Відповідь
Суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим (ч. 1 ст. 58-1 Господарського кодексу України; далі — ГК).
Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подає суб’єкт господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 58-1 ГК).
Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків (ч. 3 ст. 58-1 ГК).
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затвердив Мінфін наказом від 06.06.2017 № 557 (далі — Порядок № 557)
Автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ КЕП або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (абз. 2 пп. 48.5.1 Податкового кодексу України).
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа (абз. 2 п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).
Отже, якщо використовуєте в своїй діяльності печатку (для проставлення відбитку на документах створених у паперовій формі), не потрібно обов’язково отримувати кваліфіковану електронну печатку для накладання її на електронний документ.
Достатнім підтвердженням справжності електронного документа є наявність накладеного на нього кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису платника.
Таку печатку маєте право отримати за власним бажанням.
В огляді експерт коментує заборони, обмеження, ризики господарської діяльності та відповідальність за співпрацю з нинішніми, колишніми чи потенційними партнерами, які мають коріння в рф чи рб. Як визначити пов’язаність особи з державою-агресором та як уберегти себе від можливих ризиків незнання такого звʼязку?
Алгоритм дій роботодавця, якщо звільненого працівника суд поновив на роботі. Отримання і реєстрація рішення суду. Зразок наказу про поновлення працівника на роботі за рішенням суду. Внесення запису до трудової книжки та до кадрових документів: особової картки, табелю, особової справи. Зразок запису до трудової та наказу про звільнення у зв’язку з поновленням на роботі іншого працівника. Нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за моральну шкоду
Торговельна марка — це об’єкт права інтелектуальної власності, передача прав на який, як і на технічні умови, потребує належного юридичного оформлення та правильного податкового обліку. У статті розглянемо порядок реєстрації торговельної марки, особливості оформлення тимчасової передачі прав, документальне супроводження таких операцій та податкові наслідки
За рекомендацією Мінекономіки обчислюйте середню зарплату для визначення критичного статусу за даними Податкового розрахунку. Пояснимо, з яких рядків визначати показники. Також у консультації — ситуації, за яких середня зарплата занижується
У суб’єктів господарювання під час господарської діяльності доволі часто виникає потреба отримати послуги (аудиторські, юридичні, експедиторські тощо) від інших осіб. У таких випадках сторони застосовують договір про надання послуг. У консультації розглянемо оформлення договору про надання послуг
