Основні засоби використовують декілька років, на них заводять інвентарні номери, вони можуть надходити як новими, так і вже вживаними. Без них підприємство практично не може функціонувати. Саме через таку важливість їх і назвали основними. У цьому огляді дізнаєтеся найважливіше про основні засоби організації
Основні засоби — що це
Основні засоби (ОЗ) – це матеріальні активи, які очікується використовувати як засоби праці строком більше ніж один рік у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам, а також для адміністративних, соціально-культурних і побутових цілей. Так слід розуміти поняття основних засобів для цілей бухгалтерського обліку.
Основні засоби є частиною необоротних активів у Звіті про фінансовий стан (балансі) підприємства. Також придбані або виготовлені (побудовані) власними силами ОЗ розглядаються як капітальні інвестиції, тому кошти, спрямовані на придбання ОЗ у Звіті про рух грошових коштів відображаються у складі інвестиційної діяльності.
Консервація основних засобів у МСФЗ-підприємств
Типові приклади ОЗ: виробничі та адміністративні будівлі, земля, верстати та інше виробниче обладнання, автотранспортні засоби, офісне обладнання, меблі.
До речі, в англомовних балансах, наприклад за МСФЗ, основним засобам відповідає більш предметний термін – «Property, Plant and Equipment» (абревіатура – PP&E, PPE). Дослівно це перекладається як «Земельна власність (будинки), машини та обладнання».
Існуючі різновиди ОЗ детально розглянуто у матеріалі Класифікація основних засобів.
Основний засоби та основні фонди – чи є різниця
Немає. При роботі з нормативними документами може постати питання, а що таке «основні фонди». Це дещо застарілий термін, який вживається у тому ж значенні, що й основні засоби. Тобто основні фонди підприємства це те саме, що й основні засоби.
Пори свою застарілість термін «основний фонд» все ще зустрічається у чинному законодавстві, наприклад у статті 392 Податкового кодексу України (далі – ПК) про контрольовані іноземні компанії. Однак в інших частинах ПК вживається сучасний термін – «основні засоби», наприклад у пп. 138.3.3 ПК. Також термін «основні фонди» організації можна зустріти зокрема в:
Більшість нормативних документів, зокрема Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (НП(С)БО), Інструкція до Плану рахунків, Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, Цивільний кодекс України, Закон «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 № 1201, використовують сучасний термін – «основні засоби».
Основний засіб: критерії визнання
Аби віднести актив до основних засобів у бухгалтерському обліку, необхідне одночасне дотримання 3-х критеріїв щодо такого активу:
- він є матеріальним;
- він є засобом праці, тобто такий об’єкт, що практично не змінює свою форму у процесі діяльності (виняток – фізичний знос);
- очікується довгострокове його використання більше року. «Очікується» – це значить, що його НЕ планують продати чи списати/спожити впродовж року.
Зверніть увагу, що немає ніяких вартісних критеріїв, а тому основні засоби у бухгалтерському обліку можуть бути будь-якої вартості.
Наприклад, принтер. Він матеріальний і при придбанні очікується, що він буде використовуватися понад рік. Принтер в процесі експлуатації не змінює свою форму (розмір, матеріал). Аналогічно – сканер, комп’ютерна мишка, офісні меблі і т.д.
Увага: Основні засоби = Матеріальний актив + засіб праці + буде більше 1 року використання у майбутньому.
