надбавки, звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, суми податків, що підлягають сплаті в Україні у зв’язку з ввезенням чи продажем товарів, вартість доданої подальшої обробки (інформація, необхідна в разі використанні методу на основі віднімання);
- вартість матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсяг прибутку та загальних витрат в країні виробництва, загальні витрати при продажу в Україну з країни вивезення (на завантаження, розвантаження, обробку, транспортування до місця ввезення на митну територію України (інформація, необхідна в разі використанні методу на основі додавання). Слід зазначити, що такі документи можуть бути надані лише у випадку, якщо виробник (експортер) готовий надати органам влади країни-імпортера відповідну інформацію.
При цьому особами, які надають бухгалтерські документи, можуть бути виробник, продавець, покупець, агент покупця/продавця, посередник, перевізник тощо.
Разом з тим, міжнародним законодавством не визначено єдині, уніфіковані та обов’язкові форми бухгалтерських документів для всіх країн. Таким чином, враховуючи специфіку ведення бухгалтерського обліку в кожній окремій країні, перелік бухгалтерських документів нерезидента визначити неможливо.
Водночас Податковим кодексом України (ПК) чітко встановлено перелік документів, необхідний для ведення в цілях оподаткування. Так, згідно з пунктом 44.1 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені цим пунктом.
При цьому основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності встановлені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон 996).
Підприємство самостійно визначає облікову політику та обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом 996, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних (ст. 8 Закону 996).
Враховуючи викладене, встановити вичерпний перелік бухгалтерських документів та їх форму, які декларант може подавати для підтвердження заявленої митної вартості товарів, неможливо, оскільки він залежить від умов конкретної зовнішньоекономічної операції та системи оподаткування, на якій перебуває відповідний платник податків, форми ведення бухгалтерського обліку.
