25 червня Уряд схвалив проєкт змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Головна новація - запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств, що є важливим кроком до євроінтеграції та підвищення прозорості бізнесу
Ключові зміни та нововведення, які передбачає проєкт Закону від 26.06.2025 № 13425:
1. Впровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку.
Вперше на законодавчому рівні передбачається складання, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Така звітність міститиме інформацію про вплив компанії на екологію, соціальні питання, трудові відносини, права людини, антикорупційну діяльність, а також про те, як ці питання впливають на діяльність підприємства.
Інформацію про сталий розвиток подаватимуть за Європейськими стандартами (ESRS) у вигляді окремого розділу звіту з управління. Звітність подаватимуть в єдиному електронному форматі за таксономією, що спростить аналіз і доступ до інформації.
Передбачається, що звітність зі сталого розвитку подається разом із фінансовою звітністю і є її невід’ємною частиною.
Нова звітність стосується:
- великих підприємств та материнських компаній великих груп;
- середніх та малих підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу.
Нові правила впроваджуватимуть поетапно:
Великі підприємства та материнські підприємства великої групи, які мають понад 500 працівників — звітують у 2028 році.
Інші великі підприємства та материнські підприємства великої групи — у 2029 році.
Середні та малі підприємства з цінними паперами на біржі — у 2030 році.
2. Оновлення критеріїв для визначення категорій підприємств.
Критерії для визначення мікро-, малих, середніх і великих підприємств оновили з урахуванням інфляції та рекомендацій Європейської комісії. Це дозволить зменшити адміністративне навантаження та уникнути необґрунтованого потрапляння підприємств у категорії з жорсткішими вимогами.
3. Впровадження міжнародних стандартів.
Державні підприємства та компанії, де понад 50% акцій належать державі, зобов’язані вести облік і звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), а також складати звіт про управління. Це підвищить прозорість і підзвітність державного сектору та спростить доступ до міжнародних ринків капіталу.
Законопроєкт розроблений на виконання Угоди про асоціацію з ЄС, з метою імплементації положень Директиви № 2013/34/ЄС про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язану звітність певних типів підприємств (з урахуванням Директиви (ЄС) 2022/2464 щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку та Делегованої Директиви Комісії (ЄС) 2023/2775 щодо коригування критеріїв розміру мікро-, малих, середніх і великих підприємств та груп).
За інформацією Мінфіну
Платіжну інструкцію запровадили замість платіжного доручення. Тепер цей документ оформлюють лише з використанням номера рахунку у міжнародному форматі IBAN. Розбираємо, як правильно заповнити платіжну інструкцію, які реквізити вказати та на що звернути увагу, щоб уникнути помилок. Також наведемо приклад заповненого документа
Акт виконаних робіт — зразок і бланк, які знадобляться для підтвердження послуг або робіт. Бухгалтер оформлює його для належного документування госпоперацій. Завантажуйте приклад акта надання послуг і готовий бланк — у консультації експерта
Бухгалтер під час нарахування зарплати працює з чималою кількістю первинних документів, основним з яких є розрахунково-платіжна відомість. Якщо зарплатна відомість працівника містить помилки, це може призвести до штрафів. Як все правильно оформити та які форми документів краще використати читайте у консультації
Популярні бланки та зразки стануть у пригоді всім бухгалтерам. У публікації знайдете «хіти», які завжди мають попит серед наших читачів
Інвентаризація на підприємстві: чому вона важлива, як правильно підготуватися, хто відповідає за її проведення. Розглядаємо особливості річної інвентаризації, строки та процедуру, а також як скласти наказ