Основні засоби на підприємстві слід відрізняти зокрема від:
- нематеріальних активів – комп’ютерні програми, веб-сайти тощо. У них відсутня матеріальна форма;
- запасів, наприклад сировини на складі. Вважається, що такі активи споживаються короткого періоду часу (одного року або операційного циклу). Навіть при тривалому зберіганні впродовж багатьох років запаси не стають ОЗ, так як є предметами, а не засобами праці (!). Ключова відмінність – запаси в ході свого використання змінюють свою форму (паливо – згорає або випаровується, тонер для принтера і фарба висихають тощо);
- біологічних активів. Попри те, що біологічні активи у вигляді тварин і багаторічних насаджень є матеріальними та засобами праці, але для цілей сільського господарства так активи відділили від ОЗ. Однак у недалекому минулому всі вони вважалися частиною ОЗ. Однак тварини, які не пов’язані з сільськогосподарською діяльністю, та багаторічні насадження та плодоносні рослини, які також не пов’язані з сільськогосподарською діяльністю, до сих пір належать до ОЗ, наприклад сторожові собаки, паркові насадження тощо (це субрахунки 107 і 108 Плану рахунків) (п. 1.7, п. 1.8 Методрекомендацій № 561);
- довгострокових цінних паперів, інвестицій, так як такі активи за своєю природою нематеріальні;
- малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП), наприклад свердла для дрилі або інший швидкозношуваний інструмент, спецодяг. Попри те, що у них є і матеріальна форма, і це все засоби, а не предмети праці, – не виконується 3-й критерій. Дані активи, як правило, не можуть використовуватися довгостроково, вони швидко втрачають при експлуатації свої здатності (тупляться, швидко ламаються, зношуються тощо).
Основні засоби підприємства: де знайти правила обліку
Основні засоби: бухгалтерський облік. Облік ОЗ врегульований такими нормативними документами:
Для податкових цілей також застосовуються пп. 14.1.138 ПК (визначення основних засобів для податкових цілей), ст. 138 ПК (податкові різниці при амортизації ОЗ, податкова амортизація ОЗ).
Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності
Багатокомпонентні основні засоби
Основний засіб може бути матеріально як один предмет, так і сукупністю декількох матеріальних предметів. Наприклад, принтер – це завжди один предмет і з ним усе просто. Однак робочий комп’ютер – це сукупність декількох зв’язаних в один комплекс предметів (монітор, системний блок, клавіатура, мишка). У бухгалтерському обліку є можливість обрати для обліку складних ОЗ один з 2-х варіантів обліку (п. 8 Методрекомендацій № 561):
- як одного основного засобу. Сукупність конструктивно єдиних предметів розглядається як закінчений багатокомпонентний пристрій (комплекс). Уся ця сукупність отримує один інвентарний номер;
- як декількох окремих основних засобів. Кожний предмет обліковується окремо – кожний зі своїм інвентарним номером.
На прикладі того ж комп’ютера, то його можна поставити на облік як один єдиний ОЗ, так і як декілька окремих ОЗ (монітор, системний блок, клавіатура, мишка). Кожний з цих підходів правильний і який обрати – це питання професійного судження бухгалтера і практичної доцільності. На прикладі комп’ютера можна дати пораду обліковувати його все ж таки як кілька окремих ОЗ: системний блок (1) + монітор (2) + клавіатура (3) + мишка (4). Причина в тому, що так буде зручніше при подальшій їхній заміні, потреба у чому може виникнути у майбутньому. Наприклад, клавіатура та мишка – це досить швидко зношувані об’єкти, тому їх дійсно варто розділити. Такий облік дозволяє також у подальшому розділити й поміняти компоненти між різними пристроями, наприклад перенести монітор в інший кабінет та під’єднати до іншого системного блока. Однак для такого обліку потрібно, аби вартість усіх компонент була виділена у накладних чи інших первинних документах. Також, якщо бухгалтер вважає, що у подальшому розділення складного пристрою відбуватися не буде, то тоді можна обрати облік як єдиного об’єкта ОЗ.
Правило компетентності ОЗ застосовується також при оновленні/ремонті ОЗ. Наприклад для того ж комп’ютера можуть бути придбані додаткові накопичувачі (пам’яті), відеокарта тощо, які встановлюються в системний блок. У такому разі теж можливими є два варіанти обліку даних компонент:
- або віднести їхню вартість на збільшення вартості системного блоку (комп’ютера). По-суті, це модернізація, поліпшення об’єкта ОЗ і такий підхід визначений п. 14 НП(С)БО 7;
- або обліковувати як окремі об’єкти ОЗ/МНМА. Навіть, якщо це була заміна деталі, яка вийшла з ладу. Такий підхід доцільний, якщо підприємство має кілька комп’ютерів, при роботі яких внутрішні компоненти можуть мінятися між системними блоками. Якщо такої ситуації немає, то кращим є перший варіант – облік поліпшення.
