Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 04.07.2013 № 408-VІІ кардинально змінив порядок застосування звичайних цін.
З 1 вересня 2013 року з Податкового кодексу України (ПК) виключено загальні вимоги щодо визначення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість на рівні не нижче звичайних цін.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Звичайні ціни застосовуються лише в окремих операціях і визначаються по різному.
Для контрольованих операцій звичайні ціни визначаються в порядку, наведеному в статті 39 ПК. При здійсненні зазначених операцій звичайна ціна визначається одним із 5-ти методів:
- порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);
- ціни перепродажу;
- "витрати плюс";
- чистого прибутку;
- розподілення прибутку.
Для операцій з постачання товарів (робіт, послуг), ціна на які регулюється державою, звичайною є ціна, встановлена державою.
Для операцій, які здійснюються під час проведення аукціонів (публічних торгів) — ціна, що склалась під час проведення таких аукціонів (торгів).
Для форвардних і ф’ючерсних контрактів — ціна на рівні ринкових цін на момент укладання таких контрактів.
Для операцій, під час здійснення яких згідно з Податковим кодексом є обов’язковим проведення незалежної оцінки, – оціночна вартість.
Для операцій з примусового продажу майна, переданого у заставу, — ціна, сформована під час такого продажу.
Для всіх інших випадків, у яких ПК вимагається застосування звичайної ціни, такою ціною вважатиметься ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК, тобто така звичайна ціна повинна відповідати рівню ринкових цін.
Крім того, у статті 189 ПК відсутні вимоги щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість при постачанні товарів на території України не нижче митної вартості, визначеної при їх митному оформленні.
