бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Основні засоби використовують декілька років, на них заводять інвентарні номери, вони можуть надходити як новими, так і вже вживаними. Без них підприємство практично не може функціонувати. Саме через таку важливість їх і назвали основними. У цьому огляді дізнаєтеся найважливіше про основні засоби
Основні засоби(ОЗ) – це матеріальні активи, які очікується використовувати як засоби праці строком більше ніж один рік у господарській діяльності, а також для адміністративних, соціально-культурних і побутових цілей. Так слід розуміти поняття основних засобів для цілей бухгалтерського обліку.
Також інколи постає запитання, що таке основні фонди. Це дещо застарілий термін, який вживають у тому ж значенні, що й основні засоби. Тобто основні фонди це те саме.
Основні засоби (основні фонди) є частиною необоротних активів у балансі підприємства. Придбання/виготовлення ОЗ розглядається як капітальні інвестиції, тому у Звіті про рух грошових коштів придбання ОЗ відображають у складі інвестиційної діяльності.
Типові приклади ОЗ: виробничі та адміністративні будівлі, земля, верстати та інше виробниче обладнання, автотранспортні засоби, офісне обладнання, меблі.
До речі, в англомовних балансах, наприклад за МСФЗ, основним засобам відповідає більш предметний термін – «Property, PlantandEquipment» (абревіатура – PP&E, PPE). Дослівно це перекладається як «Земельна власність (будинки), машини та обладнання».
Увага:інша назва основних засобів – основні фонди. Англомовний відповідник – Property, Plant and Equipment (PPE, PP&E).
Наприклад, принтер. Він матеріальний і при придбанні очікується, що він буде використовуватися понад рік. Принтер в процесі експлуатації не змінює свою форму (розмір, матеріал). Аналогічно – сканер, комп’ютерна мишка, офісні меблі і т.д.
Увага: Основні засоби = Матеріальний актив + засіб праці + використання буде більше 1 року.
Основні фонди підприємства слід відрізняти, наприклад, від:
нематеріальних активів – комп’ютерні програми, веб-сайти тощо. У них відсутня матеріальна форма;
запасів – сировина на складі. Вважається, що такі активи споживаються короткого періоду часу (одного року або операційного циклу). Навіть при тривалому зберіганні впродовж багатьох років запаси не стають ОЗ, так як є предметами, а не засобами праці (!). Ключова відмінність – запаси в ході свого використання змінюють свою форму (паливо – згорає або випаровується, тонер для принтера і фарба висихають тощо);
біологічних активів – попри те, що вони є матеріальними та засобами праці, але для цілей сільського господарства тварин і багаторічні насадження відділили від ОЗ. Однак у недалекому минулому вони вважалися їхньою частиною, а тварини та багаторічні насадження, які не пов’язані з сількогосподарською діяльністю, наприклад сторожові собаки, паркові насадження тощо;
довгострокових цінних паперів, інвестицій – такі активи за своєю природою нематеріальні;
малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП) – свердло для дрилі або інший швидкозношуваний інструмент, спецодяг. Попри те, що тут є і матеріальна форма, і це все засоби, а не предмети праці, – не виконується третій критерій. Дані активи, як правило, не можуть використовуватися довгостроково, вони швидко втрачають при експлуатації свої здатності (тупляться, швидко ламаються, зношуються тощо).
Щоб узяти на баланс об’єкт ОЗ, визначте строк його корисного використання. Адже від нього залежить, протягом якого часу об’єкт амортизуватиметься в обліку й, відповідно, впливатиме на фінрезультат підприємства. Стаття допоможе визначити строк корисного використання і вчасно його переглянути
Для податкових цілей також засовуємо пп. 14.1.138 ПК (визначення ОЗ для податкових цілей), ст. 138 ПКУ (податкові різниці при амортизації ОЗ, податкова амортизація ОЗ).
Багатокомпонентні основні засоби
Основний засіб може бути матеріально як один предмет, так і сукупністю декількох матеріальних предметів. Наприклад, принтер – це один предмет і з ним усе просто. Однак робочий комп’ютер – це сукупність декількох зв’язаних в один комплекс предметів (системний блок, клавіатура, мишка). У бухгалтерському обліку є можливість обрати для обліку складних ОЗ один з двох варіантів обліку (п. 8 Методрекомендацій № 561):
як одного основного засобу. Сукупність конструктивно єдиних предметів розглядається як закінчений багатокомпонентний пристрій (комплекс). Уся ця сукупність має один інвентарний номер;
як декількох окремих основних засобів. Кожний предмет обліковується окремо зі своїм інвентарним номером.