Будь-яке з цих рішень – допустиме, правильне й відповідає стандартам. Аналогічні судження можна провести і з іншими багатокомпонентними ОЗ: верстатами, певним обладнанням, будівлями з пов’язаними комунікаціями, автотранспортом. Наприклад, установлене газобалонне обладнання (ГБО) на автомобіль можна розглядати:
- як збільшення первісної вартості самого автомобіля (модернізацію);
- як окремий самостійний об’єкт ОЗ – обидва підходи правильні та мають свої аргументи.
Якщо у подальшому допускається демонтаж такого обладнання, наприклад при продажі, перенесення його на інший автомобіль, то кращим є другий варіант – окремого обліку ГБО.
Увага: новопридбані комплектуючі складних ОЗ доцільно обліковувати як окремі об’єкти ОЗ зі своїми унікальними інвентарними номерами, якщо вони потребують частої заміни, їхній строк експлуатації значно відрізняється від всього ОЗ, мають певну відокремленість і можуть бути перенесені на інший об’єкт ОЗ тощо.
Спільні основні засоби
Основний засіб на балансі підприємства може бути не тільки у повній власності підприємства, але й у спільній частковій власності. Справа в тому, що у визначенні об’єкта ОЗ у п. 4 НП(С)БО 7 допускається облік лише «частини активу, що контролюється підприємством». Наприклад, якщо два підприємства спільно володіють будівлею з частками 50/50, то кожне з підприємств має показати на своєму балансі такий ОЗ у половині його вартості.
Також така ситуація – спільно контрольований основний засіб – може бути в обліку спільної діяльності без створення юрособи (договір простого товариства). Тоді в учасників такої діяльності до їхніх балансів потрапляють основні засоби підприємства не у повній вартості, а лише у частині їхньої вартості.
Аби не припиняти госпдіяльність, бізнес почав встановлювати альтернативні джерела енергії. Місцева влада допомагає сміливцям — частково компенсує вартість обладнання. Як суб’єктам господарювання оподаткувати й облікувати цільові кошти — пояснює експерт
Виробничі та невиробничі основні засоби
Структура основних засобів (фондів) передбачає поділ на виробничі/невиробничі основні засоби. Це має значення у податковому обліку, зокрема обліку ПДВ.
Виробничі основні засоби організації – у широкому розумінні будь-які ОЗ, які пов’язані з господарською діяльністю. Невиробничі основні засоби підприємства – це будь-які основні засоби, що пов’язані з соціально-побутовою сферою підприємства і не мають прямого зв’язку з господарською діяльністю й отриманням прибутку (див. пп. 138.3.2 ПК). Наприклад, електричні чайники й кавоварки в офісі. Вони невиробничі, так як не використовуються для отримання прибутку. Однак у кав’ярні вони вже постають як основні засоби.
Увага: щодо невиробничих (негосподарських) ОЗ діють спеціальні правила податкового обліку щодо ПДВ та податкові різниці з податку на прибуток.
Цей поділ важливий для:
- платників ПДВ, оскільки під час придбання невиробничих ОЗ податковий кредит визнається, але потім нараховується компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ (п. 198.5 ПК). Також воно нараховується і тоді коли певний об’єкт ОЗ змінює своє призначення і виробничий ОЗ стає невиробничим;
- платників податку на прибуток – великодоходників. У них немає амортизації невиробничих ОЗ, точніше вона коригується через податкові різниці.
Щодо неплатників ПДВ, платників податку на прибуток – малодоходників, платників єдиного податку, а також неприбутківців, – питання «виробничий/невиробничий основний засіб» для них не має значення.
У бухгалтерському обліку традиційно використовують класифікацію ОЗ у розрізі субрахунків рахунку 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Однак найбільше уваги заслуговують МНМА.
Основні засоби та МНМА 2024
Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) – це різновид основних засобів. МНМА теж матеріальні, вони теж мають строк служби більше 1 року та є засобами праці. Єдине, що вони мають вартісний критерій, який визначається самим підприємством у наказі про облікову політику. Однак для цілей обліку податку на прибуток у великодоходників така межа становить:
- 20000 грн – нині чинний у пп. 14.1.138 ПК (з 23.05.2020);
- 6000 грн – попередньо діючий (по 22.05.2020 включно).
