Відповідь
У колективному договорі встановлюють взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Зокрема, колективним договором встановлюють гарантії, компенсації, пільги (ст. 13 Кодексу законів про працю України).
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59 (далі — Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.
Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачили законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою / керівником).
Податкова знижка для фізичних осіб
Тобто, колективним договором повинно бути визначено, чи вважаються службові поїздки працівників в інші населені пункти службовим відрядженням або роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер.
Якщо в колективному договорі, який діє на підприємстві, визначили, що службові поїздки відповідних категорій працівників — це робота, яка постійно проводиться в дорозі і має роз’їзний характер, то відповідно до постанови КМУ «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» від 31.03.1999 № 490 таким працівникам відшкодовують витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення в порядку, визначеному КМУ для відряджень у межах України і за кордон.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включають доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); пп. 164.2.1 Податкового кодексу України (ПК).
Для цілей розділу IV ПК заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачують (надають) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 ПК).
Отже, у разі якщо колективним договором визначили, що службові поїздки працівників в інші населені пункти є роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер і не є відрядженням, то відшкодування витрат на проїзд до місця відрядження (роботи) і назад, а також на наймання житлового приміщення таким працівникам підприємством, слід розглядати як компенсаційні виплати, що включають до складу заробітної плати і оподатковують за ставкою 18%.
За інформацією ДПС у Черкаській області
