Списуємо зіпсовану деталь, вартість якої не встановлено, та нараховуємо ПДВ
На балансі підприємства рахується обприскувач як основний засіб, який використовується у його господарській діяльності. Як списати зіпсовану деталь цього основного засобу з вини працівника, якщо її вартість не встановлено? Як нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ?
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей затверджено постановою КМУ від 22.01.1996 № 116.
Відповідно до пункту 2 цього порядку розмір збитків від знищення матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
Незалежна оцінка проводиться у відповідності з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (далі — Закон № 2658) та Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 № 1891 (далі — Методика № 1891).
Незалежну оцінку збитку здійснює професійний оцінювач на підставі укладеного з ним договору. За наслідками оцінки складається звіт про оцінку майна, який містить оцінену суму завданого збитку. Звіт є підставою для відображення суми збитку в обліку підприємства, а також пред’являється винній особі для відшкодування.
Слід зауважити, що вищезазначені вимоги стосуються майна і майнових прав, а не окремої деталі основного засобу. Майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо (ст. 3 Закону № 2658). Окрема деталь основного засобу не є майном. Це — лише частина майна.
Крім того, Методика № 1891 передбачає оцінку майна, що належить до державної або комунальної форм власності.
На думку редакції, якщо у даному випадку підприємство не має державної чи комунальної частки у статутному капіталі, то оцінку збитку від зіпсування окремої деталі майна може провести спеціальна комісія, призначена керівником цього підприємства (п. 41, 42 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561).
Вихідними даними для оцінки можуть бути матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, фінансова звітність. Під час оцінки може використовуватися інша інформація, необхідна для оцінки збитків, зокрема, результати аналізу ринку подібного до пошкодженого майна (п. 106 Методики № 1891).
Якщо вартість деталі неможливо достовірно визначити, її оцінюють за справедливою вартістю (п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»).
Під справедливою вартістю розуміється сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»).
Комісія оформляє акт на списання пошкодженої деталі основного засобу у довільній формі. Акт затверджується керівником підприємства та передається до бухгалтерії разом з наказом (розпорядженням) керівника.
Що стосується ПДВ, то на справедливу вартість зіпсованої деталі підприємство повинно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ у загальній декларації (п. 189.1, 198.5 ПК).
Податкові зобов’язання нараховуються згідно з бухгалтерською довідкою у звітному періоді, в якому встановлено факт зіпсування деталі.
Якщо при придбанні основного засобу суму ПДВ було включено до податкового кредиту у сільгоспдекларації з ПДВ, цю суму потрібно відкоригувати в частині ПДВ, що стосується вартості деталі. Оскільки первісна вартість деталі не визначена, то податковий кредит коригується на підставі бухгалтерської довідки, використаної для нарахування податкових зобов’язань (пп. 209.15.1 ПК).
