Нарахування авансу зарплати в 2024 році

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Автор
експерт з обліку та оподаткування, Київ
Заробітну плату за першу половину місяця називають «авансом». Як його розрахувати, показати в обліку та оподаткувати – розкажемо у статті

Порядок нарахування авансу

Роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату працівникам щонайменше двічі на місяць. Можна частіше, рідше – ні. Між виплатами повинно бути не більше 16 календарних днів. У разі якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, виплата здійснюється напередодні (ч. 1 ст. 115 КЗпП).

На практиці бухгалтери не нараховують аванс в бухобліку, а показують лише виплату. Чому? Це дозволить не робити перерахунок ПДФО у разі, якщо працівник матиме право на ПСП.

Окрім того, нараховують зарплату на підставі табеля обліку робочого часу. Його форма затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489, призначена для помісячного обліку робочого часу. Ще одне обгрунтування – під час обкладення зарплати ПДФО визначається загальний місячний оподатковуваний дохід. Тож виплачують аванс, а також сплачують нарахований ЄСВ, утримують військовий збір та ПДФО на підставі розрахунків, але без нарахування відповідних сум на момент такої виплати. 

Хоча не буде помилкою, якщо нараховувати в бухобліку кожну виплату зарплати. Однак цей варіант не дуже зручний. Бо ж якщо працівник матиме право на ПСП в кінці місяця, то може виявитись, що ПДФО з авансу сплатили надміру. Тож доведеться робити перерахунок.

Увага: виплата авансу працівникам обов’язкова.

Першою половиною місяця вважається 15 к.д. місяця (лист Мінсоцполітики від 09.12.2010 № 912/13/155-10). Таким чином, аванс заробітної плати — це виплата зарплати за першу половину місяця – 15 к.д. з огляду на фактично відпрацьований часу. Виплачувати аванс варто у період із 16-го до 22-го числа.

Виняток, коли аванс не нараховують — працівник не працював у першій половині місяця жодного дня, наприклад був у відпустці без збереження заробітної плати або на лікарняному, у декреті (відпустці по вагітності та пологам).

Мінімальний розмір авансу 2024

Щоб розрахувати мінімальний розмір зарплатного авансу, розділіть оклад працівника на норму робочих днів у місяці і помножте на відпрацьований ним час за період з 1 по 15 число (лист Мінпраці від 09.12.2010 № 912/13/155-10).

Розрахунок суми авансу заробітної плати

Розмір авансу не може бути меншим суми оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника (ч. 3 ст. 115 КЗпП, ч. 3 ст. 24 Закону № 108). Не вважаються відпрацьованим часом дні відпустки, перебування на лікарняному та час, який невідпрацьований з інших причин. Тобто дні відпустки, лікарняного слід виключити при розрахунку авансу – за ці дні зарплата (аванс) не нараховуйте.

Також при розрахунку суми авансу не враховують премії, доплати, надбавки, компенсаційні та заохочувальні виплати. Додаткові виплати можуть бути прописані у колективному договорі, але цеце додаткова заробітна плата (п. 2.2 Інструкції зі статистик заробітної плати, затвердженої наказом Держстату від 13.01.2004 № 5.

Розмір авансу можна встановити:

  • пропорційно відпрацьованим дням за першу половину місяця на базі посадового окладу (тарифної ставки) (з 1-го до 15-го числа місяця). Менше цієї суми аванс бути не може;
  • у відсотках до посадового окладу (тарифної ставки) (наприклад, у розмірі 50-60%%). Тоді щомісяця аванс буде фіксованим за умови повного відпрацювання робочих днів.

Спосіб визначення авансу визначте у колективному договорі.

Приклади нарахування авансу з заробітної плати

Приклад 1 (аванс, відпрацьовані усі дні). Оклад працівника у липні 2024 року 8000 грн. З 01 по 15 липня 2024 він відпрацював усі 11 днів (переносу робочих днів не було), або 88 год. Всього робочих днів у липні 2024 року – 23, а робочих годин – 184. Якщо розраховувати суму авансу:

  • першим способом — 88 ÷ 184 × 8000 грн = 3826,09 грн (мінімальний розмір авансу);
  • другим способом — 8000 грн × 0,5 = 4000 грн.

Виплачуємо працівнику 3826,09 грн.

Приклад 2 (аванс, неповністю відпрацював). Працівник з прикладу 1 відпрацював лише 6 робочих днів (48 год), а решту був у відпустці за власний рахунок. Рахуємо аванс:

  • першим способом – 48 ÷ 184 × 8000 грн = 2086,96 грн (мінімальний розмір авансу);
  • другим способом – 48 ÷ 92 × 4000 грн = 2086,96грн.