На прикладі того ж комп’ютера, то його можна поставити на облік як один єдиний ОЗ, так і як декілька окремих ОЗ (монітор, системний блок, клавіатура, мишка). Кожний з цих підходів правильний і який обрати – це питання професійного судження бухгалтера і практичної доцільності. У тій же ситуації з комп’ютером кращим буде облік його як декількох ОЗ: системний блок + монітор + клавіатура + мишка. Причина – так буде простіше при їх заміні. Наприклад, клавіатура та мишка – це досить швидко зношувані об’єкти, тому їх дійсно варто розділити. Єдине, що для такого обліку потрібно, аби вартість усіх компонент була виділена у накладних чи інших первинних документах.
Однак у ситуації з оновленням/ремонтом комп’ютера, наприклад придбанні додаткових накопичувачів (пам’яті) тощо, такі активи можна:
або віднести на збільшення вартості системного блоку (комп’ютера);
або обліковувати як окремі об’єкти ОЗ. Навіть, якщо це була заміна деталі, яка вийшла з ладу.
Будь-яке з цих рішень – допустиме, правильне й відповідає стандартам. Аналогічні судження можна провести і з іншими ОЗ: верстатами, певним обладнанням, будівлею та пов’язаними з нею комунікаціями, автотранспортом. Наприклад, установлене газобалонне обладнання (ГБО) на автомобіль можна розглядати і як збільшення первісної вартості самого автомобіля (модернізація) і як окремий самостійний об’єкт ОЗ – обидва підходи правильні та мають свої аргументи.
Увага:новопридбані комплектуючі складних ОЗ доцільно обліковувати як окремі об’єкти ОЗ зі своїми унікальними інвентарними номерами, якщо вони потребують частої заміни, їх строк експлуатації значно відрізняється від всього ОЗ, мають певну відокремленість і можуть бути перенесені на інший об’єкт ОЗ тощо.
Подання електронної звітності давно стало звичною справою для багатьох бухгалтерів. Адже електронне звітування має багато переваг, здебільшого у плані економії часу. Але є й особливості, про які треба пам’ятати. Також розповімо про те, яких технічних помилок може припуститися платник податку, коли складає звіт
Основний фонд на балансі підприємства може бути не тільки у повній власності підприємства, але й у спільній власності. Справа в тому, що у визначенні об’єкта ОЗ у п. 4 НП(С)БО 7 допускається облік лише «частини активу, що контролюється підприємством». Наприклад, якщо два підприємства спільно володіють будівлею з частками 50/50, то кожне з підприємств має показати на своєму балансі такий ОЗ у половині його вартості.
Також така ситуація – спільно контрольований основний засіб – може бути в обліку спільної діяльності без створення юрособи (договір простого товариства). Тоді в учасників такої діяльності до їхніх балансів потрапляють основні фонди підприємства не у повній вартості, а лише у частині їхньої вартості.
Виробничі та невиробничі основні фонди
Структура основних фондів передбачає поділ на виробничі/невиробничі основні фонди. Це має значення у податковому обліку, зокрема обліку ПДВ.
Виробничі основні фонди організації– у широкому розумінні будь-які ОЗ, які пов’язані з господарською діяльністю. Невиробничі основні фонди підприємства– це будь-які основні засоби, що пов’язані з соціально-побутовою сферою підприємства і не мають прямого зв’язку з господарською діяльністю й отриманням прибутку (див. пп. 138.3.2 ПК). Наприклад, електричні чайники й кавоварки в офісі. Вони невиробничі, так як не використовуються для отримання прибутку. Однак у кав’ярні вони вже постають як основні фонди (основні засоби).
Увага:щодо невиробничих (негосподарських) ОЗ діють спеціальні правила податкового обліку щодо ПДВ та податкові різниці з податку на прибуток.
