За 7 місяців 2025 року обсяги зовнішньої торгівлі товарами склали $69,1 млрд
Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму
Порівняно з аналогічним періодом минулого року товарообіг зріс на 12,0% (на 7,4 млрд дол.).
Експорт — 23,2 млрд дол. (+ 2,7% порівняно з січнем-липнем 2024 року).
Топ-3 експортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 76,7%):
- продовольчі товари — 13,0 млрд дол. (56,0%);
- метали та вироби з них — 2,6 млрд дол. (11,2%);
- машини, устаткування та транспортні засоби — 2,2 млрд дол. (9,5%).
Топ-3 країн-споживачів українських товарів:
- Польща — 2,9 млрд дол.;
- Туреччина — 1,9 млрд дол.;
- Італія — 1,3 млрд дол.
Імпорт — 45,9 млрд дол. (+17,4% порівняно з січнем-липнем 2024 року).
Топ-3 імпортних позицій (їх частка у загальному обсязі склала 68,0%):
- машини, устаткування та транспортні засоби — 18,0 млрд дол. (39,2%)
- продукція хімічної промисловості — 7,3 млрд дол. (15,9%)
- паливно-енергетичні ресурси — 5,9 млрд дол. (12,9%).
Останнім часом до декларації з податку на прибуток підприємств доволі часто вносили зміни. З’ясуємо, хто, коли та за якою формою має подати піврічну деку
При митному оформленні зазначених товарів до бюджету надійшло:
- 112,7 млрд грн.,
- 57,0 млрд грн.,
- 105,5 млрд грн. відповідно.
Це складає 29%, 15% та 27% від усіх надходжень митних платежів.
Топ-3 країн-постачальників товарів до України:
- Китай — 9,9 млрд дол.
- Польща — 4,4 млрд дол.
- Німеччина — 3,7 млрд дол.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками січня-липня склало 22,7 млрд дол.
Ситуація продовжує погіршуватись — якщо у січні-травні 2025 року місячне збільшення від’ємного результату зовнішньої торгівлі вимірювалось приблизно у 2,9 млрд дол., то за підсумками червня воно зросло до 3,9 млрд дол. та 4,4 млрд дол. у липні.
За такої динаміки вже у вересні ми можемо перекрити минулорічний історичний анти-рекорд (– 29,0 млрд дол.).
Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев постійно наголошує на необхідності збільшення підтримки експортерів.
Рецептами для виправлення ситуації він називає:
- аудит усіх бюджетних програм на предмет їх результативності та актуальності з переспрямуванням вивільнених ресурсів на такі проекти підтримки економіки, які дадуть більш швидкий та ефективний результат;
- підвищення доступності кредитування для пожвавлення виробничої активності в експортно-орієнтованих галузях;
- масштабування роботи ЕКА;
- запуск страхування воєнних ризиків для активізації залучення інвесторів.
Комітет на законодавчому рівні також готовий пропонувати рішення, які підтримають розвиток реального сектору економіки.
Тож у Комітеті розраховують на активізацію роботи нового складу Уряду в частині підтримки вітчизняних товаровиробників та експортерів з метою скорочення негативного сальдо зовнішньої торгівлі.
За інформацією Данила Гетманцева