Заповнення та подання уточнюючої декларації платника ЄП четвертої групи

750

Запитання

До якого органу ДПС подається та як заповнюється уточнююча податкова декларація платника ЄП четвертої групи ЮО у разі виправлення сум податкових зобов’язань?

Відповідь

⚡️ ВІДКРИТТЯ РИНКУ ЗЕМЛІ: ЩО АГРАРІЮ ВРАХУВАТИ ВЖЕ ЗАРАЗ ⚡️

Уточнююча податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (далі – податкова декларація) подається юридичною особою разом з Додатком 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до неї:

  • з відміткою «уточнююча» до органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки;
  • з відміткою «уточнююча загальна» – до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).

При цьому у разі самостійного виправлення (уточнення) сум податкових зобов’язань юридичними особами – платниками четвертої групи заповнюються рядки 1 – 9 загальної частини податкової декларації та рядки 1 – 11 розрахункової частини податкової декларації для юридичних осіб (далі – Розрахунок), зокрема:

  • у рядку 5 Розрахунку зазначається розмір заниженого податкового зобов’язання у поточному році, за якими не настав термін сплати;
  • у рядку 6 Розрахунку – розмір завищеного податкового зобов’язання у поточному році, за якими не настав термін сплати;
  • у рядку 7 Розрахунку – розмір заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;
  • у рядку 8 Розрахунку – розмір завищення податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;
  • у рядку 9 Розрахунку – сума штрафу, нарахована платником самостійно відповідно до п.п. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (розмір штрафу – 3 відс. від суми заниженого податкового зобов’язання);
  • у рядку 10 Розрахунку – сума пені, нарахована платником самостійно відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання;
  • у рядку 11 Розрахунку – сума податкового зобов’язання, нарахована платником самостійно у розмірі 25 відсотків річної суми податку відповідно до п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (у разі самостійного переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів).

ЗІР, категорія 108.02.05

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для запитань-відповідей

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Узуфрукт у сільському господарстві: що врахувати та як застосовувати

Зі скасуванням Господарського кодексу підприємства отримали новий вид речового права на майно — узуфрукт. Розглянемо, в чому його сутність і наскільки узуфрукт буде дотичним до сільськогосподарської діяльності підприємств приватного сектора економіки
84

Обліковий лист тракториста-машиніста: як складати форму № 67-Б

Обліковий лист тракториста-машиніста — підстава, щоб показати в бухобліку обсяг виконаних робіт, списання пального на виробничі витрати, а також нарахування оплати праці. Підкажемо, як його складати, й наведемо зразок
15044

Звіт про надходження молочної сировини на перероблення й отримання з неї молочних продуктів (форма № 13-заг (місячна)

У статті поради, які допоможуть юрособам, які мають власні або орендовані потужності з перероблення молочної сировини та отримання молочної продукції, подавати щомісяця форму 13-заг без помилок
59

Як не нараховувати компенсувальні ПДВ-зобов’язання під час списання загиблих посівів

За яких умов можна не нараховувати компенсувальні ПДВ-зобов’язання у разі знищення або втрати товарів під час воєнного стану? Як уникнути нарахування компенсувальних ПДВ-зобов’язань, якщо списуєте не тільки придбані з ПДВ товари, а й послуги? Розповімо
130

Оприбуткування у бухгалтерському обліку сіна і соломи: документи, проводки, приклади

Що таке сіно та солома у бухгалтерському обліку, зокрема при складанні бухгалтерського балансу. Які бухгалтерські рахунки використовуються для обліку сіна та соломи, як визначається справедлива та виробнича вартість сіна та соломи при оприбуткуванні. Якими первинними документами оформляється оприбуткування сіна та соломи. Відповіді на ці та пов’язані питання — в огляді
192