Цей поділ важливий для:
платників ПДВ, оскільки під час придбання невиробничих ОЗ податковий кредит визнається, але потім нараховується компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ (п. 198.5 ПКУ). Також воно нараховується і тоді коли певний об’єкт ОЗ змінює своє призначення і виробничий ОЗ стає невиробничим;
платників податку на прибуток – великодоходників. У них немає амортизації по невиробничим ОЗ, точніше вона коригується через податкові різниці.
Щодо неплатників ПДВ, платників податку на прибуток – малодоходників, платників єдиного податку, а також неприбутківців, – питання «виробничий/невиробничий основний засіб» не має значення.
У бухгалтерському обліку традиційно використовують класифікацію ОЗ у розрізі субрахунків рахунку 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Однак найбільше уваги заслуговують МНМА.
Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової
Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) – це різновид основних засобів. МНМА теж матеріальні, вони теж мають строк служби більше 1 року та є засобами праці. Єдине, що вони мають вартісний критерій:
20000 грн – нині діючий у пп. 14.1.138 ПК (з 23.05.2020);
6000 грн – попередньо діючий (по 22.05.2020 включно).
Виходить, що МНМА – це маловартісні основні засоби. Хто у цьому сумнівається, можна зазирнути до пп. 5.2 НП(С)БО 7, де МНМА загадуються серед наведеного там переліку видів ОЗ. У звіті про фінансовий стан (балансі) вартість МНМА теж входить до рядка «Основні засоби». Щодо МСФЗ, то там узагалі немає такого поняття як МНМА, так як жодні вартісні критерії щодо ОЗ чи їх видів там відсутні.
Увага: МНМА – це маловартісні основні засоби (основні фонди), які мають спрощений у порівнянні зі звичайними ОЗ бухгалтерський облік.
У бухгалтерському обліку МНМА – це об’єкти ОЗ, які віднесені на спеціальний однойменний субрахунок 112. Їх виділяють в окрему групу через малу вартість за тим критерієм, яке встановлює підприємство у наказі про облікову політику. Спрощення обліку МНМА має прояв у такому:
замість унікальних інвентарних номерів можна застосовувати номенклатурні, тобто один номер на цілу групу подібних об’єктів;
взагалі не проводять переоцінку.
Увага:критерій вартості МНМА обирається підприємством самостійно та фіксується у наказі про облікову політику.
Вартісна межа МНМА
Як правило, платники податку як вартісну межу МНМА використовують таку з ПКУ. Однак це не обов’язково. Дане питання більш важливе в обліку платників податку на прибуток – великодоходників, адже МНМА за пп. 14.1.138 ПКУ не вважаються ОЗ. Для них якраз і снує згаданий критерії «20000 грн» (інакше – виникнуть додаткові податкові різниці). Щодо інших платників податків – малодоходників, єдиноподатників, неприбутківців – вони можуть без вагань обирати власний вартісний критерій та використовувати як нинішні «20000», так і колишні «6000» чи будь-який інший.
Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики
У податковому обліку поняття ОЗ дещо вужче, ніж таке в НП(С)БО 7. Так, за пп. 14.1.138 ПКУ не належать до ОЗ:
уже згадані МНМА;
земля;
незавершені капітальні інвестиції;
автомобільні дороги загального користування;
бібліотечні та архівні фонди;
невиробничі ОЗ.
Однак це виключно для податкових цілей. Щодо бухгалтерського обліку – усі вищеперераховані об’єкти належать до ОЗ.
Увага:у розумінні ОЗ між НП(С)БО 7 та ПКУ є відмінності.
Є й ситуація навпаки – віднесення ОЗ до групи вибуття (субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу») у бухгалтерському обліку не впливає на їхнє визнання ОЗ у податковому.
Правила застосування тої чи іншої вартості, проведення переоцінки визначаються НП(С)БО 7 та іншими нормативно-правовими документами. Як визначається вартість ОЗ та яка сфера застосування її видів, узагальнює таблиця.
сумарна вартість, яка складається з таких компонент:
ціна самого ОЗ, що сплачується постачальнику (без непрямих податків, тобто ПДВ, акцизу);
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, які необхідно сплатити для набуття права на основні засоби підприємства;
суми ввізного мита – якщо основний фонд імпортується;
непрямі податки у ціні ОЗ, якщо вони не відшкодовуються покупцю. Наприклад, це сума ПДВ – у неплатників ПДВ, сума ПДВ по невиробничим ОЗ – у платників ПДВ;
страхування ризиків доставки цього ОЗ;
витрати на доставку, транспортування, установку, монтаж, налагодження ОЗ;
інші витрати, які безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до стану, в якому він стає придатний для використання за запланованою метою (п. 8 НП(С)БО 7).