Виходить, що МНМА – це маловартісні основні засоби. Хто у цьому сумнівається, можна зазирнути до пп. 5.2 НП(С)БО 7, де МНМА загадуються серед наведеного там переліку основних засобів підприємства. У Звіті про фінансовий стан (балансі) вартість МНМА теж входить до рядка «Основні засоби». Щодо МСФЗ, то там узагалі немає такого поняття як МНМА, так як жодні вартісні критерії щодо основних засобів чи МНМА там відсутні.
Увага: МНМА – це маловартісні основні засоби, які мають спрощений у порівнянні зі звичайними ОЗ бухгалтерський облік.
У бухгалтерському обліку МНМА – це об’єкти ОЗ, які віднесені на спеціальний однойменний субрахунок 112. Їх виділяють в окрему групу через малу вартість за тим критерієм, який встановлює підприємство у наказі про облікову політику. Спрощення обліку МНМА має прояв у такому:
- можна використовувати прискорені та простіші методи розрахунку амортизації – 50/50, 100%;
- замість унікальних інвентарних номерів можна застосовувати номенклатурні, тобто один номер на цілу групу подібних об’єктів;
- взагалі не передбачена переоцінка МНМА.
Увага: критерій вартості МНМА обирається підприємством самостійно та фіксується у наказі про облікову політику.
Вартісна межа МНМА
Як правило, платники податку як вартісну межу МНМА в наказі про облікову політику використовують таку з ПК. Однак це не обов’язково. Дане питання більш важливе в обліку платників податку на прибуток – великодоходників, адже МНМА за пп. 14.1.138 ПК не вважаються ОЗ. Для них якраз і снує згаданий критерії «20000 грн» (інакше – виникнуть додаткові податкові різниці). Щодо інших платників податків – малодоходників, єдиноподатників, неприбутківців – вони можуть без вагань обирати власний вартісний критерій та використовувати як нинішні «20000», так і колишні «6000» чи будь-який інший.
Найпоширеніші проблеми мають підприємства, що користуються електрогенераторами. Коли потрібна ліцензія на зберігання пального? Чи сплачувати екологічний податок? Де взяти норми, щоб списувати пальне на витрати?
Не вважаються основними засобами для цілей податкового обліку
У податковому обліку поняття ОЗ дещо вужче, ніж таке в НП(С)БО 7. Так, за пп. 14.1.138 ПК не належать до ОЗ:
- уже згадані МНМА (хоча вони є як група 11 у класифікації ОЗ для податкових цілей у пп. 138.3.3 ПК, але у податковій декларації з податку на прибуток за групою 11 стоять знаки «х» у Додатку АМ);
- земельні ділянки (група 1, пп. 138.3.3 ПК, знаки «х» у Додатку АМ декларації);
- незавершені капітальні інвестиції (у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності такі активи також не вважаються ОЗ та обліковуються на окремому субрахунку 15 «Капітальні інвестиції»);
- автомобільні дороги загального користування;
- бібліотечні та архівні фонди, збереження Національного архівного фонду України (група 10 у пп. 138.3.3 ПК). За ними стоять знаки «х» у Додатку АМ декларації;
- природні ресурси (група 13, пп. 138.3.3 ПК). За ними стоять знаки «х» у Додатку АМ податкової декларації з податку на прибуток.
- невиробничі ОЗ.
Однак це виключно для податкових цілей. Щодо бухгалтерського обліку – усі вищеперераховані об’єкти належать до ОЗ.
Увага: у розумінні ОЗ між НП(С)БО 7 та ПК є відмінності.
Не вважаються основними засобами у бухгалтерському обліку, але я такими для цілей податкового
Які засоби належать до основних, а які ні? Є й ситуація, коли активи не класифікуються як ОЗ за правилами бухгалтерського обліку, але у ПК вони належать до ОЗ. До таких активів належать:
- групи вибуття (субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу») у бухгалтерському обліку не впливає на їхнє визнання ОЗ у податковому. Активи на субрахунку 286 перестають бути ОЗ, вони стають різновидом товарів у складі запасів, оборотних активів. Однак для цілей ПК вони продовжують залишатися ОЗ до їхнього вибуття (група вибуття відсутня у класифікації ОЗ для податкових цілей у пп. 138.3.3 ПК). Однак нарахування амортизації за такими ОЗ припиняються всюди – у бухгалтерському обліку та для цілей оподаткування, так як такі ОЗ не використовуються вже в господарській діяльності;
- інвестиційна нерухомість. Такі ОЗ обліковуються у бухгалтерському обліку та відображаються у фінансовій звітності окремо. Для їхнього обліку використовується субрахунок 100 «Інвестиційна нерухомість», а правила обліку визначені НП(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість», а не НП(С)БО 7. Однак для цілей податкового обліку вони продовжують вважатися ОЗ відповідної групи за пп. 138.3.3 ПК та Додатком АМ (група 3 – будівлі, споруди; група 1 – земельні ділянки);
- довгострокові біологічні активи. Такі ОЗ теж обліковуються у бухгалтерському обліку та відображаються у фінансовій звітності окремо. Для їхнього обліку використовується рахунок 16 «Довгострокові біологічні активи», а правила обліку визначені НП(С)БО 30 «Довгострокові біологічні активи», а не НП(С)БО 7. Однак для цілей податкового обліку вони вважаються ОЗ групи 16 за пп. 138.3.3 ПК та у Додатку АМ податкової декларації.
Оцінка основних засобів для цілей бухгалтерського обліку та фінансової звітності
Що ж до оцінки основних засобів, то для цього за НП(С)БО 7 може застосовуватися:
- первісна вартість ОЗ (ПВ);
- залишкова (балансова) вартість (ЗВ);
- справедлива вартість (СВ);
- ліквідаційна вартість (ЛВ).
Правила застосування тої чи іншої вартості, проведення переоцінки визначаються НП(С)БО 7 та іншими нормативно-правовими документами. Як визначається вартість ОЗ та яка сфера застосування її видів, узагальнює таблиця.
МОЖЛИВІ ВИДИ ОЦІНКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ |
Вартість ОЗ (види) | Як визначається | Де застосовується |
первісна вартість (вартість придбання) | сумарна вартість, яка складається з таких компонент: - ціна самого ОЗ, що сплачується постачальнику (без непрямих податків, тобто ПДВ, акцизу);
- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, які необхідно сплатити для набуття права на основні засоби підприємства;
- суми ввізного мита – якщо ОЗ імпортується;
- непрямі податки у ціні ОЗ, якщо вони не відшкодовуються покупцю. Наприклад, це сума ПДВ – у неплатників ПДВ, сума ПДВ за невиробничими ОЗ – у платників ПДВ;
- страхування ризиків доставки цього ОЗ;
- витрати на доставку, транспортування, установку, монтаж, налагодження ОЗ;
- інші витрати, які безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до стану, в якому він стає придатний для використання за запланованою метою (п. 8 НП(С)БО 7).
Первісна вартість може бути змінена під час переоцінки ОЗ, його модифікації, добудови тощо | при початковій постановці на облік у разі придбання або виготовлення власними силами |
залишкова (балансова) вартість | = первісна вартість – накопичений знос (амортизація) | у Звіті про фінансовий стан (балансі) |
справедлива вартість | сума, за яку можна продати цей ОЗ за звичайних умов, коли сторони угоди незалежні та обізнані в усіх умовах угоди і господарській ситуації на ринку. Різновидами справедливої вартості є: - ринкова вартість;
- відновлювальна вартість – сучасна собівартість придбання (виготовлення) за мінусом суми зносу на дату оцінки ОЗ. Застосовується у разі, якщо ринкову вартість визначити неможливо
| при переоцінці ОЗ, у Звіті про фінансовий стан (балансі) після переоцінки; у ситуаціях, коли первісна вартість невідома |
ліквідаційна вартість* | сума коштів або вартість інших активів, яку очікується отримати при реалізації ОЗ або його ліквідації після закінчення строку корисного експлуатації, якщо відняти витрати, пов’язані з таким продажем (ліквідацією) | це цифра, яка використовується лише при розрахунку суми амортизації |
* ліквідаційна вартість та строк корисної експлуатації об’єкта ОЗ, а також метод амортизації переглядатися на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання (абз. 3 п. 24 Методрекомендацій № 561). У такому разі амортизація об’єкта ОЗ нараховується, виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості |
Приклад визначення первісної вартості основного засобу
Підприємство придбало верстат вартістю 240000 грн, у т.ч. ПДВ. Витрати на доставку склали 1000 грн (перевізник – неплатник ПДВ). На налагодження та запуск було витрачено 1800 грн з ПДВ.
