Які санкції застосовуються у разі ведення нерезидентом діяльності без реєстрації
Переглядів: 846
Поділитися у
Запитання
Які штрафні санкції та/або адміністративна відповідальність застосовуються у разі встановлення контролюючим органом ведення нерезидентом (з/без акредитацією(ї) (реєстрацією(ї), легалізацією(ї)) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва) господарської діяльності без взяття на податковий облік?
Згідно з п. 117.4 ст. 117 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому ПКУ, тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100000 гривень.
Крім того, відповідно до п.п. 94.2.9 п. 94.2 ст. 94 ПКУ адміністративний арешт майна платника податків може бути застосовано, якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Коли індексацію знаходять із запізненням, у бухгалтерів з’являється два головні запитання: як правильно показати донараховані суми в Об’єднаній звітності та чи загрожують підприємству санкції за несвоєчасне нарахування і сплату податків. Розбираємося
У період воєнного стану інспектори Держпраці можуть завітати для перевірки лише в особливій ситуації. Підстави для такого раптового візиту обмежені, як і питання для перевірки. Експерт нагадує випадки, коли Держпраці може провести позапланову перевірку, і розміри трудових штрафів у 2025 році
ПДВ, безумовно, є найбільш штрафонебезпечним податком, що вимагає складного обліку та адміністрування. У цьому огляді ми розглянемо можливі штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних або коригування розрахунків