Первісна вартість може бути змінена під час переоцінки ОЗ, його модифікації, добудови тощо
при початковій постановці на облік у разі придбання або виготовлення власними силами
залишкова (балансова) вартість
= первісна вартість – накопичений знос (амортизація)
у звіті про фінансовий стан (балансі)
справедлива вартість
сума, за яку можна продати цей основний фонд за звичайних умов, коли сторони угоди незалежні та обізнані в усіх умовах угоди і господарській ситуації на ринку. Різновидами справедливої вартості є:
ринкова вартість;
відновлювальна вартість – сучасна собівартість придбання (виготовлення) за мінусом суми зносу на дату оцінки ОЗ. Застосовується у разі, якщо ринкову вартість визначити неможливо
при переоцінці ОЗ, у звіті про фінансовий стан (балансі) після переоцінки; у ситуаціях, коли первісна вартість невідома
ліквідаційна вартість*
сума коштів або вартість інших активів, яку очікується отримати при реалізації ОЗ або його ліквідації після закінчення строку корисного експлуатації, якщо відняти витрати, пов’язані з таким продажем (ліквідацією)
це цифра, яка використовується лише при розрахунку суми амортизації
* за проєктом Мінфіну ліквідаційна вартість та строк корисної експлуатації об’єкта ОЗ переглядатися на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання (зміни до Методрекомендацій № 561). У такому разі амортизація об’єкта ОЗ нараховується, виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості
Приклад визначення первісної вартості основного засобу
Підприємство придбало верстат вартістю 240000 грн, у т.ч. ПДВ. Витрати на доставку склали 1000 грн (перевізник – неплатник ПДВ). На налагодження та запуск було витрачено 1800 грн з ПДВ.
Первісна вартість = 200000,00 + 1000,00+1500,00 = 202500,00 грн, де
Основні засоби: показники ефективного використання
Дані бухгалтерського обліку можуть бути використані для економічного аналізу результатів використання ОЗ. З економічної точки зору ОЗ розглядаються як капітальні інвестиції, які мають приносити віддачу (дохід). Однак аналіз використання ОЗ може більш доцільний на промислових підприємствах, аніж у торгівлі, сільському господарстві чи сфері послуг. Традиційні показники ефективності використання ОЗ, які рахуються за даними фінансової звітності наведено у таблиці нижче.
Увага: позитивні індикатори використання ОЗ: зростання фондовіддачі, зменшення коефіцієнта зносу, зростання коефіцієнта оновлення.
Віддачу ОЗ за доходом протягом звітного періоду. Збільшення = зростання віддачі. Недолік: інфляційні процеси, переоцінка ОЗ порушує співставність даних по роках
2.
Фондомісткість
Те ж саме, що й фондовіддача, але навпаки. Збільшення = зменшення ефективності (віддачі)
3.
Фондоозброєність
Відображає оснащення виробництва основними засобами. Недолік: якщо переоцінка ОЗ не проводилася не відображає реального стану
4.
Коефіцієнт введення (оновлення) ОЗ
Відображає частку ОЗ, які були оновлені протягом періоду. Зростання є позитивним явищем
5.
Коефіцієнт вибуття ОЗ
Відображає частку ОЗ, які вибули протягом періоду. Зростання показника може свідчити про продаж ОЗ, ліквідацію. Аналізувати треба у поєднанні з коефіцієнтом введення
6.
Коефіцієнт зносу ОЗ
Відображає застарілість ОЗ. Збільшення – негативне явище і свідчить про відсутність оновлення ОЗ
Під час розрахунку цих показників завжди треба звертати увагу на вартісну оцінку основних засобів, адже проведення уцінок/дооцінок може суттєво спотворювати наявну картину і робити коефіцієнти, розраховані по різних роках, непорівнянними. Це ж саме стосується виручки від реалізації, яка могла зрости внаслідок інфляційних процесів, тому бажано в аналізі використовувати порівнянні ціни, коригування на індекс інфляції.
