Саме до спроможної мережі лікарень першочергово спрямовуватимуть ресурси, які дозволять відновити систему та забезпечити її розвиток.
Наступний, інфраструктурний, етап медичної реформи передбачає, що лікування більш простих випадків здійснюватимуть на місцях, а надання спеціалізованої меддопомоги концентруватимуть на вищому рівні. В залежності від складності випадку та захворювання, пацієнт буде доставлений саме в той медзаклад, який має всі необхідні ресурси: фахівців, обладнання та ліки, аби надати якісну медичну допомогу.
Обласні військові адміністрації мають визначити перелік медзакладів, які увійдуть до спроможної мережі, враховуючи численні регіональні особливості, та подати його на затвердження МОЗ.
Окрім того, для кожного госпітального округу сформують трирічний план розвитку спроможної мережі та окремі плани розвитку медзакладів. Відтак на рівні обласних адміністрацій та громад буде чітке розуміння, де і які медичні послуги отримуватимуть пацієнти, де необхідно посилити матеріально-технічну базу тощо. Кожен медзаклад, своєю чергою, отримає чітке розуміння, які послуги необхідно розвивати відповідно до своєї ролі в мережі, як планувати кадрові та фінансові ресурси тощо.
Водночас медзаклади, які не увійдуть до спроможної мережі, продовжать функціонувати та матимуть право і надалі укладати контракти з Національною службою здоровʼя. За розвиток таких медзакладів відповідає власник лікарні.
