Розглядаючи справу про можливість дострокового припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг його власником, Вищий господарський суд дійшов таких висновків.
Будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг повністю або частково. Зокрема, якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації. При цьому тільки за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Водночас ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва.
У свою чергу, припинення дії свідоцтва за заявою власника та припинення дії свідоцтва внаслідок невикористання торговельної марки відрізняються за правовими наслідками (зокрема, в частині згаданого права на повторну реєстрацію).
За власником і після припинення дії свідоцтва залишаються певні права на спірний знак, які перешкоджають іншим особам звернутися із заявою про реєстрацію такого позначення.
Разом з тим чинне законодавство України не ставить можливість дострокового припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг у залежність від зміни особи власника свідоцтва. Підприємство, яке одержало право на спірну торговельну марку, повинне оцінити наявний ризик при укладенні договору з попереднім власником стосовно передачі прав та одразу (з дати укладення договору) здійснювати власні заходи, спрямовані на використання спірної торговельної марки в Україні.
Правове значення в такому випадку мають лише: факт використання (кожним з власників та/або іншою особою під їх контролем) чи невикористання торговельної марки для товарів та/або послуг, стосовно яких її було зареєстровано; тривалість невикористання знака (має бути більше трьох років); причини невикористання. При цьому обов’язок доказування наявності поважних причин невикористання покладається на власника свідоцтва.