Як бачимо на прикладах 1 та 2, аванс першим способом виходить дещо більшим. Однак тоді першим способом меншою буде й зарплата за другу половину місяця. Може вийти й більшою сума авансу другим способом – все залежить від кількості робочих днів у період з 01 по 15-е число та в місяців у цілому.

Якщо аванс на зарплату установлено в розмірі, що підлягає видачі на руки, необхідно визначити умовну суму авансу, із якої буде утримано ПДФО та військовий збір. Для цього розмір авансу «на руки» потрібно помножити на коефіцієнт 1,242236.

Тобто якщо працівникові мають виплатити аванс у розмірі 4000 грн, то нарахувати потрібно 4968,94 грн (4000 грн × 1,242236). Це умовна сума, яку не відображають ані в бухгалтерському, ні в податковому обліку. Вона потрібна лише для виплати авансу банком.

Оподаткування зарплатного авансу

Як правило, аванс не включає премії, доплати, надбавки, та інші виплати. Їх нараховують наприкінці місяця, а виплачують відповідно у строки, установлені для виплати зарплати за другу половину місяця. 

Під час кожної виплати авансу заробітної плати роботодавець зобов’язаний сплатити ПДФО, військовий збір та ЄСВ (лист ДФС від 28.09.2015 № 20527/6/99-99-17-02-01-15).

До суми авансу податкову соціальну пільгу (ПСП) не застосовують. Позаяк ПСП згідно з пп. 169.2.1 ПК застосовують до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді зарплати. Адже під час нарахування зарплати за першу половину місяця неможливо порівняти суму доходу з граничною сумою, яка надає право на застосування ПСП. Саме тому податкову пільгу застосовують до остаточної суми зарплати, а не до авансу.

Під час виплати авансу не потрібно дотримуватися вимоги про сплату ЄСВ з розміру мінзарплати. Для виконання такої вимоги потрібно знати розмір бази нарахування за місяць. Тому стежити за цим доведеться під час нарахування зарплати за місяць.

Увага: вимогу про сплату ЄСВ із розміру мінзарплати не застосовують під час виплати авансу.

Перераховують ПДФО та військовий збір під час виплати оподатковуваного доходу двома платіжними документами (адже коди надходжень різні, а відповідно, й рахунки, на які їх зараховують). Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2 ПК). У випадку, якщо зарплату виплачують у натуральній формі або з каси підприємства, податки сплачують протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такої виплати (пп. 168.1.4 ПК).

Нарахований ЄСВ роботодавець сплачує під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) одночасно з видачею зазначених сум (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI; далі — Закон № 2464).

Облік зарплатного авансу

На прикладі покажемо, як відобразити в обліку виплату зарплатного авансу. Бухгалтерські проведення з виплати авансу будуть такими, як наведено у таблиці нижче. Для розрахунку суми ЄСВ, ПДФО та військового збору можна при виплаті авансу можна скористатися пропорцією на основі співвідношення: сума авансу/сума очікуваної зарплати за місяць. Головне, щоб суми ЄСВ і податків сплачених з зарплати за першу та другу половину місяця зійшлися з нарахованими у цілому за місяць.

Приклад 3 (виплата авансу, ЄСВ та податки). У липні 2024 року підприємство має виплатити працівникові аванс у розмірі 10 000,00 грн «чистими». Це 80,5% виплати за першу половину місяця, з якої треба утримати податки — 19,5% (18% + 1,5%). Усі робочі дні за першу половину липня працівник відпрацював. Посадовий оклад — 21 000,00 грн, до нарахування. Складаємо пропорцію: – 10 000,00 грн — 80,5%; – умовна база утримання податків — 100%. Обчислимо умовну базу утримання податків: 10 000,00 грн × 100% ÷ 80,5% = 12 422,36 грн.

Отже, із суми 12 422,36 грн маємо утримати ПДФО та військовий збір.

ПДФО з авансу становить: 12 422,36 грн × 18% = 2236,02 грн. Військовий збір з авансу: 12 422,36 грн × 1,5% = 186,34 грн.

На руки працівник отримає: 12 422,36 грн – 2236,02 грн – 186,34 грн = 10 000,00 грн.

У бухобліку зробимо проведення:

БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ВИПЛАТИ АВАНСУ

Дата

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

1

22.07.2024

Виплатили аванс працівникові

661

311

10000

2

22.07.2024

Перерахували ЄСВ

651

311

2200,00

3

22.07.2024

Сплатили ПДФО

641.1

311

2236,02

4

22.07.2024

Сплатиливійськовий збір

642

311

186,34


Вебінар для бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді