Відповідь
Коротка:
З питання цільового використання суми бюджетної дотації платниками ПДВ, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, доцільно звернутись до Мінагрополітики.
Повна:
Відповідно до вимог ст. 16 прим.1 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» із змінами і доповненнями сільськогосподарські товаровиробники мають право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі - бюджетна дотація) після їх внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Відповідно до п. 2 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників у 2017 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 № 77, головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми призначено Мінагрополітики.
Порядок розподілу бюджетної дотації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 № 83 (далі – Порядок № 83), визначає механізм розподілу коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», які спрямовуються за напрямом «Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції».
Згідно з п. 17 Порядку № 83 складення та подання фінансової і бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.
Отже, з питання цільового використання суми бюджетної дотації платниками ПДВ, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, доцільно звернутись до Мінагрополітики.
ЗІР 101.21
Річний перерахунок ПДВ за 2025 рік потрібен тим, хто має одночасно й оподатковувані, й неоподатковані податком доходи. Такі платники нараховують компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ, а потім проводять їхнє уточнення, тобто перерахунок ПДВ в кінці року. У консультації мова піде про те, як здійснити такий перерахунок, скласти розрахунок коригування до компенсуючих податкових накладних та як відобразити все це у податковій декларації
Сплатили нерезиденту аванс за рекламні послуги. За першою подією склали і зареєстрували податкову накладну (ПН). Послуги він так і не надав. Ми розірвали угоду, і нерезидент повернув інвалюту. Гроші спочатку зарахували на розподільчий рахунок. На поточний — ще ні. Якою датою потрібно зробити розрахунок коригування (РК) до ПН? За яким курсом коригувати ПДВ?
Пригадаємо основні правила, за якими складають зведені податкові накладні. Підкажемо, коли замість звичайних податкових накладних можна оформити одну зведену, і чи не буде порушенням, якщо оформите зведену податкову накладну на ритмічні постачання лише в якомусь окремому звітному періоді, а в інші складатимете за правилом першої події
Щоб включити маркетингові послуги до складу витрат і податкового кредиту, підприємство має надати податківцям переконливу доказову базу. З’ясуємо, які документи потрібні, які послуги вважають маркетинговими і як правильно підтвердити їх зв’язок із господарською діяльністю
Дізнайтеся, які документи допоможуть оскаржити штраф за несвоєчасну реєстрацію РК, що постачальник складає на зменшення податкових зобов’язань, а реєструє — покупець. У відео ознайомимо вас із правовою позицією Верховного Суду, який цілком на боці платників податків
