Відповідь
Коротка та повна відповіді ідентичні
Відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПК) заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.
Матеріали для завантаження:
Платники податку, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Пунктом 3.8 розд. III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПК, така особа відповідно до п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК, п. 73.3 ст. 73 ПК на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.
Підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 ст.181 та п.182.1 ст.182 ПК є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо). Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 із змінами і доповненнями.
ЗІР 101.02
Матеріали за темою
Річний перерахунок ПДВ за 2025 рік потрібен тим, хто має одночасно й оподатковувані, й неоподатковані податком доходи. Такі платники нараховують компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ, а потім проводять їхнє уточнення, тобто перерахунок ПДВ в кінці року. У консультації мова піде про те, як здійснити такий перерахунок, скласти розрахунок коригування до компенсуючих податкових накладних та як відобразити все це у податковій декларації
Сплатили нерезиденту аванс за рекламні послуги. За першою подією склали і зареєстрували податкову накладну (ПН). Послуги він так і не надав. Ми розірвали угоду, і нерезидент повернув інвалюту. Гроші спочатку зарахували на розподільчий рахунок. На поточний — ще ні. Якою датою потрібно зробити розрахунок коригування (РК) до ПН? За яким курсом коригувати ПДВ?
Пригадаємо основні правила, за якими складають зведені податкові накладні. Підкажемо, коли замість звичайних податкових накладних можна оформити одну зведену, і чи не буде порушенням, якщо оформите зведену податкову накладну на ритмічні постачання лише в якомусь окремому звітному періоді, а в інші складатимете за правилом першої події
Щоб включити маркетингові послуги до складу витрат і податкового кредиту, підприємство має надати податківцям переконливу доказову базу. З’ясуємо, які документи потрібні, які послуги вважають маркетинговими і як правильно підтвердити їх зв’язок із господарською діяльністю
Дізнайтеся, які документи допоможуть оскаржити штраф за несвоєчасну реєстрацію РК, що постачальник складає на зменшення податкових зобов’язань, а реєструє — покупець. У відео ознайомимо вас із правовою позицією Верховного Суду, який цілком на боці платників податків
