Відповідь
З 01.01.2019 набув чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), яким внесено зміни до порядку оподаткування, в тому числі і в частині туристичного збору.
Обов’язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Ради). При прийнятті рішень обов’язково визначаються всі елементи податку або збору, передбачені ст. 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановленим розд. ХІІ ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Серед передбачених ст. 7 ПКУ елементів туристичного збору, що обов’язково відповідно до п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ визначаються Радами при встановленні податків, у ст. 268 ПКУ, частково або повністю змінено для туристичного збору визначення бази оподаткування, ставок, платників, податкових агентів, порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань.
Таким чином, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок Збору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів.
Податкове законодавство складається як із ПКУ, так і нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Кодексу органами місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, за правилами, встановленими Кодексом (п. 3.1 ст. 3 ПКУ).
Зокрема, до повноважень Рад щодо податків та зборів віднесено, зокрема встановлення ставок туристичного збору та визначення переліку податкових агентів зі Збору згідно із ст. 268 ПКУ, яка з 1 січня 2019 викладена у оновленій редакції щодо основних, передбачених ст. 7 ПКУ, елементів туристичного збору.
Рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті до 1 січня 2019 року, не відповідають нормам ПКУ за основними елементами туристичного збору.
Таким чином, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є затвердження ставок туристичного збору та визначення і оприлюднення переліку податкових агентів.
ПКУ передбачено, у разі якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
ЗІР, категорія 123.02