Первісна вартість = 200000 + 1000+1500 = 202500 грн, де
- 200000 – вартість верстату без ПДВ (=240000×5/6);
- 1500 – вартість налагодження без ПДВ (=1800×5/6);
- 1000 – вартість доставки.
Інвентаризація основних засобів
Інвентаризація дозволяє підтвердити факт наявності самих ОЗ, а також є приводом з’ясувати їхній технічний стан. Правила інвентаризації ОЗ можна знайти в Положенні про інвентаризацію активів та зобов’язань. За цими правилами інвентаризація ОЗ перед складанням річної фінансової звітності здійснюється за 3 місяці. Результати інвентаризації ОЗ оформляються в інвентаризаційному описі за об’єктами ОЗ чи групами та окремо за кожною матеріально відповідальною особою. До проведення інвентаризації перевіряється наявність технічних паспортів та інших документів на ОЗ, а під час інвентаризації машин, обладнання та транспортних засобів зокрема перевіряються заводські номери кузова, двигуна, шасі тощо.
Більш детально правила інвентаризації викладені у згаданому Положенні та матеріалі Інвентаризація: як організувати та провести.
Основні засоби, їх класифікація і показники ефективного використання
Дані бухгалтерського обліку можуть бути використані для економічного аналізу результатів використання ОЗ. З економічної точки зору ОЗ розглядаються як капітальні інвестиції, які мають приносити віддачу (дохід). Однак аналіз використання ОЗ може більш доцільний на промислових підприємствах, аніж у торгівлі, сільському господарстві чи сфері послуг. Традиційні показники ефективності використання ОЗ, які рахуються за даними фінансової звітності, наведено у таблиці нижче. У економічному аналізі також у термінології залишається використання терміну «основний фонд» (звідси – фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність і т.п.).
Увага: позитивні індикатори використання ОЗ: зростання фондовіддачі, зменшення коефіцієнта зносу, зростання коефіцієнта оновлення.
ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ |
№ | Показники ефективності ОЗ | Формула розрахунку | Що означає |
1. | фондовіддача (коефіцієнт оборотності ОЗ) |  | віддача ОЗ за доходом впродовж звітного періоду: збільшення* = зростання віддачі |
2. | фондомісткість |  | те ж саме, що й фондовіддача, але навпаки: збільшення = зменшення ефективності (віддачі) |
3. | фондоозброєність |  | відображає оснащення виробництва основними засобами** |
4. | коефіцієнт введення (оновлення) ОЗ |  | відображає частку ОЗ, які були оновлені впродовж періоду: зростання є позитивним явищем |
5. | коефіцієнт вибуття ОЗ |  | відображає частку ОЗ, які вибули впродовж періоду: зростання показника може свідчити про продаж ОЗ, ліквідацію (аналізувати треба у поєднанні з коефіцієнтом введення) |
6. | коефіцієнт зносу ОЗ |  | відображає ступінь застарілості ОЗ: збільшення – негативне явище і свідчить про відсутність оновлення ОЗ |
* недолік у тому, що інфляційні процеси, переоцінка ОЗ порушує співставність даних за роками; ** недолік у тому, що переоцінка ОЗ не проводилася не відображає реального стану |
Під час розрахунку цих показників завжди треба звертати увагу на вартісну оцінку основних засобів, адже проведення уцінок/дооцінок може суттєво спотворювати наявну картину і робити коефіцієнти, розраховані за різними роками, непорівнянними. Це ж саме стосується виручки від реалізації, яка могла зрости внаслідок інфляційних процесів, тому бажано в аналізі використовувати порівнянні ціни, коригування на індекс інфляції.
