експерт, адвокатка зі спорів з органами контролю, консультантка з закупівель
У суб’єктів господарювання під час господарської діяльності доволі часто виникає потреба отримати послуги (аудиторські, юридичні, експедиторські тощо) від інших осіб. У таких випадках сторони застосовують договір про надання послуг. У цій консультації розглянемо, який формувати договір про надання послуг
Коли формуєте та укладаєте договір про надання послуг, слід керуватися приписами глави 63 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).
За договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов’язується оплатити Виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлює договір (ч. 1 ст. 901 ЦК).
Тобто, договір про надання послуг є двостороннім (у ньому у двох сторін виникають зобов’язання) та консенсуальним (тобто, він вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов).
Увага: договір надання послуг можна укладати як між юридичними особами, так із ФОП, а також із самозайнятими особами (зокрема, з адвокатом).
Також можна залучити фізичну особу (не ФОП) для надання послуг. Але в цьому випадку потрібно пам’ятати про судову практику. Наприклад, Постанову Верховного Суду (далі – ВС) від 08.11.2023 у справі № 360/2414/20 (адміністративне провадження № К/9901/1174/21), де вказане таке. Якщо співставити трудовий договір з ЦПД, різниця між ними у тому, що трудовий договір регулює процес організації трудової діяльності. За ЦПД процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за ЦПД, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату підприємства, не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
Маєте разову роботу — залучайте фізичних осіб за цивільно-правовими договорами. А як їх правильно оформити, як оподаткувати і відзвітувати про винагороду за ЦПД, пояснили у консультації. Також підготували зразки: договору підряду, договору про надання послуг, акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт)
За статтею 206, частиною 1 статті 208 ЦК, у письмовій формі належить вчиняти:
правочини між юридичними особами;
правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, що можуть вчинятися усно. Тобто, які сторони повністю виконують у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, недодержання письмової форми яких спричиняє їх недійсність. Водночас, юридичній особі, що сплатила за послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (наприклад, у випадку ремонту техніки видається чек, який є письмовим доказом виконання такого договору).
Отже, форма договору про надання послуг є письмовою.
Договір про надання послуг: істотні умови
Згідно з частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі – ГК), під час укладення господарського договору, сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити:
предмет;
ціну;
строк дії договору.
Проте, частина 2 статті 180 ГК передбачає, що істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів такого виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. Для договору надання послуг потрібно врахувати вимоги статей 901-907 ЦК.
Предметом такого договору, як підтверджує і судова практика (зокрема Постанова ВС від 19.04.2023 у справі № 916/1731/22) є вчинення Виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням Замовника. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів надання послуги, її власні кількісні характеристики не змінюються). Усім послугам властива одна спільна ознака – результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. У зобов’язаннях про надання послуг результат діяльності Виконавця не має речового змісту. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це буває під час виконання роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб.
Описати послугу, що надається, треба детально. Наприклад, не «ведення бухгалтерського обліку», а «складання податкової декларації з ПДВ; введення інформації з первинних документів до певної комп’ютерної програми». Не заборонено такий перелік сформувати в додатку до договору, що є його невід’ємною частиною.
Зверніть увагу, що за статтею 902 ЦК, Виконавець повинен надати послугу особисто, хоча за згодою Замовника може покласти виконання договору на іншу особу. Проте відповідальним в повному обсязі перед Замовником за порушення договору все одно буде Виконавець.
Ціну договору про виконання послуг регулює стаття 903-904 ЦК. Так, якщо договір передбачає надання послуг за плату, Замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлює договір. Якщо ж договір безоплатний, то Замовник зобов’язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Зверніть увагу, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини Виконавця, Замовник зобов’язаний виплатити Виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини Замовника, він зобов’язаний виплатити Виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлює договір або закон.
Виконавцю важливо вказати строки здійснення оплати, адже якщо умови договору про надання послуг не вказують термін оплати наданих послуг, Виконавець має право вимагати оплати в будь-який час, а Замовник зобов’язаний її здійснити протягом 7 днів з дня пред’явлення такої вимоги (ч. 2 ст. 530 ЦК). Тобто, для Виконавця час на отримання оплати затягнеться.
Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики
Згідно зі статтею 905 ЦК,строк дії договору про надання послуг сторони встановлюють за домовленістю. А частина 7 статті 180 ГК, зокрема, передбачає, що таким строком є час, впродовж якого існують зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що діяла під час дії договору.
Як розірвати договір про надання послуг
Відповідно до статті 907 ЦК, договір про надання послуги може бути розірваний у т.ч. шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених законодавством, або за домовленістю сторін. Тому важливо прописати за яких умов (зокрема, невиконання стороною свого зобов’язання у певний строк) та яким чином відбувається розірвання договору (наприклад, направлення вимоги/повідомлення про розірвання поштою за 10 днів до розірвання).
Договір про надання послуг: наслідки порушення
Правові наслідки порушення зобов’язання (умов договору) встановлює стаття 611 ЦК, яка, зокрема вказує, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом:
припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
зміна умов зобов’язання;
сплата неустойки;
відшкодування збитків та моральної шкоди.
Зверніть увагу, що ВС у Постанові від 05.10.2022 у справі № 904/7906/21 вказав, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, у т.ч. вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення:
1) протиправної поведінки особи (боржника);
2) збитків, заподіяних такою особою;
3) причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи і збитками;
4) вини особи, яка заподіяла збитки, у т.ч. встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди (яка презюмується).
За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення, відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.
Договір про надання послуг: відповідальність і обов’язки сторін
Ця норма ЦК більше стосується Замовника та його відповідальності. Для Виконавця ж, законодавець створив спеціальну норму щодо відповідальності за порушення договору. Її відображає стаття 906 ЦК.
Так, збитки, завдані Замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню Виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлює договір. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату під час здійснення підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлює договір або закон.
Проте, законодавець передбачив, що збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню Виконавцем у розмірі, що не перевищує 2 НМДГ, якщо інший розмір відповідальності Виконавця договір не встановлює.
Щодо обов’язків сторін, то вони визначаються на розсуд сторін.
Найпоширеніші вимоги для Виконавця:
своєчасно та якісно надавати послуги (можуть бути встановлені дедлайни);
повідомити Замовника, якщо виникли обставини, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов’язань;
складати та передавати Замовнику акти про надання послуг.
оплачувати послуги, на умовах та в порядку зазначеному у пункті Х Договору.
Договір про надання інформаційних послуг з фізичною особою
Ідеться про ситуацію, коли укладається договір із фізичною особою щодо формування податкової звітності або ведення податкового обліку (наприклад, заповнення книги обліку доходів).
Експерти зазначають, що такий договір варто назвати «договір інформаційно-консультаційних послуг». Утім, у самому тексті договору варто вказати, що Виконавець зобов’язується на свій ризик своїми силами та засобами надавати інформаційні та консультаційні послуги Замовнику в сфері консультування з питань оподаткування.
Зверніть увагу, що згідно з підпунктом 47.1.2 статті 47 ПК, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання податківцям, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.
А пункт 19.2 статті 19 ПК визначає, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних зі сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, яку видав платник податків – фізична особа на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена нотаріально.
Отже, якщо фізичній особі послуги за договором надає ФОП, то такий ФОП не може нести відповідальність за порушення щодо формування податкової декларації, якщо на нього не буде видана щодо таких дій нотаріально завірена довіреність.
Договір надання послуг має містити пункт щодо того, яким документом оформляється факт надання послуги та коли це здійснюється. Найчастіше ним є акт здачі-приймання наданих послуг.
Для вас ми підготували договір про надання послуг (заповнений зразок). Скористайтеся!
