Відповідь
Об’єктом оподаткування екологічним податком за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі — Екологічний податок) є обсяги розміщених відходів (пп. 242.1.3 Податкового кодексу України; ПК).
ПК покладає обов’язки платника Екологічного податку, зокрема, на суб’єктів господарювання, які під час провадження діяльності на території України здійснюють розміщення відходів.
Також ПК визначив зміст терміну «розміщення відходів» як операцій із «захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів» (пп. 14.1.223 ПК).
ПК не покладає обов’язки платника Екологічного податку, зокрема, на таких суб’єктів господарювання, у господарській діяльності яких існує період, в якому окремі види (класи) відходів розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання виключно у якості вторинної сировини (п. 240.5 ПК), тобто розміщення таких відходів, для яких існують технології, виробничо-технологічні та(або) економічні передумови утилізації або переробки в Україні.
Особливу уваги слід звернути на сукупність речовин, яка Законом України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» від 07.04.2015 № 287-VIII (далі — Закон № 287) ідентифікується під терміном «гній» — «будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї» (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 287).
Особливість ситуації визначається тим, що у пункті 11-1 частини першої статті 1 Закону № 287 при визначенні терміну «органічні добрива та покращувачі ґрунту» безпосередньо зазначили, що до таких добрив можуть включатися «компостований або перероблений гній».
Оновлені критерії критичності для аграріїв 2026
Таким чином, «гній», що зберігається у спеціально відведених для цього місцях, на які отримані відповідні дозволи, а також оприбуткований як вторинна сировина не включають до об’єкту оподаткування Екологічним податком.
При цьому, обсяги «гною», який втратив свої споживчі властивості у якості сировини для виготовлення органічних добрив у разі їх захоронення набувають ознак об’єкту оподаткування Екологічним податком. Такі відходи відповідно до Національного класифікатора відходів, затвердженого постановою КМУ від 20.10.2023 № 1102, утворені внаслідок вирощування тварин та виробництва продукції тваринництва та птахівництва, включили до групи відходів 02 «Відходи сільського та лісового господарства, садівництва, мисливства, рибальства та аквакультури, виробництва та переробки харчових продуктів» підгрупи відходів 02 01 «Відходи сільського та лісового господарства, аквакультури, садівництва, мисливства та рибальства», виду відходів 02 01 06 «Тваринні фекалії, урина та гній (включаючи зіпсовану солому), стоки, зібрані окремо та оброблені поза місцями утворення», що підтверджує приналежність гною до відходів, а за розміщення відходів передбачили справляння Екологічного податку.
При обчисленні податкових зобов’язань з Екологічного податку за зазначені обсяги «гною», як відходів, що належать до IV класу небезпеки відходів, слід застосовувати ставку Екологічного податку із врахуванням відповідного рівня небезпеки, встановлену статтею 246 ПК.
ПК передбачає, що у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки екологічного податку збільшують утричі.
Окрім того передбачили застосування до ставок коефіцієнта, який встановлюють залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (у межах населеного пункту або на відстані менше ніж 3 км від таких меж ставки екологічного збільшують утричі).
